ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2004 Справа N 10/1752
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Семчука В.В.
Львова Б.Ю.
розглянувши
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи А.А.А.
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.08.2004 р.
у справі №10/1752 господарського суду Черкаської області
за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи А.А.А.
до спільного підприємства з іноземними
інвестиціями "XXX" у формі товариства з
обмеженою відповідальністю
про банкрутство
за участю представників сторін:
кредитора: Б.Б.Б., В.В.В.,
боржника: Г.Г.Г., Д.Д.Д.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Черкаської області від 17.06.2004
р. (суддя Шумко В.В.) спільне підприємство з іноземними
інвестиціями "XXX" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
визнано банкрутом, призначено розпорядником майна арбітражного
керуючого Е.Е.Е.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.06.2004р.
суд першої інстанції виправив описку, а саме: зазначив про
призначення арбітражного керуючого Е.Е.Е. не розпорядником майна,
а ліквідатором банкрута.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
02.08.2004р. (судді : Коваленко В.М. - головуючий, Вербицька О.В.,
Малетич М.М.) постанову господарського суду Черкаської області від
17.06.2004 р. скасовано, провадження по справі припинено, в
частині вимог спільного підприємства з іноземними інвестиціями
"XXX" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про
скасування ухвали господарського суду від 10.06.2004 р. про
порушення провадження у справі № 10/1752 апеляційну скаргу
залишено без задоволення.
Постанова мотивована тим, що у даній справі відсутній предмет
спору між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою
А.А.А. та спільним підприємством з іноземними інвестиціями "XXX" у
формі товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки вимоги
кредитора до боржника не підтверджені відповідними документами
згідно ст.ст. 1, 7 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, а отже відсутні безспірні кредиторські вимоги до
боржника, передбачені ст. 6 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа А.А.А.
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в який просить постанову Київського апеляційного
господарського суду від 02.08.2004р. скасувати, посилаючись на те,
що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної
постанови порушені норми матеріального та процесуального права,
постанову господарського суду Черкаської області від 17.06.2004 р.
залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно зі ст. 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди
розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,
передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,
встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Судом апеляційної інстанції було зроблено висновок про відсутність
у даній справі предмету спору між кредитором та боржником з
посиланням на те, що вимоги суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи А.А.А. до спільного підприємства з іноземними
інвестиціями "XXX" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
не підтверджені відповідними документами відповідно до вимог
ст.ст. 1, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, у зв'язку з чим
у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи А.А.А.
відсутні безспірні кредиторські вимоги до спільного підприємства з
іноземними інвестиціями "XXX" у формі товариства з обмеженою
відповідальністю.
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
підставами для порушення провадження у справі про
банкрутство є відсутність боржника або керівних органів боржника -
юридичної особи за її місцезнаходженням, ненадання боржником
протягом року до органів державної податкової служби згідно із
законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської
звітності, а також наявність інших ознак, що свідчать про
відсутність підприємницької діяльності боржника.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами
справи, вимоги кредитора про визнання боржника банкрутом
обґрунтовані наявністю заборгованості боржника перед кредитором на
суму 1343015,65 грн., яка була визнана боржником у відповіді на
претензію від 24.10.2002р., тобто є безспірною; припиненням
боржником своєї господарської діяльності, відсутністю боржника за
місцезнаходженням.
На момент винесення постанови господарського суду Черкаської
області від 17.06.2004 р. про визнання боржника банкрутом,
боржником зазначені обставини спростовані не були.
Судом першої інстанції було встановлено, що керівник боржника -
Генеральний директор Г.Г.Г. є громадянином Польщі та вибув до
Польщі на постійне місце проживання.
Присутній в судовому засіданні по розгляду касаційної скарги
Г.Г.Г. зазначені обставини не спростував.
Доводи скаржника стосовно того, що постанова суду першої інстанції
винесена передчасно не ґрунтуються на вимогах чинного
законодавства, оскільки вона винесена місцевим судом відповідно до
ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
у межах двотижневого
строку з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі.
Скасовуючи постанову місцевого суду та припиняючи провадження у
справі, суд апеляційної інстанції застосував п.п. 1.1 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якого господарський суд припиняє
провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Колегія суддів зазначає, що ця норма не підлягає застосуванню при
вирішенні питання щодо припинення провадження у справі про
банкрутство виходячи з наступного.
Провадження у справі про банкрутство відповідно до ст. 5 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
регулюється цим Законом, Господарським
процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами
України.
При цьому, норми ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
застосовуються у тому
випадку, коли вони мають універсальний характер як для позовного
провадження, так і для провадження у справі про банкрутство.
Підстави припинення провадження у справі про банкрутство
врегульовані спеціальною нормою - ст. 40 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Таким чином, ст. 80 п. 1.1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає
таку підставу припинення провадження у справі як відсутність
предмету спору, може застосовуватись тільки для позовного
провадження при вирішенні господарського спору.
У провадженні справи про банкрутство зазначена стаття
застосовуватись не може.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржувана постанова не відповідає нормам
чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи А.А.А. задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.08.2004 р. по справі № 10/1752 скасувати.
Постанову господарського суду Черкаської області від 17.06.2004 р.
по справі № 10/1752 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді Б.Ю. Львов
В.В.Семчук