ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.08.2004                                  Справа N Б24/2/75/99
 
   Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
 
                        Полякова Б.М., – головуючого (доповідач
                        у справі),
                        Плахотнюк С.О.
                        Львова Б.Ю.
 
розглянувши матеріали   гр. Брисіна О.В.
касаційної скарги
 
на ухвалу               від 19.03.2004р. Дніпропетровського
                        апеляційного господарського суду
 
у справі                № Б24/2/75/99 господарського суду
                        Дніпропетровської області
 
за заявою               гр. Брисіна О.В.
 
до                      Обласного комунального підприємства
                        Шовкорадгосп “Світанок”, Нікопольського
                        р-ну
 
про   банкрутство
 
арбітражний керуючий    Міхайліді П. М.
 
за участю представника сторони:
 
від боржника – Харлип Т.Я., довір. від 20.08.2004 р. № 87П/186-Д
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
19.03.2004р.  у  справі  №  Б24/2/75/99  (судді:  Коршун   О.А.-
головуючий,   Джихур  О.В.,  Виноградник  О.М.)   відмовлено   у
прийнятті апеляційної скарги гр. Брисіна О.В. до провадження.
 
Не  погоджуючись  з ухвалою про відмову в прийнятті  апеляційної
скарги, гр. Брисін О.В. звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського   суду   України,  в   якій   просить   скасувати
оскаржувану ухвалу та передати справу на новий розгляд  до  суду
першої інстанції.
 
В  обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те,
що   судом  апеляційної  інстанції  було  винесено  ухвалу   без
урахування  норм  Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,  ст.  176
Цивільного  кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.  77  Закону  України
“Про місцеве самоврядування”, ст. 46 Закону України “Про місцеві
державні адміністрації” ( 586-14 ) (586-14)
        .
 
Заслухавши  пояснення представника сторони,  обговоривши  доводи
касаційної   скарги,   перевіривши  наявні   матеріали   справи,
проаналізувавши  застосування судом норм права,  колегія  суддів
дійшла  висновку,  що касаційна скарга не підлягає  задоволенню,
виходячи з наступного.
 
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        
встановлює   серед   основних   засад   судочинства,    зокрема,
забезпечення  апеляційного  та  касаційного  оскарження  рішення
суду, крім випадків, встановлених законом.
 
Відповідно до ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , яка визначає право
апеляційного  оскарження, сторони у справі  мають  право  подати
апеляційну  скаргу, а прокурор - апеляційне подання  на  рішення
місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
 
Згідно з ст. 101 вказаного кодексу апеляційний господарський суд
у  повному обсязі перевіряє законність і обґрунтованість рішення
місцевого господарського суду.
 
Також,  судом  апеляційної  інстанції  розглядаються  апеляційні
скарги  на  ухвали  місцевого  господарського  суду  в  порядку,
передбаченому   для  розгляду  апеляційних  скарг   на   рішення
місцевого господарського суду (ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
Як   вбачається   з  матеріалів  справи  та  встановлено   судом
апеляційної інстанції, в апеляційному порядку гр. Брисіним  О.В.
оскаржується  відповідь  господарського  суду  Дніпропетровської
області  у вигляді листа від 18.02.2004 р., яку заявник  просить
визнати в якості документу, що підлягає апеляційному оскарженню.
 
Враховуючи   вищезазначене,  суд  касаційної  інстанції   вважає
обг4рунтованим  та  таким, що відповідає  чинному  законодавству,
висновок  суду  апеляційної інстанції про те, що така  відповідь
господарського  суду  не є процесуальним документом,  який  може
бути  оскаржений  до апеляційної інстанції і  тому  суд  не  має
правових  підстав  для  прийняття  апеляційної  скарги  на  лист
господарського суду.
 
В  даному випадку оскарження в апеляційному порядку не може мати
місце.
 
При  цьому,  колегія суддів зазначає, що у разі, коли  судом  за
наслідками   розгляду   заяви  не  було  винесено   відповідного
процесуального   документа,  який   може   бути   оскаржений   в
апеляційному або касаційному порядку, особа, чиї права порушені,
за  наявності  правових підстав має право подати скаргу  на  дії
суддів відповідно до чинного законодавства.
 
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи
скарги не ґрунтуються на законодавстві та не являються підставою
для скасування оскаржуваної ухвали.
 
Керуючись  ст.  ст.  91, 101, 106, 111-5, 111-7,  111-9,  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.      Касаційну   скаргу   гр.   Брисіна   О.В.   на    ухвалу
Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від
19.03.2004р. у справі №  Б24/2/75/99 залишити без задоволення.
 
2.    Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.03.2004р. у справі №  Б24/2/75/99 залишити без змін.