ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2005 Справа N 32/462
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
07.12.2004 р. у справі господарського суду м. Києва
за позовом ПП "КОВ-Трейд"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі
м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Олекса Л.А. - дов. від 07.02.2005,
від відповідача:
Галій Ю.М. - дов. від 21.12.2004 N 1587/9/10-009.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.09.2004 позов
ПП "КОВ-Трейд" задоволено. Визнано недійсними податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва від 01.07.2004 N 272/26-062/0 та першу податкову
вимогу від 02.08.2004 N 1/4286.
Зобов'язано ДПІ подати реєстратору - Державному підприємству
"Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про
припинення обтяження за реєстраційним номером 1226362.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.12.2004 у даній справі рішення господарського суду м. Києва від
23.09.2004 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що право позивача на включення
до податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих
сум підтверджено належними доказами - податковими накладними,
витягом з книги придбання товарів, робіт, послуг, вантажно-митними
деклараціями.
ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові
відмовити. В обґрунтування посилається на неправильне застосування
норм матеріального права, а саме, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Печерському районі м. Києва від 01.07.2004 N 272/26-062/0, яким
ПП "КОВ-Трейд" було визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість у сумі 168103,00 грн.
Оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі акта
від 29.06.2004 N 49/26-22/30634569 "Про результати позапланової
документальної перевірки ПП "КОВ-Трейд" з питань правильності
обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на
додану вартість за лютий 2004 р.".
В Акті перевірки зазначено, що позивачем не надано до
перевірки первинної бухгалтерської документації, яка б
підтверджувала отримані доходи та понесені витрати, зокрема
податкових накладних. Крім того, в акті перевірки зазначено про
відсутність документів, які б підтверджували право на податковий
кредит, зазначений позивачем у декларації з податку на додану
вартість за лютий 2004. У зв'язку з чим, зроблено висновок про
порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1,
7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Господарським судом встановлено, що 10.08.2004 ДПІ у
Печерському районі м. Києва було надіслано позивачу першу
податкову вимогу N 1/4286 від 02.08.2004 про обов'язок сплатити
податковий борг з податок на додану вартість у розмірі
70977,00 грн.
З огляду на встановлення ДПІ факту виникнення у позивача
податкового боргу активи позивача були передані до податкової
застави, про що реєстратором - ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України 09.08.2004 зроблено відповідний запис
за реєстраційним номером 1226362.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі
сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом
прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує
перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
визначено, що первинний документ
визначається як документ, який містить відомості про господарську
операцію та підтверджує її здійснення.
Ст. 9 зазначеного Закону ( 996-14 ) (996-14)
передбачено, що підставою
для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні
документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення
господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її
закінчення.
П.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що податкова накладна є
звітним податковим документом і одночасно розрахунковим
документом.
Судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний
господарський суд, встановлено, що надані ПП "КОВ-Трейд" належним
чином засвідчені копії податкових накладних і на підставі яких
позивачем було сформовано податковий кредит, повністю відповідають
вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Крім того, в підтвердження права
на включення задекларованих сум податку на додану вартість,
позивачем надано витяги з книги придбання товарів, робіт, послуг
за лютий 2004 року, копії вантажних митних декларацій та
податкової декларації з податку на додану вартість за лютий
2004 року.
За таких обставин, оскільки відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у даній справі судами першої та апеляційної
інстанції, то колегія суддів погоджується з висновками судів про
те, що у позивача були всі законні підстави для включення до
складу податкового кредиту задекларованих сум податку на додану
вартість, а тому податкове повідомлення-рішення та перша податкова
вимога обґрунтовано визнано недійсними.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 07.12.2004 Київського апеляційного
господарського суду зі справи N 32/462 залишити без змін.