ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 26.08.2004                                       Справа N 14/162
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському  районі  Закарпатської
області
 
на постанову від 22.12.03 p.
Львівського апеляційного господарського суду
 
у справі №14/162
господарського суду Закарпатської області
 
за позовом А.А.А.
 
до ДПІ у H-ському районі Закарпатської області
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення
 
за участю представників сторін:
 
позивача: не з'явились
відповідача : не з'явились
 
Рішенням Господарського  суду Закарпатської області від 10.10.2003
року (суддя Карпинець В.І.) задоволено позов приватного підприємця
А.А.А.  і  визнано недійсним податкове повідомлення ДПІ у H-ському
районі від 03.06.2003  року  №0000652352/0298/23-0/2073717873/1098
щодо застосування штрафної санкції у сумі 4360 грн.
 
Постановою колегії  суддів Львівського апеляційного господарського
суду у складі головуючого Бобеляка  О.М.,  суддів:  Дубника  О.П.,
Духа  Я.В.  від  22.12.03  рішення  місцевого  господарського суду
залишено без змін.
 
ДПІ у  H-ському  районі  звернулась  до Вищого господарського суду
України   із   касаційною   скаргою   на   постанову   Львівського
апеляційного  господарського  суду,  вважаючи,  що  дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування  норм  матеріального
права,   в   зв'язку   з  чим  просить  її  та  рішення  місцевого
господарського суду скасувати,  провадження  у  справі  припинити.
Крім   того,   скаржником   заявлено  клопотання  про  відновлення
пропущеного  процесуального  строку,  встановленого   для   подачі
касаційної скарги.
 
Колегія суддів  Вищого  господарського  суду України,  розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі  на  постанову  Львівського
апеляційного  господарського  суду,  перевіривши  наявні матеріали
справи  на  предмет  правильності  їх  оцінки   судом,   а   також
правильність  застосування  норм  матеріального  і  процесуального
відзначає наступне:
 
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,  що за
результатами  перевірки  дотримання  приватним  підприємцем А.А.А.
встановленого  порядку  здійснення  розрахункових  операцій  сфері
готівкового  та безготівкового обігу 27.005.2003 року ДПІ H-ському
районі Закарпатської області складено  акт  №007289,  на  підставі
якого   прийнято   податкове   повідомлення  від  03.06.2003  року
N0000652352/0298/23-0/2073717873/1098 та застосовано  до  позивача
штрафні  (фінансові)  санкції:  1700  грн.  на  підставі  абзацу 6
частини 2 статті  17  Закону  України  "Про  державне  регулювання
виробництва  і  обіг;  спирту  етилового,  коньячного l плодового,
алкогольних  напоїв  т  тютюнових  виробів"  ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
           від
19.12.1995   року   N481/95-BP,   тобто   за   роздрібну  торгівлю
алкогольними напоями без наявності сертифікат відповідності;  2660
грн.   на   підставі   ст.22   Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        , тобто у п'ятикратному розмірі
суми 532 грн.,  на яку виявлено невідповідність готівкових  коштів
на місці проведення розрахунків.
 
Господарськими судами   при   розгляді   справи  було  встановлено
наявність сертифіката відповідності (зокрема свідоцтва  якості  на
коньяк 3-х зірковий), в зв'язку з чим правомірно зроблено висновок
про  відсутність  підстав  для  застосування  штрафних  санкцій  у
розмірі 1700 грн.
 
Відповідно до  абзацу  3 статті 2 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування  та  послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        ,  розрахункова операція - це
прийняття  від  покупця  готівкових  :коштів,  платіжних   карток,
платіжних  чеків,  жетонів  тощо  за  місцем  реалізації  товарів,
послуг).
 
Згідно з  абзацом  14  згаданої  статті  ( 265/95-ВР   ) (265/95-ВР)
           місцем
проведення  розрахунків  є  місце,  де  здійснюються розрахунки із
покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та  зберігаються
отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а
також  місце  отримання  покупцем  попередньо  оплачених   товарів
(послуг)  із  застосуванням  платіжних  карток,  платіжних  чеків,
жетонів, тощо.
 
Господарськими судами також було встановлено,  що готівкові кошти,
які  зазначені  в акті перевірки як невідповідні сумі зазначеної в
звіті реєстратора розрахункових операцій,  знаходились  в  окремій
скринці  разом  з документами і ці кошти були призначені а потім і
використані для придбання ковбасних виробів у ВАТ "YYY".
 
Відповідно до  преамбули  Закон  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
          є  спеціальним  законом  з  питань
опoдаткування,   який  установлює  порядок  погашення  зобов'язань
юридичних  або  фізичних  осіб  перед  бюджетами   та   державними
цільовими  фондами  з  податків і зборів (обов' язкових платежів),
включаючи збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та
внески  на  загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування,
нарахування і сплати пені та штрафних санкцій,  що  застосовуються
до  платників  податків  контролюючими  органами,  у тому числі за
порушення у сфері  зовнішньоекономічної  діяльності,  та  визначає
процедуру  оскарження  дій  органів  у  сфері зовнішньоекономічної
діяльності, та визначає
 
Відповідно до  п.1.2  вказаного  Закону  ( 2181-14  ) (2181-14)
           податкове
зобов'язання   це   зобов'язання  платника  податків  сплатити  до
бюджетів або державних цільових фондів відповідну  суму  коштів  у
порядку  та  строки,  визначені  цим  Законом  або іншими законами
України.
 
Порядок застосування  та  стягнення  сум   штрафних   (фінансових)
санкцій  (в  даному  випадку  до позивача було застосовано штрафні
санкції)   органами   державної   податкової   служби   визначений
Інструкцією   про   застосування   та   стягнення   сум   штрафних
(фінансових) ( z0268-01 ) (z0268-01)
        ,  затвердженої Наказом ДПА України  №253
від 21.06.2001 ( z0567-01 ) (z0567-01)
        .
 
Відповідно до  преамбули  вказаної  Інструкції  ( z0268-01 ) (z0268-01)
        ,  її
розроблено відповідно до Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами " ( 2181-14  ) (2181-14)
        ,  Закону  України  "Про  державну
податкову  службу  в  Україні"  ( 509-12  ) (509-12)
        ,  Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
         та інших актів законодавства.
 
Відповідно до п.п.2.3 п.3 Інструкції ( z0268-01 ) (z0268-01)
         штрафна  санкція
-  плата  у  фіксованій  сумі  або  у  вигляді  відсотків від суми
податкового  зобов'язання  (без  урахування   пені   та   штрафних
санкцій),  справляється з платника податків у зв'язку з порушенням
ним правил оподаткування,  визначеними відповідними  законодавчими
та  іншими  відповідними нормативно-правовими актами,  на підставі
рішення контролюючого органу.
 
Господарськими судами було встановлено відсутність  доказів  того,
що  вказані  штрафні  санкції,  нараховані  відповідно  до  Закону
України "Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій  у
сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        
та до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту  етилового,  коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
          є  податковим  зобов'язанням,  а
тому зроблено правомірний висновок про те, що ці санкції не можуть
бути підставою для направлення  приватному  підприємцю  податковою
інспекцією податкового повідомлення.
 
Згідно імперативних   вимог   ст.ст.111-5,   111-7  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція  на
підставі  вже  встановлених  фактичних  обставин  справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду  чи  постанову  апеляційного
господарського  суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими   господарськими    судами    норм    матеріального    і
процесуального  права,  тобто,  в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
 
Касаційна інстанція  не  має  права  встановлювати   або   вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про  достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу одних
доказів над іншими,  збирати нові докази або додатково  перевіряти
докази.
 
З урахуванням  наведеного,  колегія  суддів  вважає,  що постанова
апеляційного  господарського  суду   відповідає   нормам   чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
 
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Строк на подачу касаційної скарги відновити.
 
Касаційну скаргу  ДПІ  у  H-ському  районі  Закарпатської  області
залишити без задоволення.
 
Постанову Львівського   апеляційного   господарського   суду   від
22.12.03 у справі №14/162 залишити без змін.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська