ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.03.2005                           Справа N 3/232-31/286-45/305

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 26.05.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,  суддів:  Бур'янової С.С.,  Костенко Т.Ф.,
розглянувши   матеріали  касаційної  скарги  Холдингової  компанії
"АвтоКраз" на  постанову  Київського  апеляційного  господарського
суду  від  07.12.2004  у  справі  господарського суду м.  Києва за
позовом Холдингової компанії "АвтоКраз" до Фонду державного  майна
України про визнання недійсним рішення, в судовому засіданні взяли
участь представники:  від позивача: не з'явилися, від відповідача:
Шахрай М.О. - дов. N 644 від 22.12.2004, В С Т А Н О В И В:

     Справа господарського суду м.  Києва N 3/232-31/286-45/305 за
позовом холдингової компанії "АвтоКраз" до Фонду державного  майна
України  про  визнання  недійсним  робочої групи ФДМУ розглядалася
неодноразово.

     Ухвалою від   06.10.2004   господарського   суду   м.   Києва
провадження у справі припинено.

     Постановою від     07.12.2004     Київського     апеляційного
господарського  суду  ухвала  господарського  суду  м.  Києва  від
06.10.2004 залишена без змін.

     Судові рішення мотивовані тим,  що предмет позову у цивільній
справі N 2-889/04 Печерського  районного  суду  м.  Києва  охоплює
предмет  позову  у  господарській  справі,  підстави  позову у цих
справах одні й ті самі,  сторонами у справі є холдінгова  компанія
"АвтоКраз" та Фонд державного майна України.

     Не погоджуючись  з  судовими  рішеннями,  холдінгова компанія
"АвтоКраз" звернулася до  Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною скаргою і просить їх скасувати,  посилаючись на те,  що
господарські суди помилково застосували п. 2 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Висновок господарських
судів суперечить  ст.ст.  35,  80  Господарського   процесуального
кодексу України.  Законодавством чітко встановлені ознаки рішення,
яке може виступати підставою припинення провадження  у  справі  та
визначати  існування  рішення  з  господарського  спору  між  тими
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав одночасно.

     Колегія суддів,  приймаючи до уваги межі перегляду  справи  в
касаційній   інстанції,   проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права   при   винесенні   оспорюваного  судового  акта,  знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.

     Відповідно до  п.  2  ст.  80  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд припиняє провадження
у справі,  якщо є рішення господарського суду або  іншого  органу,
який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими
ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

     При цьому припинення провадження у справі  можливе  тільки  в
разі наявності таких обставин:

     - у справі беруть участь ті ж сторони;

     - спір  також  виник  відносно  того  ж предмету або з тих же
підстав;

     - прийняте  рішення  чи  постанова набрали законної сили,  не
змінені і не скасовані відповідно до чинного законодавства.

     Як вбачається із рішення Печерського районного суду м.  Києва
від  14.04.2004,  суд  розглянув  справу  за  позовом  холдингової
компанії "АвтоКраз"  до  Калініченка  Василя  Івановича  та  Фонду
державного майна України.

     За твердженням  позивача  предмет  та підстави позовних вимог
були  іншими.  Так,  серед  інших  позовних  вимог  було  визнання
недійсним  рішення  Калініченка  В.І.,  яке  вплинуло  на характер
позовних вимог до Фонду державного майна України у даній справі.

     Господарські суди,  розглядаючи справу, припинили провадження
у  справі  на  підставі вищевказаного п.  2 ст.  80 Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  в  якому   чітко
визначено,  що  провадження у справі припиняється,  якщо є рішення
господарського  суду  або  іншого  органу,  який  в  межах   своєї
компетенції вирішив господарський спір.

     Однак в  матеріалах  справи відсутні докази того,  що з даної
справи є рішення  господарського  суду  або  іншого  органу,  який
вирішив господарський спір і ці судові акти набрали чинності.

     Таким чином,    господарськими   судами   неповно   з'ясовані
обставини справи,  що є підставою для скасування судових рішень  і
направлення справи на новий розгляд.

     При новому  розгляді  справи  принагідно  повно  та  всебічно
вияснити всі обставини справи,  дати їм належну правову оцінку  та
постановити законне та обґрунтоване рішення.

     На підставі   викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9 -  111-12  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу задовольнити.

     Постанову від      07.12.2004     Київського     апеляційного
господарського суду та ухвалу від 06.10.2004  господарського  суду
м. Києва зі справи N 3/232-31/286-45/305 скасувати.

     Справу направити  на  новий розгляд до господарського суду м.

Києва для розгляду по суті.