ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2004 Справа N 6/504(14/45)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Д”
і додані до неї матеріали
на рішення від 30.10.2003 р.
у справі № 6/504(14/45)
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Житомирського міжрайонного
природоохоронного прокурора в
інтересах держави в особі
Державного комітету лісового
господарства України,
Словечанського держлісгоспу
Житомирської області
до ЗАТ “Д”
про стягнення 2800,50 грн.
Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час і
місце засідання суду сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2003 р. Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор
звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом в інтересах держави в особі Державного комітету лісового
господарства України, Словечанського держлісгоспу Житомирської
області до ЗАТ “Д” про стягнення заборгованості у сумі 2800,50
грн. на підставі договору від 27.07.2001 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
07.02.2003 р. у справі № 14/45 позов залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
26.09.2003 р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області
від 07.02.2003 р. у справі № 14/45 скасовано; справу № 14/45
передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської
області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
30.10.2003 р. у справі № 6/504(14/45) позов задоволено; стягнуто з
ЗАТ “Д” на користь позивача Житомирського міжрайонного
природоохоронного прокурора
в інтересах держави в особі Державного комітету лісового
господарства України, Словечанського держлісгоспу Житомирської
області 2800,50 грн. основного боргу. Рішення суду мотивоване тим,
що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2800,50
грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами
документів представлених позивачем в судове засідання і по суті не
заперечується відповідачем.
У касаційній скарзі ЗАТ “Д” просить скасувати рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2003 р. та
передати справу на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції. Скаржник посилається на те, що господарським судом
Дніпропетровської області при прийнятті рішення порушено вимоги
п. 3 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
господарським судом Дніпропетровської області норм процесуального
та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що
27.07.2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір,
згідно з умовами якого позивачем поставлено відповідачеві
металобрухт на загальну суму 2800,50 грн., що підтверджується
накладними № 1814 від 06.08.2001 р. на суму 1710 грн. та № 1874 від
10.08.2001 р. на суму 1090,50 грн. В порушення умов вищеназваного
договору відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі, у
зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем
у сумі 2800,50 грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 161, 162, діючого на той час ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в
установлений законом строк відповідно до вказівок закону, акту
планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно
до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від
виконання зобов'язання не допускається.
Оскільки відповідач в порушення вимог ст. 161 зазначеного кодексу
свої зобов`язання не виконав, факт заборгованості відповідача перед
позивачем у сумі 2800,50 грн. повністю підтверджується матеріалами
справи, відповідач доказів погашення боргу суду не представив,
господарський суд Дніпропетровської області правомірно дійшов
висновку про задоволення позовних вимог.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення господарським
судом Дніпропетровської області вимог ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки судом не розглядалося питання стосовно права
прокурора звертатися до господарського суду з даним позовом, не
береться колегією суддів до уваги, тому що за результатом розгляду
зазначеного питання Дніпропетровським апеляційним господарським
судом 26.09.2003 р. було прийнято постанову у справі № 14/45, яка
набрала законної сили.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області
фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного, повного
і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з
правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ЗАТ “Д” на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 30.10.2003 р. у справі № 6/504(14/45)
залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
30.10.2003 р. у справі № 6/504(14/45) залишити без змін.