ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2004 Справа N 17-2-24-2-18-21/01-1015
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М. - (доповідача у справі),
суддів: Удовиченка О.С., Жаботиної Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
29.06.2004
у справі N 17-2-24-2-18-21/01-1015
господарського суду Одеської області
за позовом ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" Центральні електричні
мережі
до Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод
"Центроліт"
про банкрутство,
за участю представників від:
позивача не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача Говоров П.В. дов. N 2 від 30.07.04
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від
09.04.2004 р. відмовлено комітету кредиторів ВАТ "Одеський завод
"Центролит" у призначенні керуючим санацією боржника, арбітражного
керуючого Абмаєва Д.В. з тих мотивів, що Абмаєв Д.В. не підтвердив
наявність вищої юридичної або економічної освіти.
Окрім того, на підставі аналізу поданих документів зроблено
висновок, що Абмаєв Д.В. є заінтересованого особою у справі про
банкрутство ВАТ "Одеський завод "Центральний" та не має
достатнього досвіду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
29.06.04 задоволена апеляційна скарга голови комітету кредиторів
ВАТ "Одеський завод Центральний", скасована ухвала господарського
суду Одеської області від 09.09.2004 р. та призначено керуючим
санацією ВАТ "Одеський завод "Центральний" Абмаєва Д.В.
ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вважає, що постанова
Одеського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню,
оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме
п. 17 ст. 1-1, 3-1, 17 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
від 14.05.1992 р. і з змінами та доповненнями.
Заслухавши суддю доповідача, представників сторін,
проаналізувавши матеріали справи та касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування місцевим та апеляційним господарським
судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 1, 3-1, Закону України "Про відмовлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
- керуючим санацією може бути призначена фізична
особа, суб'єкт підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну
освіту чи економічну освіту, володіє спеціальними знаннями, має
відповідну ліцензію, не є зацікавленою особою щодо боржника і
кредиторів та діє на підставі ухвали суду.
При призначенні розпорядником майна, керуючим санацією,
враховується факт відсутності в арбітражного керуючого, керуючого
санацією) заінтересованості стосовно боржника, відсутності
судимості за вчинення корисливих злочинів.
В пункту 17 статті 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
наведено вичерпний
перелік заінтересованих осіб щодо боржника, керуючого санацією,
кредитора. Зокрема в законі зазначено, що заінтересовані особи
щодо боржника, керуючого санацією, кредитора це особи, що входять
до складу органів управління боржника у тому числі і звільнені з
роботи за рік до порушення провадженням у справі про банкрутство,
а також особи які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними
особами - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати,
сестри, онуки.
Суд може відхилити кандидатуру розпорядника майна або
керуючого санацією, запропоновану комітетом кредиторів, якщо вона
не відповідає вимогам ст. 1, 3-1, 13, 17 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Господарський суд Одеської області відхиляючи кандидатуру
керуючого санацією Абмаєва Д.В. виходив з того, що він є
заінтересованою особою, не має достатнього досвіду, відсутня вища
юридична та економічна освіта.
Як встановлено місцевим господарським судом та
підтверджується матеріалами справи, батько арбітражного керуючого
Абмаєва Д.В., Абмаєв В.С. працював на ВАТ ОЗ "Центральний" близько
20 років вийшов на пенсію з посади заступника головного енергетика
у липні 2003 р. За даними реєстру кредиторів підприємства
боржника, затвердженого господарським судом є кредитором на суму
13310,41 грн.
Судом зроблено висновок, що Абмаєв Д.В. не підтвердив
наявності вищої юридичної та економічної освіти, він закінчив
Одеський державний політехнічний університет за спеціальністю
ливарне виробництво чорних та кольорових металів.
Арбітражний керуючий - Абмаєв Д.В. закінчив повний курс
навчання за спеціальністю у 1999 році та отримав ліцензію за
N 668338 на право зайняття діяльністю арбітражного керуючого лише
20.10.2003 р. За термін праці в якості арбітражного керуючого
Абмаєв працював тільки на двох підприємствах, одне з них є
відсутнім боржником.
Апеляційний господарський суд, скасував ухвалу місцевого
господарського суду, дійшовши висновку про безпідставність
висновків місцевого господарського суду, обґрунтовуючи свою
правову позицію тим, що державним органом з питань банкрутства та
комітетом кредиторів боржника своє право на висунення кандидатури
керуючого санацією.
Листом від 24.11.2003 р. N 25-53/3120 відповідно до ст. 2
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, Міністерство економіки та з
питань Європейської інтеграції України запропонувало
господарському суду як підприємства, у статутному фонді якого
частина державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків,
кандидатуру керуючого санацією Абмаєва Д.В.
Однак, приймаючи оскаржуваний судовий акт апеляційний
господарський суд не дав належної правової оцінки встановленим
місцевим господарським судом обставинам справи, а саме, що
Абмаєв В.С. є кредитором згідно реєстру вимог кредиторів,
відсутності у Абмаєва вищої юридичної та економічної освіти та
недостатності досвіду вчинення дій пов'язаних із арбітражним
управлінням.
В той же час, заявник скарги вважає, що апеляційний суд
призначивши Абмаєва Д.В. керуючим санацією вийшов за межі своїх
повноважень, оскільки згідно ст. 17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, керуючого
санацією призначає господарський суд.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що
постанова апеляційного господарського суду не відповідає вимогам
діючого законодавства.
Приймаючи судовий акт, місцевий господарський суд правомірно
дійшов висновку щодо відсутності достатнього досвіду, наявності
вищої юридичної та економічної освіти та є заінтересованою особою,
тому судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали
місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний
суд допустив помилку у застосуванні норм матеріального права. У
зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а
скасована нею законна й обґрунтована ухвала суду першої
інстанції - залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІУ Суворовському районі м. Одеси від
21.07.2004 р. N 15970/9/10-006 задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
29.06.2004 р. по справі N 17-2-24-2-18-21/01-1015 - скасувати, а
ухвалу господарського суду Одеської області від 09.04.2004 р.
залишити без змін.