ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2005 Справа N Б-7980/2-31
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М. - головуючого (доповідач у справі), Ткаченко Н.Г.,
Продаєвич Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Лозівської
ОДПІ на постанову від 18.11.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду та ухвалу від 25.10.2004 р. господарського
суду Харківської області у справі N Б-7980/2-31 господарського
суду Харківської області за заявою ЗАТ "Трансервіс" до
ВАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод" про банкрутство,
арбітражний керуючий Христофоров В.М., Федорченко А.В., за участю
представників сторін: від ВАТ "Харківгаз" - Тиндик П.О., довір.
від 28.12.2004 р., від боржника - Кутько Г.С., довір. від
17.09.2004 р., від Лозівської ОДПІ - Бородавка К.П., довір. від
01.03.2005 р., Яковенко Н.П., довір. від 01.03.2005 р.,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Харківської області
знаходиться справа N Б-7980/2-31 про банкрутство ВАТ "Лозівський
ковальсько-механічний завод".
Ухвалою господарського суду Харківської області від
25.10.2004 р. (суддя Міньковський С.В.) затверджено мирову угоду
від 06.08.2004 р., укладену між кредиторами ВАТ "Лозівський
ковальсько-механічний завод" в особі голови комітету кредиторів
Горюк Є.І. та керуючим санацією боржника Христофоровим В.М. Крім
того, зобов'язано керівника Лозівської ОДПІ здійснити підписання
мирової угоди та припинено провадження у справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
18.11.2004 р. (судді: Олійник В.Ф. - головуючий, Істоміна О.А.,
Кравець Т.В.) апеляційну скаргу Лозівської ОДПІ залишено без
задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від
25.10.2004 р. - без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими актами, Лозівська ОДПІ
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 18.11.2004 р. та ухвалу
господарського суду Харківської області від 25.10.2004 р. і
направити справу на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
На думку заявника скарги, господарський суд вийшов за межі
повноважень, визначених ст. 36 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, зобов'язуючи керівника Лозівської ОДПІ здійснити
підписання мирової угоди, та порушив ч. 1 ст. 6 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Також, укладена мирова угода порушує права
кредиторів третьої черги і не відповідає нормам ч. 1 ст. 35
Закону.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) рішення про укладення мирової угоди від
імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю
голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за
умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна
боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, за рішення
щодо укладання мирової угоди висловилась всі члени комітету
кредиторів, присутні на його засіданні.
Умови мирової угоди передбачають прощення (списання) 95%
вимог кредиторів третьої черги, в решті вимоги кредиторів третьої
черги сплачуються грошовими коштами рівними частками протягом
п'яти років, починаючи з першого числа місяця, наступного за датою
затвердження мирової угоди.
Грошові вимоги кредиторів четвертої черги відповідно до умов
мирової угоди підлягають погашенню на загальну суму
2136408,95 грн. При цьому, таке погашення відстрочується на два
роки та в подальшому, протягом першого року після закінчення
відстрочки, боржник сплачує 20% суми вимог кредиторів четвертої
черги, протягом другого року - 30% та протягом третього року -
50%.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у разі, коли
умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього
Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення
(списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний
погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів
(обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою
забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.
Це означає, що орган стягнення повинен погодитись на
задоволення частини вимог з податків (зборів), обов'язкових
платежів на умовах мирової угоди.
При цьому презюмується згода вказаних органів на умови
мирової угоди, тобто згода податкового кредитора як на укладення
мирової угоди, так і на його умови не потребується. Разом з тим,
такі умови мирової угоди є обов'язковими для податкового
кредитора.
Не дивлячись на те, що мирову угоду підписує керівник
відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника,
однак в такому випадку податковий кредитор не стає стороною
мирової угоди, оскільки відповідно до ст. 35 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
сторонами мирової угоди є боржник та комітет кредиторів, а підпис
керівника відповідного податкового органу має повідомлюючий
характер.
Посилання заявника скарги на порушення судом норм ч. 1 ст. 35
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у зв'язку з порушенням даною мировою угодою
прав Лозівської ОДПІ як окремого кредитора, визнається колегією
суддів необґрунтованими.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
при проведенні процедур банкрутства
інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений
відповідно до Закону, тому від імені кредиторів мирова угода
укладається комітетом кредиторів, який є стороною цієї угоди.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що
місцевим господарським судом під час розгляду мирової угоди,
укладеної між кредиторами ВАТ "Лозівський ковальсько-механічний
завод" та боржником, було з'ясовано порядок укладання мирової
угоди, перевірено відповідність умов мирової угоди чинному
законодавству та надано цим обставинам справи обґрунтовану правову
оцінку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що
оскаржувані судові рішення винесені у відповідності з приписами
діючого законодавства та підстав для їх зміни або скасування не
вбачається.
Беручи до уваги вказане та керуючись ст. ст. 35-38 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Лозівської ОДПІ залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 18.11.2004 р. та ухвалу господарського суду Харківської
області від 25.10.2004 р. у справі N Б-7980/2-31 залишити без
змін.