ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2005 Справа N 16/273
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого у засіданні, Панченко Н.П.,
Плахотнюк С.О.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2004 р.
у справі N 16/273 господарського суду м. Києва
за позовом Миколаївського радіоцентру
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 24 051,28 грн.
Касаційну скаргу розглянуто за участю представників від
Позивача - Клюшин М.В.(дов. від 21.11.2004 р. б/н);
Відповідача - Забава С.В. (дов. від 12.01.2005 р. N 22/10);
В С Т А Н О В И В:
Миколаївський радіоцентр звернувся до господарського суду
м. Києва з позовом до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про
стягнення 24 051,28 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.08.2004 р.
відмовлено в задоволенні вказаного позову, у зв'язку з пропущенням
строку позовної давності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
28.0.2004 р. частково задоволено апеляційну скаргу позивача;
рішення господарського суду м. Києва у справі N 16/273 змінено.
Позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь
позивача стягнуто 16 751,19 грн. основного боргу, 171,00 грн.
державного мита за подання позовної заяви, 85,50 грн. державного
мита за подання апеляційної скарги, 82,20 грн. витрат на
інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В решті
позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав
касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 28.10 2004 р. по справі
N 16/273, рішення господарського суду м. Києва від 19.08.2004 р.
залишити в силі.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, скаржник обґрунтовує
порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права Київським апеляційним господарським судом при
прийнятті оскаржуваної постанови.
До суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу в
якому він просить касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" залишити без задоволення.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна
скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає залишенню
без задоволення з огляду на наступне.
Між ДК "Торговий дім "Газ України", правонаступником якого є
ДК "Газ України" та Миколаївським радіоцентром 16.01.2001 р. було
укладено договір постачання природного газу N ТЕП-1-01-06/01.
Згідно п. 10.1. вказаного договору, договір діє в часині
постачання газу до 31.12.2001 р., а в частині проведення
розрахунків за газ до повного їх завершення.
Листом N 457/12 від 12.10.2001 р., позивач звернувся до
відповідача з проханням зарахувати надмірно сплачені кошти в
рахунок сплати за природний газ ЖКП "Луч", оскільки зазначеному
підприємству було передано котельню, для якої власне і постачався
газ.
У відповідності до ст. 261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг
строку позовної давності починається від дня коли особа довідалася
або могла довідатись про порушення свого права або про особу що
його порушила.
Враховуючи, що позивач міг дізнатися про порушення свого
права лише після того як йому стало відомо про не зарахування
надмірно сплачених коштів в актив ЖКП "Луч", то подання позову в
червні 2004 р. про стягнення суми надмірно сплачених коштів
вкладається в 3 річний строк позовної давності, встановлений
ст. 257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, сума боргу
відповідача перед позивачем виникла внаслідок недопоставки наперед
оплаченого природного газу і складає 16 751,91 грн.
Наявність суми боргу підтверджується як первинними
документами бухгалтерського обліку та актом звірки, так і самим
відповідачем.
У відповідності до Указу Президента N 648/99 ( 648/99 ) (648/99)
від
15.06.1999 р. "Про прискорення передачі об'єктів соціальної
інфраструктури права державної власності у комунальну власність"
та розпорядження Державної адміністрації Миколаївської області
N 4817-37-05 від 26.08.1999 р., позивач 11.06.2001 р. передав на
баланс й обслуговування ЖКП "Луч" котельню, для якої відповідачем
постачався газ.
Про зазначену подію позивач повідомив відповідача листом
N 457/12 від 12.10.2001 р. і просив відповідача переплату в
розмірі 16 751,91 грн. зарахувати в рахунок платежів за газ, що
використовується ЖКП "Луч" в опалювальному сезоні 2001-2002 рр.
згідно договору на поставку газу між ДК "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" та ЖКП "Луч".
Однак сума переплати в розмірі 16 751,91 грн. відповідачем не
була зарахована в рахунок платежів ЖКП "Луч" і не повернута
позивачу, а отже підлягає стягненню з відповідача на користь
позивача в установленому законом порядку.
Разом з цим, Київським апеляційним господарським судом
обґрунтовано відмовлено позивачу в стягненні з відповідача пені в
сумі 2 348,25 грн., штрафу в розмірі 1 172,63 грн., збитків від
інфляції в сумі 2 439,08 грн. та 1 399,31 грн. - 3% річних,
оскільки предметом даного спору є стягнення надмірно сплачених
коштів.
Враховуючи викладене, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 28.10.2004 р. зі справи N 16/273 підлягає
залишенню без змін, а касаційна скарга ДК "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" залишенню без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-10,
111-11, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без
задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.10.2004 р. зі справи N 16/273 залишити без змін.