ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2004 Справа N 8/426а
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому Маріупольської митниці
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Донецької апеляційного господарського
суду від 13.04.2004 р.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ Фірма “Промпоставка”
до Маріупольської митниці
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
- позивача: не з’явились,
- відповідача: не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2003 р.
у справі № 8/426а позов ТОВ Фірма “Промпоставка” до
Маріупольської митниці про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 1/0 від 21.07.2003 р. про стягнення ПДВ
та штрафних санкцій на суму 43558,59 грн. задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
13.04.2004р. у даній справі рішення господарського суду
Донецької області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
органами,
у повноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу
є виключно податкові органи. Митні органи до органів стягнення
законодавством не віднесені.
Маріупольська митниця звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у
даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у
задоволенні позову. В обґрунтування посилається на порушення
судами норм матеріального права, а саме, п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2
Закону України “Про порядок погашення заборгованості платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,
постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 р. № 66.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваного судового акту, вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ Фірма
“Промпоставка” було ввезено на митну територію України легковий
автомобіль “Toyota Landcruser”. Згідно вантажно-митної
декларації № 70301/3/102132 митна вартість автомобіля склала
192537,92 грн.
При перевірці правильності митного оформлення ввезеного
позивачем товару було встановлено порушення – несплата 41481,37
грн. податку на додану вартість, оскільки позивачем при
визначенні ПДВ не було враховано, що пільги щодо сплати податку
на додану вартість не розповсюджуються на підакцизні товари, до
яких належить автомобіль.
Маріупольською митницею було видано податкове
повідомлення-рішення від 21.07.2003 р. № 1/0 форми “Р”Про
курорти, яким з посиланням на п.п. “а” ( 740-98-п ) (740-98-п)
, “б”
( z0622-01 ) (z0622-01)
, “в” ( 2482-12 ) (2482-12)
п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України
“Про порядок погашення заборгованості платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 3.1.2, 3.2.8
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ТОВ Фірма “Промпоставка” було визначено суму податкового
зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 41484,37
грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2074,22
грн. та встановлено граничний строк їх сплати – 30.07.2003 р.
У відповідності з п. 1.12 ст. 1 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган -
державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної
законодавством, здійснює контроль за своєчасністю,
достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів
(обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи
податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів
визначається статтею 2 цього Закону;
Згідно з п.п. 2.1.1. п. 2.1 ст. 2 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
митні органи є
контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на
додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок
з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи),
ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів
(обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються
при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну
територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і
предметів з митної території України.
Згідно з п.п. 1.11 п. 1 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкова декларація,
розрахунок - документ, що подається платником податків до
контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на
підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку,
збору (обов'язкового платежу).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 р. № 66
затверджено Порядок справляння податку на добавлену вартість та
акцизного збору у разі ввезення товарів на митну територію
України, згідно якого податок на добавлену вартість та акцизний
збір сплачуються відповідно до законодавства за ставками,
чинними на день подання вантажної митної декларації, платниками
податку - одержувачами (покупцями та замовниками) товарів або за
їх дорученням особами, уповноваженими на декларування, одночасно
із сплатою мита та митних зборів (до або на момент подання
вантажної митної декларації до митного оформлення).
Товари, з яких не було сплачено податок на добавлену вартість та
акцизний збір, митному оформленню не підлягають, крім випадків,
коли вони не підлягають обкладенню цими податками відповідно до
актів законодавства.
Крім того, відповідно до положень Інструкції про порядок
контролю митними органами за справлянням під час митного
оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію
України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість
( z0427-99 ) (z0427-99)
, затвердженої наказом Державної митної служби
України від 09.06.1999 р. N 346 (в редакції наказу Державної
митної служби України від 10.06.2002 р. N 312), зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 02.07.2002 р. за N 552/6840,
товари, за які не був сплачений ПДВ, митному оформленню не
підлягають, крім випадків, коли вони підлягають звільненню від
обкладення цим податком (п. 1.7, 11). Контроль за правильністю
обчислення і своєчасністю сплати ПДВ при митному оформленні
товарів, що імпортуються в Україну, здійснюється митними
органами (п. 1.8).
При цьому, згідно із Законом України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
органом стягнення є державний
орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення
погашення податкового боргу у межах компенсації, встановленої
законами. Органами, уповноваженими здійснювати заходи з
погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також
державні виконавці у межах їх компетенції.
Таким чином, оскільки вказаним Законом митні органи до вказаних
органів стягнення податкового боргу не віднесені, а тому
висновок про прийняття митницею податкового повідомлення-рішення
з порушенням законодавства є обґрунтованим.
У зв’язку з викладеним, зважаючи на встановлений процесуальним
законодавством обсяг повноважень касаційної інстанції колегія
суддів вважає, що постанову Донецького апеляційного
господарського суду у справі прийнято у відповідності з нормами
матеріального та процесуального права, а тому підстав для її
зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Маріупольської митниці залишити без
задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
13.04.2004р. у справі № 8/426а залишити без змін.