ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2004 Справа N 17/149-вх
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю комерційний банк
касаційну скаргу "Е"
на ухвалу господарського суду Хмельницької
області від 26.04.2004
у справі № 17/149-вх
господарського суду Хмельницької області
за позовом 1.Товариства з обмеженою
відповідальністю комерційний банк
"Е"
2.Товариства з обмеженою
відповідальністю "ТД"
до Товариства з обмеженою
відповідальністю науково-
впроваджувальний центр "А"
про банкрутство,
за участю представників від:
позивача 1
позивача 2 не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
КБ "Е" звернувся до господарського суду Хмельницької області із
заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою
відповідальністю науково-впроваджувальний центр "А".
Господарський суд Хмельницької області заяву про порушення справи
про банкрутство повернув без розгляду на підставі абз. 3 ст. 1, п.
3 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
в мотивів, що в
наданих документах відсутні належні докази, що підтверджують факт
неспроможності боржника.
Заявник, звертаючись з касаційною скаргою, просить скасувати
ухвалу господарського суду Хмельницької області та зобов'язати
господарський суд Хмельницької області прийняти до розгляду заяву
№ 1101/54 від 01.04.2004р. з мотивів невірного застосування
положень Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши представника позивача та суддю-доповідача,
проаналізувавши матеріали справи та касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування місцевим господарським судом норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Законодавство про банкрутство розглядає право на звернення до
господарського суду за судовим захистом за наявних умов.
При вирішенні питання про наявність підстав для порушення
провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора
господарський суд поряд із ст. 6 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
має врахувати й положення преамбули та ст. 7 Закону.
У вирішенні питання про наявність підстав для порушення
провадження у справі про банкрутство господарський суд має брати
до уваги вимоги кредитора за грошовими зобов'язаннями щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги
мають бути:
- грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових
коштів, а не витребування майна;
- безспірними;
- не задоволеними боржником протягом трьох місяців після
встановленого для їх погашення строку;
- сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної
плати.
Ухвалою господарського суду від 26.04.2004р. місцевий
господарський суд дійшов висновку, що відповідач не дотримав
строку, зазначеного в абзаці 3 ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, а саме:
неспроможності боржника виконати грошове зобов'язання перед
кредитором протягом трьох місяців після настання встановленого
строку для їх сплати. Окрім того, зроблено висновок, що в поданих
документах відсутні належні докази, що підтверджують факт
неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора
протягом трьох місяців після встановлення строку для їх погашення.
Приймаючи оспорюваний судовий акт, місцевий господарський суд не
вказує на підставі чого він встановив недотримання строку та не
зазначається які саме докази є належними, на думку суду.
Судова колегія вважає, що правова позиція місцевого господарського
суду не має права на існування, оскільки суддя господарського суду
приймає заяву про порушення справи про банкрутство, якщо вона
подана з дотриманням вимог ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. Втім прийняття заяви про порушення
справи про банкрутство не свідчить про автоматичне порушення, як
це передбачено щодо цивільно-правових позовів. Для порушення
справи про банкрутство необхідно проведення судового засідання з
перевірки обґрунтованості вимог заявника до боржника.
В ухвалі про прийняття заяви про визнання боржника банкрутом йде
мова про дії з підготовки справи, призначення до слухання, час і
місце розгляду, введення допоміжних заходів.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, повертаючи
заяву без розгляду, не врахував особливості провадження про
банкрутство в частині залишення заяви без розгляду.
В той же час в разі ненадання документів, які б стверджували
безспірність вимог ініціюючого кредитора, не позбавляє
господарський суд в порядку ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
витребувати їх при підготовці справи до розгляду.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що ухвала
господарського суду не відповідає вимогам діючого законодавства.
Місцевим господарським судом не враховано дійсність вимог
кредитора, не було надано належної оцінки обставинам у справі у
сукупності та їх відповідності нормам матеріального і
процесуального права, що стало підставою для ухвалення незаконного
судового акта. Викладене дає підстави для скасування ухвали
господарського суду і направлення справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу КБ "Е" від 18.05.2004р. у справі № 17/149- вх
задовольнити. 2. Скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької
області від 26.04.2004р., а матеріали справи направити до суду
першої інстанції.