ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2004 Справа N 22/104
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Семчука В.В.
суддів Шульги О.Ф.
Рибака В.В.
розглянувши касаційні скарги Національної акціонерної компанії
(НАК) "Нафтогаз України" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів
"Київтрансгаз"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 7
червня 2004 року та рішення господарського суду м. Києва від 26
квітня 2004 року
у справі №22/104
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (далі -
ВАТ "Укрнафта")
до 1. Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі-
Компанія)
2. ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії
"Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (далі-
Управління)
про визнання договору недійсним
за участю представників:
позивача: А.А.А.;
відповідачів: 1. Б.Б.Б.; 2. Г.Г.Г., Д.Д.Д.;
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Укрнафта" звернулося до господарського суду м. Києва з
позовною заявою до Компанії та Управління про визнання договору
уступки вимоги оплати боргів від 25 грудня 1995 року недійсним в
частині уступки права вимоги оплати боргу НГВУ "Охтирканафтогаз"
ВАТ "Укрнафта" на суму 1732667,96 грн., еквівалентній 425480,80
доларів США з підстав його невідповідності ст. ст. 153, 197-202 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26 квітня 2004 року
(суддя А.М. Шкурат) в позові відмовлено повністю, оскільки
місцевий господарський суд прийшов до висновку про неукладення
оспорюваного договору з підстав не досягнення між сторонами всіх
істотних умов.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7
червня 2004 року (судді Капацин Н.В., Андрієнко В.В., Ковтонюк
Л.В.) рішення місцевого господарського суду від 26 квітня 2004
року залишено без змін.
Компанія та Управління звернулися з касаційними скаргами до Вищого
господарського суду України, в яких просять рішення місцевого та
постанову апеляційного господарських судів скасувати як такі, що
прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Компанія просить прийняти рішення по суті, відмовивши позивачу у
позові, а Управління просить направити справу на новий розгляд.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх
юридичної оцінки господарськими судами, колегія суддів встановила,
що касаційна скарга Компанії підлягає частковому задоволенню, а
скарга Управління підлягає задоволенню з наступних підстав.
26 квітня 2004 року Управління подало до господарського суду м.
Києва заяву про відвід судді Шкурата А.М.
26 квітня 2004 року суддею Шкуратом А.М. винесено рішення по
справі №22/104.
Ухвалою господарського суду заступника Голови господарського суду
міста Києва Саранюка В.І. від 27 квітня 2004 року заяву Управління
залишено без задоволення.
5 травня 2004 року Управлінням подані зауваження на протокол
судового засідання від 26 квітня 2004 року, де зазначено, що в
протоколі не відображено заяву Управління про відвід судді, яку до
початку судового засідання здано до канцелярії суду, а копію заяви
з вхідним штампом канцелярії надано судді для огляду до початку
слухання справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11 травня 2004 року в
прийнятті письмових зауважень на протокол судового засідання від
26 квітня 2004 року відмовлено.
Так, під час розгляду справи №22/104 місцевим господарським судом
допущено ряд порушень норм процесуального права, що
підтверджується наступним.
Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди здійснюють правосуддя шляхом
прийняття обов'язкових до виконання на усій території України
рішень, ухвал, постанов. Від імені господарського суду при
розгляді справ діють суддя, колегія суддів у залежності від того,
розглядається справа одноособове чи колегіально. Загальними
вимогами до всіх судових рішень є викладення їх у письмовій формі,
обов'язковість зазначення у вступній частині складу господарського
суду, підписання судового рішення всіма суддями, які брали участь
у засіданні (статті 82, 84, 86, 105, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 10
постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із змінами і доповненнями, суди мають точно і
неухильно додержувати вимог закону про порядок постановлення і
проголошення судового рішення; рішення суду може бути постановлено
тільки суддею або суддями, які входили до складу суду в даній
справі.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
безумовною підставою
для скасування судом касаційної інстанції рішення місцевого або
постанови апеляційного господарського суду є порушення норм
процесуального права, якщо рішення або постанова не підписані
будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, які зазначені в
рішенні або постанові. У даній справі, розглядаючи позовну заяву
ВАТ "Укрнафта" місцевий господарський суд допустив зазначене
порушення норм процесуального права, а апеляційний господарський
суд, в порушення ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не звернув увагу
на ці порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2004 року о 9-00 год.
до початку розгляду справи Управлінням подано заяву про відвід
судді Шкурата А.М..
Частинами першою і другою статті 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено право господарського суду на відкладення розгляду
справи, але за умови, коли за якихось обставин спір не може бути
вирішено в даному засіданні, а саме: нез'явлення в засідання
представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання
витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів;
залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна
неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді,
судового експерта. Відкладання розгляду справи оформляється
ухвалою, в якій вказується час і місце проведення наступного
засідання.
Відповідно до ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відвід судді можуть
заявляти сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі,
відвід повинен бути мотивованим, заявлятися у письмовій формі до
початку вирішення спору. Питання про відвід судді вирішується
головою господарського суду або заступником голови господарського
суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня
надходження заяви.
Аналіз наведених положень вищевказаних статей показує, що суддя
повинен був не розглядати, а відкласти розгляд справи до вирішення
питання про відвід судді головою господарського суду або
заступником голови господарського суду.
Проте, в порушення вказаних норм господарським судом м. Києва це
зроблено не було.
Разом з цим, місцевим господарським судом допущено порушення ст.
81-1 ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо встановлення строків подання письмових
зауважень з приводу допущених у протоколі неправильностей.
Так, протокол судового засідання місцевого суду підписаний 26
квітня 2004 року, а Управління свої зауваження подало 5 травня
2004 року.
Відповідно до ст. ст. 50, 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
перебіг
процесуального строку починається наступного дня після календарної
дати; у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий
день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним
робочий день.
Стаття 81-1 ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що сторони мають право
протягом п'яти днів після підписання подавати письмові зауваження.
Враховуючи наведені норми, останній день подачі письмових
зауважень на протокол від 26 квітня 2004 року припадав на вихідний
день - 1 травня 2004 року. Оскільки, першим наступним за ним
робочим днем було 5 травня 2004 року, тому Управлінням своєчасно
подано письмові зауваження.
Проте, місцевим господарським судом вказані обставини враховані не
були, що призвело до неправильного застосування норм
процесуального права.
Разом з цим, апеляційний господарський суд на ці порушення уваги
не звернув.
Отже, доводи оскаржувачів про неправильне застосування норм
процесуального права заслуговують на увагу і є підставою для
скасування рішення та постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" задовольнити частково. Касаційну скаргу ДК "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних
газопроводів "Київтрансгаз" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07
червня 2004 року та рішення господарського суду м. Києва від 26
квітня 2004 року у справі №22/104 скасувати, справу направити на
новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя В. Семчук
Судді: О. Шульга
В. Рибак