2-6/1022-2005(2-6/15634-04) Про усунення перешкод у користуванні майном - Текст документа

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2005 (суддя В.М. Шкуро) позов Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим задоволено.

Усунені перешкоди у здійсненні службою автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим права користування майном, шляхом зобов'язання дочірнього підприємства “БігБорг” звільнити ділянки смуги відводу автомобільних доріг Харків-Сімферополь-Севастополь км. 650+825 (ліворуч), км. 647+860 (праворуч), км. 646+570 (праворуч) і Сімферополь-Ялта-Севастополь км. 91+500 (ліворуч), км. 92+850 (праворуч), км. 90+300 (ліворуч) від належного йому майна - спеціальних конструкцій для розміщення реклами і приведення перелічених ділянок у первісний стан.

З дочірнього підприємства "БігБорг" на користь служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим стягнуто 85грн. - держмита, 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 року вищевказане рішення господарського суду залишено без змін.

Не погодившись з вказаними рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргу, в якій просить судові рішення скасувати.

Основний аргумент касаційної скарги полягає в тому, що рішення та постанова винесені судом при порушенні норм матеріального та процесуального права та не відповідають встановленим судом обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 20.10.2004 року спеціалістами служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим з участю представника дочірнього підприємства і повторно 29.12.2004 року із залученням спеціалістів проектної організації ( акти а.с. 79-84) проведено обстеження смуг відводу автомобільних доріг Харків - Севастополь - Сімферополь –Ялта –Севастополь”.

В результаті проведеного 29.12.2004. повторного комісійного обстеження смуги відводу автомобільної дороги Харків-Сімферополь- Севастополь встановлено, що дочірнім підприємством “БігБорд” установлено три наземні спеціальні конструкції для розміщення реклами, а саме:

- км. 650+825 (ліворуч) на відстані 3,85 м. від краю проїжджої частини розміщення не відповідає узгодженій в технічних умовах - км. 650+850 (а.с.79-80);

- км. 647+860 (праворуч) на відстані 1,9 м. від краю проїжджої частини розміщення не відповідає узгодженій в технічних умовах - км. 647+900 (а.с.81-82);

- км. 646+570 (праворуч) на відстані 3,5 м. від краю проїжджої частини розміщення не відповідає узгодженій в технічних умовах - км. 646+550 (а.с.83-85).

Відповідно до технічних умов на встановлення рекламних носіїв на автомобільній дорозі Харків-Сімферополь-Севастополь від 23.11.2004., які видані на прохання відповідача за вих. № 26/1 від 26.03.2004. (а.с.86), відповідач мав встановити зазначені рекламні носії відповідно км. 650+850 (ліворуч), 647+900 (праворуч), 646+550 (праворуч) на відстані не менш 5 м. від краю проїжджої частини (а.с.85).

Викладені у актах від 29.12.2004. обставини підтверджуються актами обстеження від 28.01.2005. вже за участю і представника дочірнього підприємства “БігБорд”, яким зазначені акти підписані без будь-яких заперечень (а.с.135-137).

Перелічені вище матеріали свідчать про встановлення зазначених рекламних конструкцій в інших місцях ніж це вказано в технічних умовах.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) розміщення зовнішньої реклами на територіях і об'єктах поза населеними пунктами проводиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів.

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Порядку видачі дозволу на розміщення, будівництво, реконструкцію і функціонування об'єктів сервісу і спеціальних конструкцій на землях дорожнього господарства вздовж автомобільних доріг загального користування, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 08.07.2003. № 314 (z0794-03) (далі – Порядок (z0794-03) ), саме служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях і місті Севастополі здійснюють узгодження місця розміщення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами

За викладених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем без узгодження із службою автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим в смузі відводу автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Севастополь встановлено три наземні спеціальні конструкції для розміщення реклами км. 650+825 (ліворуч), км. 647+860 (праворуч) і км. 647+900, оскільки в технічних умовах були визначені інші місця для їх встановлення і розцінює такі дії як самовільне встановлення перелічених конструкцій.

Що стосується встановлення відповідачем трьох спеціальних конструкцій для розміщення реклами в смузі відводу дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь, то суд виходив з наступного.

Відповідно до актів обстеження від 28.01.2005. з участю представника відповідача, місця встановлення спеціальних конструкцій км. 91+500 (ліворуч), км. 92+850 (праворуч) і км. 90+300 (ліворуч) (а.с.138-140) відповідають місцям встановлення, які встановлені технічними умовами від 25.05.2004. № 09/659 (а.с.25).

Однак, як зафіксовано в актах і відповідачем не заперечується, від краю проїжджої частини спеціальні конструкції встановлені:

- км. 91+500 (ліворуч) на відстані 2,75 м. до її опори;

- км. 92+850 (праворуч) на відстані 2 м до її опори;

- км. 90+300 (ліворуч) на відстані від 2,5 м. до її опори.

Частиною 3 статті 16 Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Позиція відповідача, яка зводиться до того, що відстань слід вимірювати від краю проїжджої частини до рекламної поверхні, як це вказано в актах, складених відповідачем (а.с.98-100), а не по прямій лінії, прокладеній по землі від краю проїжджої частини до проекції найближчого до дороги краю поверхні рекламного щита, є безпідставною і не заснована на загальновідомих правилах вимірювання відстаней.

Місцем встановлення засобу зовнішньої реклами є, насамперед, місце де встановлена її опора. А тому, якщо навіть не входити в обговорення методики вимірювання чи по землі до проекції найближчого до дороги краю поверхні рекламного щита, чи до опори, в усякому випадку зазначені конструкції розміщені на опорах, які знаходяться ближче ніж за 5 метрів до проїжджої частини, що є порушенням вимог частини 3 статті 16 Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) .

Відповідно до пункту 3.8 Порядку (z0794-03) при невідповідності розміщення спец- конструкцій вимогам узгодженого проекту (або схеми) рекламоносії демонтують (ліквідують) їх власники.

Згідно пункту 1 Класифікації автомобільних доріг, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. № 455 (455-98-п) , автомобільні дороги є державною власністю і закріплені на праві господарського відання за Українською державною корпорацією по будівництву, ремонту і утриманню автомобільних доріг, нині Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор).

Затвердженим цією постановою Кабінету Міністрів України переліком, автомобільні дороги Харків-Сімферополь-Севастополь і Сімферополь-Ялта-Севастополь віднесені до доріг загального користування державного значення (магістральні автомобільні дороги).

Відповідно до Положення про службу автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 157, автомобільні дороги загального користування закріплені за позивачем і перебувають на його балансі.

Статтею 48 Закону України "Про власність" (697-12) власник майна може вимагати усунення будь-яких порушень його права, а положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на іншій підставі, зокрема господарського відання, оперативного управління і таке інше.

За таких обставин та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вона є законною та обґрунтованою і тому підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.05.2005р. у справі № 2-6/1022-2005 (2-6/15634-2004) залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.