ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2005 Справа N 3/2н
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ в Станично-Луганському
районі
на постанову від 16.11.2004 Луганського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 05.10.2004
у справі N 3/2н господарського суду Луганської області
за позовом ЗАТ "Кондрашевський піщаний кар'єр"
до ДПІ в Станично-Луганському районі
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін
від позивача: Чумак В.О. - голова правління
Чикун В.М., Пономаренко П.А., дов.
від відповідача: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ "Кондрашевський піщаний кар'єр" звернулось до
господарського суду Луганської області з позовом до Державної
податкової інспекції в Станично-Луганському районі про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень від 31.08.2004
N 0000032600/0/1089/26-05383566 про визначення податкового
зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70173 грн., в
тому числі основний платіж - 46782 грн., штрафні санкції -
23391 грн., та N 0000042600/0/1090/23-05383566 про визначення
податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63510 грн.,
в тому числі основний платіж - 42340 грн., штрафні санкції -
21170 грн.
Рішенням від 05.10.2004 господарський суд Луганської області
(суддя Ворожцов А.Г.) позов задовольнив.
Господарським судом Луганської області 07.10.2004 винесено
окрему ухвалу по справі, якою зобов'язано керівника ДПІ вжити
заходів для усунення недоліків, встановлених при розгляді справі.
Окрема ухвала мотивована тим, що в акті перевірки від
30.08.2004 "Про результати додаткової документальної перевірки
правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум
податку на додану вартість і податку на прибуток закритого
акціонерного товариства "Кондрашевський піщаний кар'єр"
(код ЄДРПОУ 05383566) за період з 01 березня 2001 року по 01
березня 2004 року", складеному головним державним податковим
ревізором-інспектором ВДП ГВ ПМ СДПІ ВПП у м. Луганську
Святош Л.І., не вказано, що стало підставою такої перевірки.
Постановою від 16.11.2004 Луганського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Журавльової Л.І. -
головуючого, Лазненко Л.Л., Перлова Д.Ю.) рішення суду першої
інстанції залишено без змін.
Постановою від 30.11.2004 Луганського апеляційного
господарського суду окрема ухвала скасована як невідповідна
законодавству та обставинам у справі.
ДПІ в Станично-Луганському районі звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної
інстанції від 16.11.2004 скасувати, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Касатор доводить, що судами не прийнято до уваги обставини,
які свідчать про неправильне визначення відповідача у справі, яким
є СДПІ ВПП у м. Луганську, та неправильне застосування податкового
законодавства до здійсненої позивачем операції обміну
корпоративних прав на товарно-матеріальні цінності.
Ухвалою від 24.01.2005 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення
представників позивача, перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з
великими платниками податків у м. Луганську проведена додаткова
перевірка позивача, за результатом якої складено акт перевірки
N 388/26-1/05383566 від 30.08.2004. Державною податковою
інспекцією у Станично-Луганському районі винесені
податкові повідомлення-рішення від 31.08.2004
N 0000032600/0/1089/26-05383566 про визначення податкового
зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70173 грн., в
тому числі основний платіж - 46782 грн., штрафні санкції -
23391 грн., та N 0000042600/0/1090/23-05383566 про визначення
податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63510 грн.,
в тому числі основний платіж - 42340 грн., штрафні санкції -
21170 грн.
Як свідчать матеріали справи, СДПІ по роботі з ВПП у
м. Луганську проводилась планова перевірка позивача у квітні
2004 року, за результатом якої було складено акт
N 189/26-1/05383566 від 21.04.2004 та накладені штрафні санкції
податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Станично-Луганському
районі, що визнані недійсними рішенням господарського суду
Луганської області від 12.07.2004.
Слід зауважити, що чинними законодавчими актами України,
Указом Президента України N 817/98 ( 817/98 ) (817/98)
від 23.07.1998 "Про
деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" не
передбачена можливість податкових органів здійснювати додаткову
перевірку. Якщо ж припустити за змістом акту перевірки, що
відповідачем проводилась повторна перевірка, то згідно з п. 4
Указу N 817/98 вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти
рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької
діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових
осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову
перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування
або порушено кримінальну справу.
Проведення повторної перевірки, як встановлено апеляційною
інстанцією, здійснено на підставі постанови по кримінальній справі
N 01/04/8025.
Щодо результатів перевірки, проведеної СДПІ по роботі з ВПП у
м. Луганську в серпні 2004 року, судами першої та апеляційної
інстанції було зазначено, що в акті від 30.08.2004, перевіряючи
питання правильності обчислення та своєчасності внесення до
бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість,
встановлені такі обставини: позивач у березні 2001 року відповідно
до Установчого договору б/н від 29.03.2001 передав до статутного
фонду СТОВ "Агросвіт" згідно акту прийому-передачі б/н від
29.03.2001 основні фонди та товарно-матеріальні цінності на суму
321300 грн.
Доводи відповідача, що статутний фонд СТОВ "Агросвіт"
сформовано та внесено позивачем у березні 2001 року згідно акту
прийому-передачі б/н від 29.03.2001 і ця операція відображена у
балансі підприємства СТОВ "Агросвіт", суди відхилили, пославшись
на документи бухгалтерського та податкового обліку, з яких
вбачається, що позивач цю операцію з прийому-передачі основних
фондів і товарно-матеріальних цінностей (акт прийому-передачі від
29.03.2001) на суму 321300 грн. не відобразив у відповідному
звітному періоді, тобто у березні 2001 року.
Предметом додаткової перевірки у серпні 2004 року
були операції, які вже розглядались при плановій
перевірці відповідача у квітні 2004 року, за якою позивачу були
нараховані штрафні санкції податковими повідомленнями-рішеннями
від 23.04.2004 N 0000012600/781-23-05383566-24-78 та
N 0000022600/782-23-05383566-2479.
Рішенням господарського суду Луганської області від
12.07.2004 по справі N 4/157н судом надана правова оцінка діям
відповідача і вищеназвані податкові повідомлення-рішення визнані
недійсними.
Згідно зі ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь
ті самі сторони.
За таких обставин суди дійшли висновку, що позовні вимоги
щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у
Станично-Луганському районі від 31.08.2004
N 0000032600/0/1089/26-05383566 про визначення податкового
зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70173 грн., в
тому числі основний платіж - 46782 грн., штрафні санкції -
23391 грн., та N 0000042600/0/1090/23-05383566 про визначення
податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63510 грн.,
в тому числі основний платіж - 42340 грн., штрафні санкції -
21170 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Касатор не спростував тотожність обставин відчуження спірного
майна у цій справі та у справі N 4/157н, а також доводи щодо
надання юридичної оцінки відчуженню майна, визначеного у цих
справах, яка не може бути змінена при наявності ухваленого рішення
господарського суду, яким відчуження визначено як фінансову
інвестицію, тому відповідно вимог до ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
правова природа відчуження цього майна не може
встановлюватися, якщо інше не визначено судом з обставин, які не
були відомі при розгляді справи і визнані у встановленому порядку
нововиявленими.
Оскільки відповідач по суті визначив порушенням обставини,
які були вже встановлені судом по іншій справі як правомірні,
доводи касатора відхиляються.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про
відмову у задоволені касаційної скарги та залишення без змін
постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
16.11.2004 у справі N 3/2н залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.