ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2005 Справа N 15/302(14/671)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Плахотнюк С.О., суддів: Панченко Н.П.,
Плюшка І.А., розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Технаука" на постанову від 16.11.2004 Луганського
апеляційного господарського суду у справі N 15/302(14/671) за
позовом ТОВ "Технаука" до Малого приватного підприємства "Агро"
третя особа: Біловодська районна державна адміністрація, про
стягнення 77847,00 грн. за участю представників: позивача -
Соколова В.В., Карпенко О.О., відповідача - не з'явився, третьої
особи - не з'явився, В С Т А Н О В И В:
Постановою Вищого господарського суду України від 22 червня
2004 року у справі N 14/671 скасовано рішення господарського суду
Луганської області від 12.01.2004 року, справа N 14/671 передана
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Вищого господарського суду України від 22.06.2004
мотивована наступним: висновки суду першої інстанції щодо факту
передачі земельної ділянки є помилковими, судом не з'ясована
правова природа договору купівлі-продажу незавершеного виробництва
по обробці ґрунту та посіву озимої пшениці для наступного
пересіву. Не вирішено питання щодо залучення до участі у справі
Біловодської районної державної адміністрації.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11 серпня
2004 р. у справі N 15/302-(14/671) первісний позов задоволено
частково. Стягнуто з МПП "Агро" на користь ТОВ "Технаука"
46200 грн. - заборгованості, 1701,17 грн. - пеня; витрати по
держмиту 479,01 грн., ІТЗ - 72,61 грн.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
16 листопада 2004 року у справі N 15/302-(14/671) апеляційна
скарга МПП "Агро" задоволена частково. Рішення господарського суду
Луганської області від 11.08.2004 скасовано в частині задоволення
первісного позову. В задоволенні первісного позову відмовлено. В
решті - рішення залишено без змін.
ТОВ "Технаука" звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного
господарського суду від 16.11.2004, в якій ставить питання про її
скасування, посилаючись на порушення апеляційною інстанцією норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст. 128 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, 123 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Заслухавши доповідача, представників позивача, перевіривши
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як правильного встановлено судом першої інстанції за своєю
правовою природою договір, на підставі якого заявлено первісний
позов і щодо якого заявлено зустрічний позов, є договором
купівлі-продажу, предметом якого є незавершене будівництво з
обробки ґрунту та посіву озимої пшениці. Судом з'ясовано також, що
незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та
надають послуги, складається із витрат на виконання незакінчених
робіт (послуг), за якими підприємством ще не визнано прибуток.
Незавершене виробництво у вигляді підготовлених посівів озимої
пшениці є результат виконаних робіт (наданих послуг), а згідно з
Класифікатором така операція відповідає коду 01.41.11 підкатегорії
"послуги в сільському господарстві", до якої віднесені послуги з
підготовки ґрунту обробці полів, посадці сільгоспкультур та
захисту їх від шкідників та хвороб.
Реалізуючи незавершене виробництво у вигляді посівів озимої
пшениці, підприємство реалізувало результат виконаних робіт
(послуг). За актом прийому передачі позивач за первісним позовом
передав відповідачеві незавершене виробництво, обробку ґрунту та
посівів озимої пшениці без вартості насіння на площі 168,2 га.
Ні в договорі купівлі-продажу від 28.04.2003 р., ні в акті
прийому-передачі не йде мова про відчуження земельної ділянки.
Сторони за первісним позовом не врегулювали умови
використання земельної ділянки, на якій розташоване незавершене
виробництво в договорі купівлі-продажу, у зв'язку з чим позивач
обґрунтовано відмовився від оренди цієї земельної ділянки площею
158,2 га.
Відповідач за первісним позовом не був позбавлений права
вирішувати питання землекористування у встановленому
законодавством порядку.
Тим більш, що відповідач за первісним позовом звертався з
клопотанням від 28.04.2003 до Біловодської райдержадміністрації
про необхідність виділення йому земельної ділянки площею 168,2 га,
як встановлено судом.
Щодо зустрічного позову відповідача у справі про визнання
недійсним договору купівлі-продажу від 28.04.2003 та судом
встановлено, що він є необґрунтованим. Вищий господарський суд
України погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач
за зустрічним позовом не довів суду обставин, які б
підтверджували, що при укладенні договору купівлі-продажу від
28.04.2003 він діяв під впливом помилки.
Права та обов'язки у сторін за договором купівлі-продажу від
28.04.2003 р. виникли в період дії ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
зобов'язання по оплаті придбаного незавершеного виробництва
відповідачем не виконані і продовжують існувати, а тому судом
поряд з положеннями та правилами ЦК УРСР застосовуються правила
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинності з 01.01.2004 р., що
відповідає Прикінцевим положенням ЦК України.
Як встановлено судом, розрахунки за одержане незавершене
виробництво відповідач в порушення умов договорів і статті 161
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не виконав на дату розгляду справи,
заборгованість відповідача за первісним позовом станом на
10.08.2004 р. складає 46200 грн. Розмір пені судом зменшено з
врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
від
22.11.96, що діяв в період нарахування пені.
Враховуючи, що господарським судом Луганської області
матеріали справи досліджені в повному обсязі, Вищий господарський
суд України вважає висновки апеляційної інстанції як такі, що не
відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та чинному
законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Технаука" на постанову від 16.11.2004
Луганського апеляційного господарського суду у справі
N 15/302(14/671) задовольнити.
Постанову від 16.11.2004 Луганського апеляційного
господарського суду у справі N 15/302(14/671) скасувати. Рішення
господарського суду Луганської області від 11.08.2004 залишити без
змін.