ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2004 Справа N 29/492а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Костянтинівської об’єднаної державної
скаргу податкової інспекції Донецької області
на постанову від 30.03.2004р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 29/492а господарського суду Донецької області
за позовом Державного обласного комунального підприємства
“Донецькоблводоканал”
до Костянтинівської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Самоцька О.В., за довіреністю
Кумов О.А., за довіреністю
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.02.2004 р.
у справі № 29/492а, яке залишене без змін постановою від
30.03.2004р. Донецького апеляційного господарського суду,
задоволено позов Державного обласного комунального підприємства
“Донецькоблводоканал”, м. Донецьк, до Костянтинівської
об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Костянтинівка
Донецької області. Визнано недійсним податкове повідомлення -
рішення № 0002022341/0/7536 від12.06.2003р. про донарахування
податку на додану вартість в сумі 47 733 грн. та застосування
штрафних (фінансових) санкцій в сумі 65 667 грн.
Не погоджуючись з із судовими рішеннями, відповідач,
Костянтинівська об'єднана Державна податкова інспекція Донецької
області, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову від 30.03.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Донецької
області від 02.02.2004 р. у справі № 29/492а, з підстав
неправильного застосування п. 4 Указу президента від
23.07.1998р. № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності” ( 817/98 ) (817/98)
, п. 1.1 ст. 1 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-111 від 21.12.2000 р. та п. 1.3. ст. 1 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від
03.04.1997 р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Костянтинівська об'єднана Державна податкова інспекція,
м. Костянтинівка Донецької області, здійснила позапланову
документальну перевірку дотримання вимог податкового та
валютного законодавства виробничим управлінням
водопровідне-каналізаційного господарства м. Костянтинівка за
період з 01.07.1999 р. по 01.01.2003 р. За результатами
перевірки складено акт № 51-23-114-05524268 від 13.05.2003р.
Актом перевірки (розділ 3) встановлено порушення вимог п. 1.4
ст. 1, п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.5 ст. 4, п. п. 7.3.4
п. 7.3, п. п. 7.4.1 п. 7. 4 ст. 7 “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, в результаті чого
занижено податок на додану вартість на суму 338 237 грн. 00
коп.
На підставі висновків акту перевірки податкова інспекція
прийняла податкове повідомлення - рішення № 0001512341/0/5987
від 15.05.2003 р.
Відповідач, Костянтинівська об'єднана Державна податкова
інспекція, в доповнення до акту № 51-23-114-05524268 від
13.05.2003 р. склав акт № 74-23-114-05524268 від 12.06.2003 р.,
згідно якого заниження суми податку на додану вартість становить
47 733 грн. 00 коп.
На підставі висновків доповнення від 12.06.2003 р. до акту від
13.05.2003 р. відповідач з посиланням на п. п. 4.2.2 “б” п. 4.2.
ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. керуючись
п.п. 7.3.4 п. 7.3, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 відповідач з
посиланням на п. п. 4.2.2 “б” п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-111 від
21.12.2000 р. керуючись п. п. 7.3.4 п. 7.3, п. п. 7.7.1 п. 7.7
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п.п. 17.1.3
п. 17.1, п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
прийняв податкове
повідомлення-рішення № 0002022341/0/7536 від 12.06.2003 р., яким
виробничому управлінню водопровідно - каналізаційного
господарства м. Костянтинівка визначено суму податкового
зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47 733 грн. та
застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 65 667 грн.
Колегія суддів, зазначає пунктом 4 Указу президента України “Про
деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”
( 817/98 ) (817/98)
№ 817/98 від 23.07.1998 р. визначені випадки, коли
контролюючий орган приймає рішення щодо повторної перевірки
суб'єкта підприємницької діяльності. Таким чином, обґрунтованим
є твердження попередніх судових інстанцій, про те, що Доповнення
від 12.06.2003р. до акту перевірки, яким за той же період вже
здійсненої перевірки змінені висновки податкової інспекції,
складене з порушенням вимог зазначеного Указу Президента. Окрім
того, господарським судом встановлено, що доповнення до акту
перевірки складене особами, які не мали відповідних повноважень.
З огляду на зазначені порушення, місцевий та апеляційний
господарський суд обґрунтовано не прийняв доповнення від
12.06.2003 р. до акту перевірки в якості доказу у справі.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно п. п. 4.2.2. “б”
п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов'язаний самостійно
визначити суму податкового зобов'язання платника податків у
разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності
платника податків свідчать про заниження або завищення суми його
податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
У відповідності з вимогами п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли сума
податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом
відповідно до ст. 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, такий контролюючий
орган надсилає податкове повідомлення платнику податків.
Платник податків відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від
03.04.1997 р. - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана
здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що
сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари
на митну територію України.
Згідно приписів п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
під терміном “особа” розуміється
суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з
іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення
цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом
підприємницької діяльності
Як встановлено судами, податковим повідомленням-рішенням
№ 0002022341/0/7536 від 12.06.2003р. донараховане податкове
зобов'язання Костянтинівському виробничому управлінню
водопровідно - каналізаційного господарства, яке згідно довідки
Донецького обласного управління статистики № 05524268 від
21.06.1999 р. є підрозділом обласного комунального підприємства
“Донецькоблводоканал” без права юридичної особи та на момент
визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану
вартість не було зареєстровано як платник податку на додану
вартість.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками
місцевого та апеляційного господарського судів, що відповідачем
при визначенні податкового зобов'язання порушені вимоги
вищенаведених норм законодавства, тому обґрунтовано визнано
недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, у зв’язку з чим
вимоги касаційної скарги про скасування прийнятих у справі
судових рішень не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Костянтинівської об’єднаної державної
податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.
Постанову від 30.03.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 29/492а господарського суду
Донецької області залишити без змін.