Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали Миколаївської митниці, м. Миколаїв

касаційної скарги

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2005 р.

у справі господарського суду Миколаївської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантика Трейд” м. Миколаїв

до 1. Миколаївської митниці, м. Миколаїв

2. Відділення державного казначейства України у м. Миколаєві

Про визнання недійсним рішення і повернення надмірно сплачених коштів в сумі 110 286, 82 грн.

за участю представників:

позивача: Крупенко В.А. –дов. б/н, від 25.02.2005р.,

Волокітін О.В. –дов. б/н, від 25.02.2005р.,

відповідача 1: Ніколенко Г.Д. –дор. № 07-09/1761 від 23.02.2005р.,

відповідача 2: не з’явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.02.2005р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2005р. рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2005р. залишено без змін.

Судові рішення мотивовані ст.ст. 313, 314 Митного кодексу України (92-15) (далі –МК України); п. 3.2 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.10.2003 № 646 (z0996-03) ; п. п. 2.2 “Інструкції про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами”, затвердженої Наказом ДМСУ та Мінфіну України від 30.06.2000р. № 368/149 (z0429-00) та з посиланням на висновок Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії (надалі – “ПІВДЕННІРО”) від 20.12.2004р., відповідно до якого у зразках продукції виявлена наявність залишків органів кріплення, ястикової оболонки та згустків крові, у зв'язку з чим вона повинна класифікуватися у товарній позиції 0305, а не 1604.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх інстанцій відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відповідач 2 не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових рішень, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Предметом даного спору є рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури Миколаївської митниці про визначення коду товарів від 28.12.2004р..

Відповідно до ст. 313 МК України (92-15) класифікація товарів за УКТ ЗЕД відноситься до повноважень митних органів.

Згідно зі ст. 314 МК України (92-15) з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТ ЗЕД митні органи можуть вимагати від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Як встановлено попередніми судами, на підставі триваючого контракту № 5 від 28.08.2003р., укладеного між ТОВ “Атлантика Трейд” та Компанією “Rambolet LLC” США, на адресу позивача у грудні 2004р., надійшла партія харчової продукції, а саме: ікра горбуші, морожена, солона, для переробки у кількості 2495,9999 кг.

27.12.2004р. позивач звернувся до Миколаївської митниці для проведення митного оформлення зазначеного вантажу, класифікуючи товар за кодом 0305 20 00 00 УКТ ЗЕД: печінка, ікра та молочко риб, сушені, копчені, солоні або у розсолі.

При проведенні митного огляду товарів митним органом встановлено, що спірний товар має бути класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 1604 30 90 00 –“замінники ікри”.

Оспорюване рішення відповідач виніс на підставі акта про проведення митного огляду від 28.12.2004р. та висновків “ПІВДЕННІРО”, яким на замовлення відповідача була здійснена оцінка та проведені дослідження зразків продукції з метою встановлення її відповідності вимогам діючих в Україні нормативних документів та законодавчих актів, а також з метою вирішення питання щодо класифікації продукції згідно з УКТЗЕД та можливості її віднесення до терміну “Замінники ікри”, що міститься в УКТЗЕД.

За результатами досліджень був складений висновок № 22/2125 від 20.12.2004 р., у відповідності до якого продукція, що надійшла позивачу, може бути рівною мірою класифікована за кодом 030380 “Ікра морожена” або за кодом 030520 “Ікра солона”, однак не може бути класифікована за кодом 1604 309000 “Замінники ікри”.

Відповідно до п. 3.2, п. 3.3 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.10.2003 № 646 (z0996-03) , залучення Центральної митної лабораторії, митних лабораторій (далі - митна лабораторія) для вирішення питань класифікації товарів здійснюється: у разі виникнення сумнівів щодо відповідності задекларованих у ВМД характеристик товару, визначальних для його класифікації та у разі проведення лабораторних досліджень як обов'язкової форми контролю для товарів групи ризику. Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в залученні митної лабораторії, ініціюється відбір проб (зразків) товарів. Відбір проб (зразків) товарів та складання за встановленою формою акта відбору проб (зразків) проводяться інспектором підрозділу в p`lj`u процедур митного контролю та митного оформлення відповідно до порядку, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1998р. N 1665 (1665-98-п) .

Листом Державної митної служби від 14.07.2003 № 11/6-13-10578-ЕП “Щодо переліку товарів групи ризику” (v0578342-03) , який був чинним під час проведення митного оформлення, з метою посилення контролю за правильністю декларування окремих видів товарів та недопущення виникнення недоборів митних платежів товари, зокрема за кодом УКТ ЗЕД 0305200000, віднесено до переліку товарів групи ризику.

Тобто, аналіз зазначених нормативних актів свідчить, що митне оформлення товарів передбачено здійснювати з обов'язковим залученням відділів тарифів та митної вартості та митних лабораторій. У відповідності до зазначеного порядку саме акт відбору проб та зразків разом із пробами та зразками товарів під митним забезпеченням повинні бути обов'язково додані при направленні запитів до митної лабораторії.

Як встановлено судами попередніх інстанцій відбір зразків та проб відповідачем не проводився, запит до митної лабораторії для проведення відповідного дослідження не надсилався, з огляду на що колегія вважає, що суди першої та другої інстанції дійшли правильного висновку, що оспорюване рішення прийнято відповідачем без дотримання всіх передбачених законодавством необхідних процедур, зокрема проведення належного дослідження із залученням митної лабораторії.

В матеріалах справи міститься висновок “ПІВДЕННІРО”, винесений в результаті лабораторних досліджень, який господарські суди попередніх інстанцій визнали доказом у справі та оцінили його.

Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким надана належна оцінка і яким касаційна інстанція переоцінку давати не вправі.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2005р. у справі № 6/20 залишити без змін.