ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 01.03.2005                                        Справа N 18/365
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 28.04.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Шульги О.Ф.  - головуючого,  Козир Т.П.,  Семчука В.В.  за  участю
представників   сторін:   позивача  -  Липницької  В.І.  дов.  від
12.01.2005 р.  N 14,  Передрія В.С.  дов.  від 28.02.2005 р. N 17,
відповідача - Партики Ю.Л. дов. від 25.02.2005 року,
     розглянувши касаційну     скаргу     ТОВ     "Красноріченська
машино-тракторна станція" на  постанову  Луганського  апеляційного
господарського суду від 9 грудня 2004 року у справі за позовом ТОВ
"Красноріченська машино-тракторна станція" до приватного орендного
сільськогосподарського  підприємства  агрофірми  "Добре  поле" про
відшкодування шкоди, В С Т А Н О В И В:
 
     У вересні  2004  року  ТОВ  "Красноріченська машино-тракторна
станція" звернулось до суду з позовом про відшкодування  шкоди  до
приватного орендного підприємства агрофірми "Добре поле".
 
     В позові  зазначено,  що внаслідок авіаційно-хімічної обробки
рослин   пестицидом,   проведеної   відповідачем   з    порушенням
законодавства про захист рослин,  загинули 94 га посівів соняшника
позивача.
 
     Просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 138480 гривень
80 коп.
 
     Рішенням господарського суду Луганської області від 18 жовтня
2004 року позов задоволено.
 
     Постановою Луганського   апеляційного   господарського   суду
9 грудня 2004 року рішення суду скасовано.
 
     В позові відмовлено.
 
     В касаційній  скарзі  ТОВ  "Красноріченська  машино-тракторна
станція" просить скасувати постанову апеляційного суду,  а рішення
місцевого  господарського суду залишити без зміни,  посилаючись на
неправильне застосування  судом  апеляційної  інстанції  ст.  1192
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         і ст. 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Зазначає, що  шкода  заподіяна  в  формі  упущеної  вигоди  і
місцевий  господарський  суд   дав   правильну   юридичну   оцінку
обставинам справи.
 
     Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги,  вивчивши  матеріали  справи,  суд  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Згідно ст.  1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         майнова шкода, завдана
неправомірними діями  майну  юридичної  особи,  відшкодовується  в
повному обсязі особою, яка її завдала.
 
     Особа, яка завдала шкоди,  звільняється від її відшкодування,
якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
 
     Відповідно до ст.  1192 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         суд за  вибором
потерпілого  може  зобов'язати  особу,  яка  завдала  шкоди майну,
відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
 
     Як встановлено судом,  17 травня 2004 року відповідач  провів
авіаційно-хімічну  обробку  пестицидом  групи 2,4Д "Луварам" своїх
посівів зернових  на  земельних  ділянках,  суміжних  з  земельною
ділянкою позивача з посівами соняшника.
 
     Авіаційно-хімічну обробку  поля  пестицидом відповідач провів
всупереч вимогам  чинного  законодавства  щодо  захисту  рослин  і
охорони  здоров'я,  зокрема,  ст.ст.  3,  11  Закону  України "Про
пестициди та агрохімікати" ( 86/95-ВР  ) (86/95-ВР)
        ,  ст.ст.  4,  18  Закону
України  "Про  захист  рослин"  ( 180-14  ) (180-14)
        ,  п.п.5.1,  5.2,  5.3
Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів  і
агрохімікатів  в  народному  господарстві України ( v0382282-96 ) (v0382282-96)
        ,
затверджених наказом Міністерства  охорони  здоров'я  України  від
18.12.1996 року N 382.
 
     Так, гербіцид групи 2.4Д "Луварам" заборонено використовувати
авіаційним способом,  оскільки  він  не  входить  до  відповідного
Переліку,  позивач не узгодив ці роботи з територіальними органами
санітарно-епідеміологічної  служби,  Мінекобезпеки   і   державної
станції захисту рослин,  не повідомив суміжного землекористувача -
ТОВ "Красноріченську машино-тракторну станцію".
 
     Внаслідок цих  винних   дій   відповідача   загинули   посіви
соняшника позивача на суміжних полях загальною площею 94 га.
 
     Загибель посівів   від   вказаного   гербіциду   підтверджено
результатами    аналізу    Донецької    міжобласної     виробничої
контрольно-токсикологічної лабораторії.
 
     За порушення    норм   авіаційно-хімічної   обробки   посівів
гербіцидами директора відповідача притягнено  до  адміністративної
відповідальності.
 
     Середня урожайність    соняшника    на   полях   позивача   у
2002-2003 р.р.  за  довідкою  управління  сільського  господарства
Кремінської  районної  державної  адміністрації і звітами позивача
склала 12,7 ц/га.
 
     За довідкою  Агропромислової  товарної  біржі  від  6  серпня
2004 року вартість соняшника складала 1160 гривень за 1 тонну.
 
     За таких   фактичних   обставин  місцевий  господарський  суд
прийшов  до  обгрунтованого  юридичного  висновку   про   завдання
позивачу   майнової   шкоди   внаслідок  винних  дій  відповідача,
правильно застосував до спірних правовідносин ст.ст.  1166 і  1192
ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
          і стягнув з відповідача шкоду в розмірі
завданих збитків від втрати врожаю - 138480 гривень 80 коп.
 
     Відмовляючи в позові,  суд апеляційної інстанції  прийшов  до
висновку,  що  позивач не довів,  який він міг одержати прибуток з
вирощеного урожаю соняшника.
 
     Проте, цей висновок суду не відповідає вимогам  ст.  1192  ЦК
України   ( 435-15  ) (435-15)
        ,  яка  встановлює  обов'язок  винної  особи
відшкодувати потерпілому саме завдані збитки у повному обсязі.
 
     З огляду на викладене,  постанову суду апеляційної  інстанції
визнати  законною  не  можна,  тому  вона  підлягає скасуванню,  а
рішення - залишенню без зміни.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,   111-7,   111-9,   111-10,   111-11
Господарського процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Скасувати постанову Луганського  апеляційного  господарського
суду від 9 грудня 2004 року.
 
     Рішення господарського  суду Луганської області від 18 жовтня
2004 року залишити без зміни.