ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.08.2004                               Справа N 02-03/185/19

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                             головуючого (доповідача),

                             суддів

     за участю повноважних представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому засіданні

касаційну скаргу                            Дочірньої компанії

"Г" НАК "НУ"

на ухвалу                                          від 9 лютого

2004 року господарського суду Київської області

та постанову                 від 30 березня 2004 року

                             Київського апеляційного

                             господарського суду

у справі                     № 02-03/185/19

за позовом                   Дочірньої компанії "Г" НАК "НУ"

до                           Комунального підприємства  теплових

                             мереж "С"

про                          вжиття запобіжних заходів,

                        В С Т А Н О В И В:

У лютому 2004 року Дочірня компанія "Г"  НАК  "НУ"  звернулась  до

господарського  суду  Київської  області з заявою про витребування

договору № 19-13-1 від 29.12.2000 року у відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від  9  лютого  2004

року  в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів відмовлено

на підставі ст. ст. 43-1,43-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        

Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  30

березня 2004 року ухвалу суду залишено без змін.

У касаційній   скарзі   позивач  просить  вказану  постанову  суду

скасувати,  оскільки  при  її  прийнятті   були   порушені   норми

матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення  представників сторін,  перевіривши матеріали

справи та на  підставі  встановлених  в  ній  фактичних  обставин,

проаналізувавши      правильність     застосування     апеляційним

господарським судом,  при прийнятті оскаржуваної  постанови,  норм

матеріального  і  процесуального права,  суд вважає,  що касаційна

скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  між Київською філією  ДК  "Г",

правонаступником  якої  є  позивач  та  Комунальним  підприємством

теплових мереж "С" було укладено договір № 19-13-1 від  29.12.2000

року. Зазначений договір позивачем був втрачений, в зв'язку з чим,

це,  як вважає позивач,  позбавить його можливості  захищати  свої

права у господарському суді.

Відповідно до положень ст.  ст. 43-1, 43-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        

особа,  яка має підстави побоюватись,  що подача потрібних для неї

доказів  стане  згодом  неможливою або утрудненою,  також підстави

вважати,  що її  права  порушені  або  існує  реальна  загроза  їх

порушення,  має  право  звернутися до господарського суду з заявою

про вжиття запобіжних заходів до  подання  позову.  До  запобіжних

заходів  включені  витребування доказів;  огляд приміщень,  в яких

відбуваються дії,  пов'язані з порушенням прав;  накладення арешту

на майно,  що належить собі,  щодо якої вжито запобіжні заходи,  і

знаходиться в неї або в інших осіб.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, заявником не

було доведено, у встановленому порядку, порушення прав, що сталось

або в майбутньому може статись з  вини  Комунального  підприємства

теплових мереж "С".

Крім того,  позивач не надав належних доказів наявності документа,

що підлягає витребуванню у сторони.

Відповідно до ст.  ст.  33,  34 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  кожна

сторона  повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень.  Господарський  суд  приймає

тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними

засобами  доказування,  не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Враховуючи наведене,  суд вважає, що апеляційний господарський суд

правильно  встановив,  що  ухвала суду першої інстанції винесена з

урахуванням всіх обставин справи і є такою,  що відповідає вимогам

закону.

Суд апеляційної  інстанцій  повно і всебічно з'ясував та перевірив

всі обставини справи,  дав належну правову оцінку всім доказам  та

прийняв  законну і обгрунтовану постанову,  яку необхідно залишити

без змін.

Керуючись    ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,

                       П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського   апеляційного  господарського  суду  від  30

березня 2004 року залишити без змін,  а касаційну скаргу Дочірньої

компанії "Г" НАК "НУ" - без задоволення.