ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 01.03.2005                                        Справа N 40/380
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 21.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Шульги О.Ф.  - головуючого,  Козир Т.П.,  Семчука В.В.,  за участю
представників сторін:  позивача  -  Кропивницького М.А.  дов.  від
01.09.2004 року,   відповідача   -   Сенатоса    В.,    директора,
Грабежова О.Е. дов. від 01.06.2004 року,
     розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу ТОВ "Торгівельна компанія "Кристал" на  постанову
Київського апеляційного  господарського  суду  від  24   листопада
2004 року  у  справі  господарського суду м.  Києва за позовом ТОВ
"Торгівельна  компанія  "Кристал"   до   ТОВ   "Пластмодерн"   про
відшкодування збитків, В С Т А Н О В И В:
 
     У вересні  2004  року  ТОВ  "Торгівельна  компанія  "Кристал"
звернулось до суду з позовом  про  відшкодування  збитків  до  ТОВ
"Науково-виробнича фірма "Пластмодерн".
 
     Посилаючись на   невиконання   відповідачем   зобов'язань   з
поставки поліетиленової  плівки  на  суму  24000  гривень,  просив
стягнути    з   відповідача   24000   гривень   основного   боргу,
795426 гривень  41  коп.  збитків,  64  гривні  43  коп.  пені   і
468 гривень 16 коп. штрафу.
 
     Рішенням господарського   суду   м.  Києва  від  3  листопада
2004 року позов задоволено частково.
 
     З відповідача на користь ТОВ "Торгівельна компанія  "Кристал"
стягнено  24000  основного  боргу,  468  гривень 16 коп.  штрафу і
620364 гривні 41 коп. збитків
 
     В іншій частині позову відмовлено.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
24 листопада 2004 року рішення суду скасовано.
 
     В позові відмовлено.
 
     В касаційній   скарзі  ТОВ  "Торгівельна  компанія  "Кристал"
просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і  залишити
без  зміни  рішення господарського суду м.  Києва,  посилаючись на
неправильне застосування Київським апеляційним господарським судом
ст.ст. 180,  182  п.1  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  ст.ст.  207,  208
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та неправильну оцінку доказів.
 
     Вважає, що договір між сторонами відповідає вимогам закону  і
містить всі істотні умови, а суд апеляційної інстанції не врахував
надані позивачем докази.
 
     Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної  скарги,  вивчивши  матеріали  справи,  суд вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Як встановлено судом,  27 серпня  2004  року  сторони  уклали
договір  N 1/4083,  за яким відповідач зобов'язався виготовити,  а
позивач - прийняти і оплатити плівку  поліетиленову  термоусадочну
згідно  ГОСТ  25951 - 83 марки П.  Термін дії договору - 31 грудня
2004 року.
 
     В договорі сторони обумовили,  що  ціна  за  одиницю  товару,
загальна кількість та вартість товару визначаються згідно додатків
до  договору,  які  є  його   невід'ємною   частиною;   відповідач
зобов'язався  поставляти  товар  партіями,  кількість та параметри
плівки в яких позивач повинен повідомляти письмово не  менше,  ніж
за 7 календарних днів до моменту поставки.
 
     Обумовлений у  договорі  ГОСТ  25951  -  83  марки  П містить
різноманітні видові ознаки поліетиленової плівки щодо  номінальної
товщини,   ширини,  основи  для  намотування,  схеми  намотування,
глибини фальцовки, маси і діаметру рулону плівки.
 
     Судом встановлено,  що,  в порушення умов договору, заявка на
виготовлення   партії  плівки  подана  з  порушенням  обумовленого
терміну і не містить видових ознак замовленої плівки.
 
     За таких  обставин  суд   апеляційної   інстанції   правильно
застосував   ст.   613   ЦК   України   ( 435-15  ) (435-15)
        ,  прийшов  до
обгрунтованого  висновку,  що  боржник  не  міг   виконати   свого
зобов'язання  в  зв'язку  з  відсутністю належним чином оформленої
заявки на виготовлення товару, і відмовив в позові.
 
     Київський апеляційний  господарський  суд,  вирішуючи   спір,
перевірив всі доводи сторін і дав оцінку наданим ним доказам.
 
     Таким чином   доводи   касаційної   скарги   про  неправильне
застосування ст.ст.  180,  182  ч.  1  ГК  України  ( 436-15   ) (436-15)
        ,
ст.ст. 207,  208  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         і порушення ст.  43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         свого підтвердження не знайшли.
 
     Враховуючи викладене,   постанова   Київського   апеляційного
господарського суду відповідає вимогам закону і встановленим судом
обставинам справи, тому підстав для її скасування немає.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу     України     ( 1798-12     ) (1798-12)
        ,    суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу  залишити  без  задоволення,   а   постанову
Київського апеляційного   господарського  суду  від  24  листопада
2004 року - без зміни.