ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2005 Справа N 27/46(36/70)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С., суддів Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М. у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін: від позивача - Биструшкін В.Ю.,
Плетенець Ю.С. від відповідача - Трофімова Л.В., Авраменко О.В.,
Мазур В.Д. від третьої особи Дорош Г.О., розглянувши касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська та касаційну скаргу Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у
м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.10.2004 р. у справі N 27/24(36/79)
господарського суду Дніпропетровської області за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіас" до Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Дніпропетровську до Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська третя особа Відкрите
акціонерне товариство "Дніпронафтопродукт" третя особа Закрите
акціонерне товариство "Футбольний клуб "Дніпро-96", третя особа
Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі
м. Дніпропетровська про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіас" звернулося до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську та Державної
податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську від
07.07.2003 р. N 0000490824/0/15157, N 0000500824/0/15158, від
18.09.2003 р. N 0000630824/0/20939, N 0000490824/1/20937,
N 0000500824/1/20938, від 10.10.2003 р. N 0000630824/1/23166, від
27.11.2003 р. N 0000490824/2/27042, N 0000630824/2/27041,
N 0000500824/2/27043, а також Державної податкової інспекції в
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 20.02.2004 р.
N 0000490824/3, N 0000630824/3, N 0000500824/3.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
17.06.2004 р. (судді: В.О. Татарчук, М.П. Кожан, А.Є. Чередко),
залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.10.2004 р. (судді:
В.І. Крутовських, І.В. Тищик, В.В. Швець), позовні вимоги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіас" задоволено,
визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Дніпропетровську від 07.07.2003 р.
N 0000490824/0/15157, N 0000500824/0/15158, від 18.09.2003 р.
N 0000630824/0/20939, N 0000490824/1/20937, N 0000500824/1/20938,
від 10.10.2003 р. N 0000630824/1/23166, від 27.11.2003 р.
N 0000490824/2/27042, N 0000630824/2/27041, N 0000500824/2/27043,
а також Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська від 20.02.2004 р. N 0000490824/3,
N 0000630824/3, N 0000500824/3.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську подала
касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 17.06.2004 р. та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.10.2004 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в
задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Спеціалізована державна
податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.
Дніпропетровську мотивує тим, що господарським судом апеляційної
інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а
саме: п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.1 та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4 та пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська подала касаційну скаргу, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 17.06.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.10.2004 р. та прийняти нове рішення,
яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу
Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.
Дніпропетровська мотивує тим, що господарським судом апеляційної
інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а
саме: ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п. 1.9, п. 1.12
ст. 1, п. 2.1.4 ст. 2, пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою
відповідальністю "Авіас" доводить про безпідставність вимог
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську та Державної
податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
та просить залишити в силі рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 17.06.2004 р. та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.10.2004 р.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши представників
сторін, перевіривши правильність застосування місцевим
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна
скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську та касаційна
скарга Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.
Дніпропетровська підлягає задоволенню частково.
Перевіркою щодо дотримання позивачем вимог податкового
законодавства при отриманні нафтопродуктів на Західній Україні за
період з 01.01.2000 р. по 01.01.2003 р. відповідачем встановлено,
що загальний обсяг переданих на зберігання нафтопродуктів, а потім
знятих із збереження, але не вивезених склав 209797,121 тн., у
тому числі: 8281,440 тн. (коригування переданих з відповідального
збереження ПММ у грудні 2000 р.); 201515,681 тн - ПММ, які
передані позивачу без вивозу зі складу ВАТ "Дніпронафтопродукт" і
мають бути враховані до загального обсягу реалізації та до складу
валового доходу позивача як доход від продажу, так як вказана
кількість нафтопродуктів відсутня в залишках на збереженні ВАТ
"Дніпронафтопродукт", але фактично не вивезена. Оприбуткування
нафтопродуктів на АЗС позивача, розташованих на Західній Україні,
здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних, в яких
вантажовідправниками зазначені ТОВ "Оптіма Трейд", ВАТ "Нафтохімік
Прикарпаття", замовниками позивач, ТОВ "Оптіма Трейд", АТЗТ ФК
"Дніпро-96". Відносини між вказаними підприємствами документально
не підтверджені. В ході перевірки також встановлена відсутність
договірних відношень між АТЗТ ФК "Дніпро-96" та позивачем.
Нафтопродукти, які були відвантажені на представництва позивача на
Західній Україні в період з 01.10.2000 р. по 31.12.2002 р. були
власністю футбольного клубу. Доход від проведених операцій у
бухгалтерському та податковому обліку АТЗТ ФК "Дніпро-96" не
відображено, тому відповідач дійшов висновку, що позивачем в
період з 01.10.2000 р. по 31.12.2002 р. отримано безоплатно
нафтопродукти в кількості 201515,681 тн. За результатами перевірки
відповідачем було прийнято оспорювані позивачем податкові
повідомлення-рішення.
Господарським судом встановлено:
- Між ВАТ "Дніпронафтопродукт" (Виконавець) та позивачем
(Замовник) були укладені договори зберігання N 30 від 01.07.97 р.
і N 2801/2-01 від 28.01.2002 р.
- Між АТ "Нафтохімік Прикарпаття" (Івано-Франківська обл.,
м. Надвірна, Виконавець) та АТЗТ "Футбольний клуб "Дніпро-96"
(Замовник) були укладені договори N 110 від 01.10.99 р.,
N 7-09-0031-00-03 від 04.01.2000 р., N 7-09-0019-02-03 від
02.01.2002 р. Предметом договорів було надання послуг з
завантаження нафтопродуктів (які знаходяться у Виконавця на
зберіганні) в залізничні цистерни та їх перевезення по території
України.
- 30.12.99 р. між ВАТ "Дніпронафтопродукт" та АТЗТ
"Футбольний клуб "Дніпро-96" було укладено договір зберігання
нафтопродуктів N 3112/4-99.
- 31.07.2000 р. між АТЗТ "ФК "Дніпро-96" (Продавець) і ТОВ
"Оптіма Трейд" (Покупець) укладений договір N 5-ДН/2000
купівлі-продажу нафтопродуктів. 04.08.2000 р. між вказаними
сторонами було укладено додаткову угоду до договору, згідно з
умовами якої покупець має можливість повернути продавцю будь-яку
отриману у нього кількість товару на власний розсуд.
- Позивач звертався з листами до ВАТ "Дніпронафтопродукт" від
03.01.2000 р. N 2а, від 02.01.2001 р. N 3а і від 02.01.2002 р.
N 1а щодо забезпечення відпуску нафтопродуктів із зберігання за
межами Дніпропетровської області.
В свою чергу, ВАТ "Дніпронафтопродукт" звернулося з листами
до АТЗТ "ФК "Дніпро-96" від 03.01.2000 р. N 13/1, від
02.01.2001 р. N 13/9 і від 02.01.2002 р. N 113/08 з проханням
"забезпечити відвантаження світлих нафтопродуктів позивачу зі
складів на Західній Україні з ресурсів футбольного клубу з
подальшим зарахуванням відповідних обсягів на користь АТЗТ "ФК
"Дніпро-96" на складах ВАТ "Дніпронафтопродукт". При цьому АТЗТ
"ФК "Дніпро-96" листом N 040100-1 від 04.01.2000 р. вказало на
можливість такого відвантаження нафтопродуктів на користь позивача
на Західній Україні.
Крім того, АТЗТ "ФК "Дніпро-96" зверталося з листами на
адресу:
- ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" від 01.07.2000 р. і
03.01.2001 р. з вказівкою про необхідність відпуску нафтопродуктів
з ресурсів футбольного клубу за довіреностями позивача. ТОВ
"Оптіма Трейд" від 04.08.2000 р. і 02.01.2001 р. з вказівкою на
необхідність відпускати нафтопродукти, що повертаються за
довіреностями позивача.
- ВАТ "Дніпронафтопродукт" листами від 04.01.2000 р. N 10/06,
від 03.01.2001 р. N 10/03 і від 02.01.2002 р. N 13/06 на адресу
позивача підтвердило можливість видачі нафтопродуктів з ресурсів
АТЗТ "ФК "Дніпро-96" на користь позивача за його довіреностями за
умови, що останній передаватиме таку ж кількість нафтопродуктів зі
зберігання на складах ВАТ "Дніпронафтопродукт" на користь
футбольного клубу.
За зазначених обставин господарським судом зроблено висновок,
що при отриманні позивачем нафтопродуктів для АЗС на Західній
Україні ВАТ "Дніпронафтопродукт" здійснювалось списання зі
зберігання такої ж кількості ПММ позивача на користь АТЗТ ФК
"Дніпро-96", у зв'язку з чим не можна вважати відповідні операції
як безоплатну передачу товарів, так і безоплатне отримання товару.
Проте, з таким висновком погодитись неможливо, оскільки в
порушення ст.ст. 32, 34, 36, 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судом попередніх інстанцій не було встановлено
правової природи правовідносин, що склались між позивачем та
вищезгаданими особами щодо відпуску позивачу нафтопродуктів та
недано правової оцінки даним правовідносинам, що свідчить про
неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій
фактичних обставин справи, що мають значення для правильного
вирішення даного спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43
Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного,
повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду першої інстанції.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а
останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у
м. Дніпропетровська задовольнити частково.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
17.06.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.10.2004 р. у справі N 27/46(36/70)
скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського
суду Дніпропетровської області.