ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2004 Справа N 11/116-пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Генічеської міжрайонної державної податкової
скаргу інспекції
на рішення від 25.03.2004р. господарського суду
Херсонської області
у справі № 11/116-пн
за позовом Закритого акціонерного товариства “Волна”
до Генічеської міжрайонної державної податкової
інспекції
про спонукання до списання податкового боргу
За участю представників сторін: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 25.03.2004р. господарського суду Херсонської
області позов задоволено. Зобов’язано Генічеську міжрайонну
державну податкову інспекцію, списати шляхом прийняття
відповідного рішення податковий борг ЗАТ “Волна” з прибуткового
податку з громадян в сумі 252431грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення від 25.03.2004р. господарського суду
Херсонської області з підстав неправильного застосування норм
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні
позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Закритим акціонерним
товариством “Волна” заявлено вимоги про спонукання податкового
органу до списання безнадійного податкового боргу з прибуткового
податку з громадян з тих підстав, що відповідно до висновків
Торгово-промислової палати України № 4094/05-4 від 09.08.2002р.,
№ 501/05-4 від 24.01.2003р., № 4151/05-4 від 08.05.2003р.,
№ 10919/05-4 від 18.08.2003р., № 13963/05-4 від 06.11.2003. у
зв’язку з втратами посівів сільськогосподарських культур
підприємство у 2002р. втратило 661,1тис.грн., та за 2003р. ще
964664грн., а загалом 1625764грн.
На підставі вищенаведених обставин та відповідно до Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
судом першої інстанції були задоволені позовні вимоги про
спонукання податкового органу до списання безнадійного
податкового боргу з прибуткового податку з громадян.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
згідно п.п. 18.2.1 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає списанню безнадійний
податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий
податковий борг, а також штрафні санкції.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що під терміном
“безнадійний” слід розуміти в тому числі податковий борг
юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Таким чином, право на списання безнадійного податкового боргу
має особа, яка є платником податку по якому рахується податкова
заборгованість.
Порядок сплати прибуткового податку з громадян на момент
виникнення спірних правовідносин регулювався Декретом Кабінету
Міністрів “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
від
26.12.1992 р. N 13-92 (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно статті 1 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
платниками прибуткового
податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни
України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що
мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в
Україні.
Статтею 10 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
визначено, що підприємства,
установи i організації усiх форм власності, фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного
місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків
коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані
перераховувати до бюджету суми нарахованого i утриманого
прибуткового податку за минулий місяць.
Згідно ч. 2 ст. 10 чеки на отримання коштів для виплати належних
громадянам сум приймаються установами банків тільки за умови
пред'явлення платіжного доручення на перерахування до бюджету
утриманих сум прибуткового податку.
Забороняється сплата податку із доходів громадян за рахунок
коштів підприємств, установ i організацій та фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності (ч. 5 ст. 10).
Отже, з положень зазначеного Декрету ( 13-92 ) (13-92)
вбачається, що
платниками прибуткового податку з громадян є фізичні особи. При
цьому, підприємства, установи, організації здійснюють лише
утримання та перерахування вказаного податку із у сум належних
до виплати громадянам, тобто не за рахунок власних коштів
підприємства.
Вищенаведені обставини не були оцінені судом при визначені права
підприємства на списання прибуткового податку з громадян, що
призвело до прийняття рішення без повного, всебічного та
об’єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи,
як того вимагає ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно п. 1.3 Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з
урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному
чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а
також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону ( 13-92 ) (13-92)
податкове
зобов'язання, самостійно визначене платником податків у
податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої
податкової декларації.
Місцевим судом не оцінено обставини на які посилався відповідач
про те, що довідка форми 8-ДР не є підставою для нарахування або
сплати прибуткового податку з громадян, відповідно, не є
декларацією або розрахунком. Відомості, які містить зазначена
форма носять інформаційний характер, а утримання та нарахування
податку відбувається раніше ніж подається зазначена довідка.
Дослідження вказаних обставин має значення для правильного
з’ясування чи являється заявлена позивачем до списання сума
податковим боргом у визначенні Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
З огляду на викладене, та враховуючи порушення судом ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів дійшла висновку, що прийняте по справі судове
рішення підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий
розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової
інспекції задовольнити частково.
Рішення від 25.03.2004р. господарського суду Херсонської області
у справі № 11/116-пн скасувати.
Справу № 11/116-пн направити на новий розгляд до господарського
суду Херсонської області.