ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 26.08.2004                                        Справа N 3/266
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну  скаргу   Регіонального   відділення   Фонду
державного майна України по Чернівецькій області
 
на постанову від 23.02.04 p.
 
Львівського апеляційного господарського суду
 
у справі №3/266
 
господарського суду Чернівецької області
 
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України
по Чернівецькій області
 
до ВАТ "XXX"
 
про   стягнення збитків на суму 2034,14 грн.
 
за участю представників сторін:
 
позивача: А.А.А. (дов. №08-77/168 від 23.01.04 p.)
 
відповідача: не з'явились
 
За згодою  сторони  відповідно  до  ч.2  ст.85  та  ч.1   ст.111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому засіданні від 26.08.04 були  оголошені  лише  вступна  та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
 
Рішенням господарського суду  Чернівецької  області  (суддя  Бабак
Л.М.)   від   17.12.03   в   позові  відмовлено  з  посиланням  на
необґрунтованість позовних вимог.
 
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного  господарського
суду  у складі:  Давид Л.Л.,  Бойко С.М.,  Кузь В.Л.  від 23.02.04
рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
 
Регіональне відділення   Фонду   державного   майна   України   по
Чернівецькій  області  звернулась  до  Вищого  господарського суду
України   із   касаційною   скаргою   на   постанову   Львівського
апеляційного  господарського  суду,  вважаючи,  що  дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування  та  порушення  норм
матеріального   права,  а саме положень Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  в   зв'язку  з  чим  просить її та рішення місцевого
господарського суду скасувати, позов задовольнити.
 
Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши
касаційну  скаргу  Регіонального відділення Фонду державного майна
України  по  Чернівецькій   області   на   постанову   Львівського
апеляційного  господарського  суду,  перевіривши  наявні матеріали
справи   на   предмет   правильності   застосування   судом   норм
матеріального права, відзначає наступне:
 
Господарськими судами  при  розгляді  справи було встановлено,  що
XX.XX.1996 року Наказом Регіонального відділення  ФДМ  України  по
Чернівецькій   області  за  №X1,  відповідно  до  вимог  Постанови
Кабінету Міністрів  України  від  07.12.1992  року  за  №686  "Про
затвердження  порядку  перетворення  в  процесі приватизації майна
державних   підприємств"   ( 686-92-п   ) (686-92-п)
        ,    P-ське    державне
автотранспортне   підприємство   XXX2   перетворено   у   Відкрите
акціонерне товариство "XXX".
 
24.06.1996 року начальником Регіонального відділення  ФДМ  України
по  Чернівецькій області затверджено Акт оцінки вартості цілісного
майнового комплексу P-ського автотранспортного підприємства №XXX2,
за яким вартість майна, яке не підлягає приватизації і вилучене із
статутного фонду, становила 385 млн. крб.
 
06.03.2001 року ВАТ "XXX"  уклало  біржову  угоду  купівлі-продажу
транспортного   засобу,   за  умовами  якої  автомобіль  ЗІЛ-157К,
вартістю 2000 грн.,  продано гр. В.В.В. (с. Л-ськ, P-ського району
Чернівецької області).
 
На виконання наказу ФДМ України за №1302 від 23.07.2001 рoку. "Про
затвердження заходів щодо усунення порушень законодавства з питань
ефективного використання та збереження державного майна" здійснено
перевірку  та  виявлено   ряд   порушень   чинного   законодавства
господарськими    товариствами    щодо   порядку   відчуження   та
використання майна, яке не увійшло до їх статутних фондів.
 
Регіональне відділення  ФДМ  України  по   Чернівецькій   області,
вважаючи  таке  відчуження  порушенням вимог ст.  4 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
        , ст. 1 Закону України "Про приватизацію
державного   майна"   ( 2163-12  ) (2163-12)
          та  п.7  Державної  програми
приватизації на 2000-2002  роки  ( 1723-14  ) (1723-14)
          та  вважаючи  себе
повноважним представником інтересів держави в суді,  звернулося до
Господарського суду Чернівецької області з вимогою стягнення з ВАТ
"XXX"   суми  збитків,  яка  відповідно  до  вартості  відчуженого
транспортного засобу та з урахуванням індексу  інфляції  склала  2
034 грн. 14 коп.
 
Звертаючись з такою вимогою, Регіональне відділення ФДМ України по
Чернівецькій області,  визначило предмет спору як збитки, вважаючи
ними вартість протиправно відчуженого транспортного засобу.
 
Разом з  тим,  суди  першої  та  апеляційної інстанції на підставі
наявних   у   справі   матеріалів    (рішення    про    скасування
мобілізаційного  завдання  авто  підприємству  -  аркуш справи 20)
дійшли висновку про те,  що позивач не надав  доказів,  що  спірне
майно   -   автомобіль   1968   року   випуску   після  скасування
мобілізаційного завдання є державною власністю,  а не  комунальною
власністю територіальної громади м.Хотин.
 
Посилання позивача  на  те,  що  після  скасування мобілізаційного
завдання відповідач мав приватизувати автомобіль 1968 року випуску
на загальних підставах і не мав права списувати старий автомобіль,
що перебував  в  експлуатації  більше  30  років,  суперечить  п.7
Державної  програми  приватизації  на  2000-2002 роки ( 1723-14 ) (1723-14)
        ,
який не містить заборони списувати майно,  тим більше  майно,  яке
експлуатувалось понад 30 років.
 
За 30 років на автомобіль повністю нараховано знос.
 
Власник (держава,  територіальна громада) не постраждали,  збитків
від відчуження у власника спірного майна (хто б він не був) немає.
 
А 2000 грн.  не являються збитками в розумінні Цивільного  кодексу
України   ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  а  являються  доходом  відповідача.  Чи
обґрунтований такий доход  це  питання  не  було  предметом  даної
справи.
 
З матеріалів  справи  вбачається,  що  позивач  не довів не тільки
того,  що автомобіль - державна власність, він не довів і того, що
внаслідок  реалізації  автомобіля  1968  року  випуску із повністю
нарахованим зносом держава зазнала збитків.
 
З урахуванням наведеного.  Колегія  суддів  вважає,  що  постанова
апеляційного   господарського   суду   відповідає  нормам  чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
 
Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду  державного  майна
України по Чернівецькій області залишити без задоволення.
 
Постанову Львівського   апеляційного   господарського   суду   від
23.02.04 p. у справі №3/266 залишити без змін.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська