Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого Невдашенко Л.П. ,

суддів: Шульги О.Ф.,

Рибака В.В.,

розглянувши у відкритому Дочірнього підприємства фірма “Міра-

судовому засіданні Сервіс”, м. Дніпропетровськ

касаційну скаргу

на постанову від 15.02.2005

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 6/445

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Управління по боротьбі з організованою злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”, м. Дніпропетровськ

Дочірнього підприємства фірми “Міра- Сервіс”, м. Дніпропетровськ

Про визнання недійсним договорів та стягнення сум

за участю представників сторін:

від позивача – Головко В.С.

від відповідача –корпорації “Інтерпайп” –Марченко В.В., Гуліда Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю у Дніпропетровської області заявлено позов до корпорації “Науково- виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” та дочірнього підприємства фірми “Міра-Сервіс” про визнання недійсними договорів.

Позовні вимоги обгрунтовані положеннями п. 3 ст. 12 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (3341-12) , а також посиланням на те, що договори укладені внаслідок обману.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.04, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.05, позовні вимоги задоволено з огляду на доведеність позовних вимог матеріалами кримінальної справи, порушеної за фактом заволодіння шляхом обману майна корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (2341-14) .

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України дочірнє підприємство фірма “Міра-Сервіс” просить скасувати ухвалені у справі рішення, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суд в порушення ст. 35 ГПК України (1798-12) безпідставно в якості доказів прийняв матеріали кримінальної справи. Оскільки вина директора ДП фірма “Міра- Сервіс” не встановлена у передбаченому законом порядку, отже не доведено і факту обману і наявності збитків.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 статті 12 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (3341-12) передбачено, що за матеріалами оперативно-розшукової діяльності та кримінальних справ спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю мають право подавати до суду заяви про скасування реєстрації і припинення діяльності суб’єктів підприємництва, а також за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсним угод у порядку, встановленому законодавством України.

Переліки спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і спеціальних підрозділів із боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України наведено, відповідно, у пункті 1 ст. 9 і пункті 1 ст. 10 Закону (3341-12) .

Керуючись вказаними положеннями Закону (3341-12) , Управління по боротьбі з організованою злочинністю у Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом про визнання недійсними договорів, надавши суду відповідні матеріали оперативно- розшукової діяльності.

Матеріалами розслідування кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (2341-14) , встановлено, що внаслідок обману та використання підробленого листа ДП “Укрзалізниця” корпорацію “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” було змушено укладати з фірмою “Міра-Сервіс” договори про надання послуг щодо приймання коліс та бандажів, призначених для постачання підприємствам, що не входять до структури ДП “Укрзалізниця”. Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем матеріалами оперативно-розшукової діяльності.

Доводи скаржника про недоведеність вини директора фірми “Міра- Сервіс” у скоєнні злочину, а тому і відсутність підстав для визнання недійсними угод, укладених внаслідок обману, перевірялися судами першої та другої інстанцій і були відхилені як неспроможні, а тому додаткова оцінка цих обставин не відноситься до юрисдикції касаційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України (1798-12) .

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч. 2 ст. 111-5, ч. ч. 1,2 ст. 111-7 ГПК України (1798-12) .

Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційним судами обставинам справи, такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.05 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.