ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2004 Справа N 9/171/14-9/41
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Рибака В.В., Черкащенка М. М.,
розглянувши касаційні ТОВ “Торговий дім “Універсал” та
скарги
ТОВ “Центросоюз”
на постанову від 09.06.2004 Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 13.02.2004 господарського суду
Чернігівської області
у справі № 9/171/14-9/41
за позовом ТОВ “Сучасні деревообробні технології”
до ТОВ “Центросоюз”
третя особа на - ТОВ “НТ – Грандвіс”
стороні позивача - ТОВ “Вікторія”
про визнання недійсним договору
купівлі-продажу від 22.01.2003,
витребування майна з чужого незаконного
володіння,
та зустрічним позовом ТОВ “Центросоюз”
до ТОВ “Сучасні деревообробні технології”
третя особа на - ТОВ “Торговий дім “Універсал”
стороні позивача за - Чернігівське міжміське бюро
зустрічним позовом технічної інвентаризації
про визнання договору дійсним та про зобов’язання вчинити
певні дії,
за участю представників:
- ТОВ “Сучасні деревообробні технології” – Барбарова О.Ю.,
- ТОВ “Центросоюз” – Хіловського Д.Г.,
- ТОВ “НТ-Грандвіс” – Федорова Д.В.,
- ТОВ “Вікторія” – Шинкаренко Л.Г.,
- ТОВ “Торговий дім “Універсал” – Підгорного К.Є., Чернобая
О.В.,Васильченко О.П. ,
- Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації –
не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 13.02.2004 господарського суду Чернігівської
області у справі № 9/171/14-9/41 (судді Івченко С.М., Блохіна
Ж.В., Оленич Т.Г.) у задоволенні позову ТОВ “Сучасні
деревообробні технології” про визнання недійсним договору від
22.01.2003 купівлі - продажу будівлі (споруди, приміщення)
шляхом викупу та про зобов'язання ТОВ “Центросоюз” повернути з
незаконного володіння комплекс будівель універмагу “Дитячий
світ” відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ “Центросоюз” до ТОВ
“Сучасні деревообробні технології” про визнання дійсним договору
купівлі - продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу та
про зобов'язання ТОВ “Сучасні деревообробні технології” належним
чином оформити (підтвердити) факт приймання - передачі
нерухомого майна за договором купівлі - продажу від 22.01.2003
відмовлено.
Позов ТОВ “НТ-Грандвіс” (третьої особи на стороні позивача за
первісним позовом з самостійними вимогами) до ТОВ “Центросоюз”
задоволено.
Повернуто з незаконного володіння ТОВ “Центросоюз” комплекс
будівель універмагу “Дитячий світ”, розташованого за адресою:
місто Чернігів, пр. Миру, 30 загальною площею 4681,7 кв.м., до
складу якого входять: основна частина (літ. А-3) - площею 4309,1
кв. м.; господарські будівлі (літ. Б, літ. Б1, літ. Б2-2, літ.
БЗ-2) - площею 353,7 кв. м.; господарська будівля (літ. В-1) -
площею 18,9 кв. м. шляхом вилучення від ТОВ “Центросоюз” та
передачі цього комплексу ТОВ “НТ-Грандвіс”.
Стягнуто з ТОВ “Центросоюз” на користь ТОВ “НТ-Грандвіс”
1700,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно -
технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 09.06.2004 Київського апеляційного господарського
суду (головуючий-суддя Капацин Н.В., судді: Андрієнко В.В.
Ковтонюк Л.В.) у справі № 9/171/14-9/41 рішення від 13.02.2004
господарського суду Чернігівської області у справі
№ 9/171/14-9/41 залишено без змін. Постанова мотивована тим, що
недійсною може бути визнана лише укладена угода, а спірний
Договір з врахуванням висновку комплексної судово-почеркознавчої
та судово-технічної експертизи документів та інших обставин
справи не можна вважати укладеним. ; Договір, який є
неукладеним, не може бути предметом вимог про визнання договору
недійсним; відсутні правові підстави для задоволення зустрічного
позову ТОВ “Центросоюз” про визнання Договору дійсним та
зобов'язання вчинити певну дію згідно умов цього Договору;
положення закону щодо наступного схвалення угоди особою, яку
представляють, не підлягає застосуванню у тому випадку, коли
договір не можна вважати укладеним; відповідно до частини першої
статті 50 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
власник має
право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого
незаконного володіння.
Не погоджуючись з рішенням від 13.02.2004 господарського суду
Чернігівської області та постановою від 09.06.2004 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 9/171/14-9/41, ТОВ
“Центросоюз” в касаційній скарзі та доповненнях до неї просить
Постанову та Рішення скасувати повністю, а справу
№ 9/171/14-9/41 передати на новий розгляд до господарського суду
Чернігівської області в іншому складі суду, посилаючись на те,
що зазначені постанова та рішення прийняті з порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, а саме ст.ст. 4, 26, 30, 48, 50, 55 Закону України “Про
власність” ( 697-12 ) (697-12)
, ст.ст. 48, 153, 224,225 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, п. 1 ст. 83, 84, 79, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
ТОВ “Торговий дім “Універсал” також не погоджуючись з рішенням
від 13.02.2004 господарського суду Чернігівської області та
постановою від 09.06.2004 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 9/171/14-9/41., в касаційній скарзі та
доповненнях до неї просить Постанову та Рішення скасувати
повністю, а справу № 9/171/14-9/41 передати на новий розгляд до
господарського суду Чернігівської області в іншому складі суду,
посилаючись на те, що зазначені постанова та рішення прийняті
при неповному з’ясуванні обставин справи, без врахування
клопотання про зупинення провадження у справі, з порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, а саме ст. 43, 79, 99 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “НТ-Грандвіс” зазначає про
безпідставність вимог скаржників та просить залишити скарги без
задоволення а оскаржувані рішення та постанови – без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши правильність застосування судом першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права
Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарги ТОВ
“Центросоюз” та ТОВ “Торговий дім “Універсал” задоволенню не
підлягають з наступних підстав.
Клопотання скаржників про залучення відповіді другої
Чернігівської державної нотаріальної контори від 28.07.2004
№ 1187 про накладення заборони відчуження об’єктів нерухомого
майна відхиляється на підставі ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно з ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
ўнстанцў не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК в апеляційній інстанції справи
переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій
інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ
ГПК.
Відповідно до положень ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Київський
апеляційний господарський суд у визначеному законом порядку
встановив відсутність доведеності обставин, на яких ґрунтуються
вимоги позивача, а також інші обставини, які мають значення для
правильного вирішення господарського спору, на підставі доказів.
Натомість скаржники оспорюють оцінку тих чи інших доказів,
досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, порушують
питання про перевагу одних доказів над іншими.
Зокрема, ТОВ “Центросоюз” посилається на укладення між ним та
ТОВ “Сучасні деревообробні технології” договору купівлі-продажу
будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу від 22.01.2003, який
є чинним та відповідає вимогам закону. Проте це твердження
спростоване судом першої інстанції, який встановив, що вказаний
договір не може бути розцінений як письмова форма угоди щодо
купівлі-продажу об’єкта нерухомості, оскільки відсутній акт
прийому-передачі універмагу ТОВ “Центросоюз”, а також на
останній сторінці з підписами та печатками сторін не вказані ні
зобов’язання щодо передачі у власність об’єкта нерухомості, ні
його назва та характеристика, ні його ціна, що є істотними
умовами договору. Таким чином судом вказаний договір визнаний
неукладеним, що, як вбачається з матеріалів справи,
підтверджується поясненнями представників сторін - директора ТОВ
“Центросоюз” Пилипенко О.В та директора ТОВ “Сучасні
деревообробні технології” Носачевської К. В., а також висновком
комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи
документів від 16.12.2003 № 119Ц. В зв’язку з наведеним та
враховуючи позовні вимоги, посилання на неправильне застосування
норм матеріального права, зокрема, ст. 25, 26, 30 Закону України
“Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
та ст. 153 224,225 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не приймаються до уваги.
Інший касатор, ТОВ “Торговий дім “Універсал”, в свою чергу
зазначає, що саме він є власником комплексу будівель універмагу
„Дитячий світ”, хоча рішенням суду першої інстанції встановлено,
що фактичним володільцем цього майна є ТОВ “Центросоюз”, про що
свідчать письмові пояснення директора Пилипенко О. В., у яких
зазначено, що 01.07.2003 року ТОВ “Центросоюз” вважає себе
власником будівлі, яка поставлена на баланс, проведена по
бухгалтерському та податковому обліку.
Стосовно заяв скаржників щодо належності їм прав власності на
комплекс будівель універмагу “Дитячий світ”, воно також повною
мірою спростовано судом першої інстанцій, який встановив, що
23.10.2003 ТОВ “Вікторія” уклало з ТОВ “НТ-Грандвіс” договір
купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є комплекс
будівель універмагу “Дитячий світ” та за актом прийому-передачі
від 20.06.2003 передало цей об’єкт нерухомості на виконання
укладеного договору. Це ж підтверджено й судом апеляційної
інстанції.
Посилання ТОВ “Центросоюз” на відсутність оцінки окремих доказів
по справі, зокрема платіжного доручення № 181 від 11.07.2003 як
доказу укладення (схвалення) договору купівлі-продажу будівлі
(споруди, приміщення) шляхом викупу від 22.01.2004, не є
обґрунтованим, оскільки аналіз зазначеного касатором доказу
набув свого відображення у рішенні суду першої інстанції, який
наголосив на неможливості прийняття судом до уваги посилання ТОВ
“Центросоюз” на те, що виконання договору від 22.01.2003 ТОВ
“Сучасні деревообробні технології” прийнято оплату за комплекс
будівель універмагу “Дитячий світ”, оскільки, як свідчать копії
платіжних доручень сторін, перераховані ТОВ “Центросоюз”
платіжним доручення № 178 від 10.07.2003 10000 грн. були
повернуті ТОВ “Сучасні деревообробні технології” платіжним
дорученням № 136 від 11.07.2003.
З огляду на те, що предметом доказування у даній справі є
наявність чи відсутність підстав для визнання спірної угоди
недійсною, а також підстав для витребування майна з незаконного
чужого володіння, не можуть бути прийняті до уваги посилання
скаржників на інші обставини, як то скасування Вищім
господарським судом України 08.06.2004 ухвали господарського
суду Чернігівської області про затвердження мирової угоди від
08.01.2003 по справі № 9/354/2, укладеної між ТОВ “Сучасні
деревообробні технології” та ТОВ “Центросоюз”, скасування Вищим
господарським судом України 29.04.2004 рішення господарського
суду Чернігівської області по справі № 8/301, а також наявність
арештів на комплекс будівель універмагу “Дитячий світ”. Вказані
обставини не були повідомлені судові під час розгляду справи.
Разом з тим слід зауважити, що згідно з статтею 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а
докази подаються сторонами та іншими учасниками судового
процесу. Наявні в матеріалах справи докази не дають підстави
вважати укладені з приводу купівлі-продажу комплексу будівель
універмагу “Дитячий світ” між ТОВ “Сучасні деревообробні
технології”, ТОВ “Вікторія” та ТОВ “НТ-Грандвіс” недійсними. З
огляду на це, питання про недійсність договорів купівлі-продажу
між ТОВ “Сучасні деревообробні технології”, ТОВ “Вікторія” та
ТОВ “НТ-Грандвіс” виходить з межі доказування та касаційного
перегляду по цій справі.
Посилання скаржників на неправильне застосування судами норм
ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не приймається до уваги, так як
скаржниками не була доведена обставина неможливості розгляду
цієї справи до вирішення інших справ. Аналіз предмету позову та
обставин на які посилались скаржники, в обґрунтування своїх
вимог щодо зупинення провадження по справі, свідчить про
безпідставність таких вимог. Суди першої та апеляційної
інстанцій не порушили прав скаржників на судовий захист та
повідомили про час і місце розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
порушення або неправильне застосування норм
процесуального права є підставою для скасування судового
рішення. Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови,
якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового
рішення. При перегляді оскаржуваного рішення та постанови
касаційна інстанція встановила коло обставин, що входять до
предмету доказування у цій справі та, врахувавши її матеріали,
прийшла до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції при
розгляді даної справи не допустили вказаних в касаційних скаргах
порушень норм процесуального права, які б могли призвести до
істотних порушень процесуальних прав сторін спору або інших
учасників судового процесу та призвели до прийняття неправильних
судових актів. Інших порушень процесуального права, що потягли б
за собою неповне з'ясування обставин справи (які мають значення
для правильного вирішення спору) чи прийняття неправильного
судового рішення не виявлено.
Решта твердження касаційної скарги зводяться до необхідності
вирішення касаційною інстанцією питань про перевагу одних
доказів над іншими, тобто здійснення відмінної від апеляційного
суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не приймаються.
З огляду на вищевикладене, колегія вважає, що в оскаржуваній
постанові була дана належна юридична оцінка обставинам справи і
правильно застосовані норми матеріального права, а тому підстави
для зміни чи скасування постанови від 09.06.2004 Київського
апеляційного господарського суду та рішення від 13.02.2004
господарського суду Чернігівської області у справі
№ 9/171/14-9/41 відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Торговий дім “Універсал” на постанову від
09.06.2004 Київського апеляційного господарського суду та
рішення від 13.02.2004 господарського суду Чернігівської області
у справі № 9/171/14-9/41 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ТОВ “Центросоюз” на постанову від 09.06.2004
Київського апеляційного господарського суду та рішення від
13.02.2004 господарського суду Чернігівської області у справі
№ 9/171/14-9/41 залишити без задоволення.
Постанову від 09.06.2004 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 13.02.2004 господарського суду Чернігівської
області у справі № 9/171/14-9/41 залишити без змін.