ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2004 Справа N 1/354
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "XXX"
на постанову від 16.03.04 p.
Одеського апеляційного господарського суду
у справі №1/354
господарського суду Миколаївської області
за позовом ВАТ "XXX"
до P-ської районної ради Миколаївської області
до Виробничого об*єднання "YYY"
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (до у справі)
відповідача: не з'явились
За згодою сторони відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 26.08.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.12.2003
року (суддя Волковицька Н.О.) позов задоволено з посиланням на
обґрунтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського
суду у складі головуючого Величко Т.А., суддів: Бойко Л.І.,
Жукової А.М. від 16.03.04 рішення місцевого господарського суду
скасовано, в позові відмовлено.
ВАТ "XXX" звернулось до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування норм матеріального права,
зокрема, Земельного кодексу України, Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, в зв'язку з чим просить її скасувати,
рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ВАТ "XXX" на постанову Одеського апеляційного
господарського суду, заслухавши представникпозивача та перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а
також правильність застосування норм матеріального і
процесуального відзначає наступне:
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
відповідно Рішення P-ської районної Ради від XX.XX.95р. №X4 для ДП
ВО "YYY" виділено земельну ділянку площею 1,7 га. пісків на умовах
довгострокової оренди для розміщення та експлуатації бази
відпочинку "YYY", яка розташована за адресою: Миколаївська
область, P-ський р-н, с. Л-ське, Н-ська коса. До переданої в
оренду площі увійшла земельна ділянка на якій розташовані 3
будинки відпочинку, які належать позивачу. Право власності на ці
будівлі підтверджено рішенням Господарського суду
Івано-Франківської області від 12.06.03р.
Господарським судом також було встановлено, що позивач набув право
власності на 3 будинки відпочинку під час приватизації на підставі
у ФДМУ № X8 від XX.XX.95 р., що підтверджувалось переліком
нерухомого майна, що дається у власність ВАТ "XXX".
Відповідно ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти встановлені
господарським судом при розгляді однієї й, не доводяться зносу при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.
Відповідно ст. 30 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
(в
редакції до 01.01.2002 р.) при переході права власності на будівлю
та споруду переходить право користування земельною ділянкою. Після
набрання чинності Земельного кодексу України в редакції від
25.10.01 р. згідно ст. 120 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
при переході права власності на та споруду право власності на
земельну ділянку може переходити на підставі цивільно-правових
угод, а право користування на підставі договору оренди.
Таким чином, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов
до висновку про те, що у позивача з моменту переходу до нього
права власності на 3 будиночки відпочинку перейшло право
користування земельною ділянкою і він не позбавлений права
звернутись відповідним оформленням цього права у передбаченому
законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої
інстанції у судовому засіданні була оглянута інвентарна справа
/Н-ська коса 99/ та встановлено, що дійсно на території бази
відпочинку ДП ВО "YYY" знаходиться 3 будиночки, які не належать
останньому. Крім того, господарським судом була оглянута відомість
амортвідрахувань, згідно з якою на балансі другого відповідача по
об'єкту "база відпочинку" рахується 5 будівель та споруд.
Свідоцтво про право власності відповідачу видано на підставі
рішення виконкому Я-ської сільської ради №X3 від XX.07.02 з
урахуванням вищевказаного висновку.
Враховуючи викладене, а також те, що при винесенні рішення №X4 від
XX.XX.95р. першим відповідачем не було враховано право позивача на
користування земельною ділянкою, місцевий господарський суд
правомірно дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення
місцевого господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишене без зміню, а постанова
апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, як така, що
прийнята при неправильному застосуванні норм права.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.04
p. у справі №1/354 скасувати, рішення господарського суду
Миколаївської області від 25.12.03 p. залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська