ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2004 Справа N 33/347
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ м.Києва по роботі
з великими платниками податків
на постанову від 29.01.04 p.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №33/347
господарського суду м.Києва
за позовом ЗАТ "XXX"
до Спеціалізованої ДПІ м.Києва по роботі з великими платниками
податків
про визнання недійсним податкового рішення - повідомлення
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. №41/3902 від 22.10.02 p.)
відповідача: Б.Б.Б. (дов. №4227/8/10-2200 від 16.02.04 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 19.08.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду м.Києва (суддя Лосєв А.М.) від
11.06.03 позов задоволено з посиланням на обгрунтованість позовних
вимог.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду у складі: Новікова М.М., Мартюк А.І., Мачульського Г.М. від
29.01.04 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Спеціалізована ДПІ м.Києва по роботі з великими платниками
податків звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому просить її та рішення
місцевого господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ м.Києва по роботі з великими
платниками податків на постанову Київського апеляційного
господарського суду, заслухавши представників сторін, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а
також правильність застосування норм матеріального та
процесуального права відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток
підприємств ЗАТ "XXX" за 19.02.2003р. по 20.02.2003р., за
результатами якої складено акт камеральної перевірки
№177/16-3/125/00481212 від 05.05.2003р. В акті зафіксовано, що
позивачем було зазначено у податковій декларації про прибуток
підприємств за 2002р., яка подана відповідачу 10.02.2003р.,
податкове зобов'язання у сумі 67500 грн.; станом на 18.02.2003р.
по особовому рахунку податку на прибуток підприємства існувала
переплата у розмірі 208 141,82 грн.; граничний строк сплати
узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток
підприємств за 2002р. згідно з пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
становить
19.02.2003р.; позивач сплатив узгоджене податкове зобов'язання по
податку на прибуток підприємств 20 лютого 2003 року, чим порушено
пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; станом на 19.02.2003р. по
особовому рахунку податку на прибуток підприємств виник податковий
борг в розмірі 759 358,18 грн.
На підставі пп.17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачем прийняте
податкове повідомлення-рішення №0000091603/0 від 07.05.2003р.,
яким №0000091603/0 від 07.05.2003р. за затримку на один
календарний день граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 759358,18
грн. до позивача застосовано фінансові санкції по податку на
прибуток в розмірі 10% в сумі 75935,82 грн.
Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р. №2181-111 (із змінами та
доповненнями) даний Закон є спеціальним законом з питань
оподаткування, який порядок погашення зобов'язань юридичних або
фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з
податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи обов'язкове
державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення.
Відповідно до пп. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, податків зобов'язаний
самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, Ієну у поданій
ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів,
наступних нім днем відповідного граничного строку, передбаченого
підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для
подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначені базові податкові періоди, подаються податкові
декларації. Частиною 2 цього підпункту ( 2181-14 ) (2181-14)
(в редакції,
чинній на момент подання податкової декларації та сплати податку
на прибуток за 2002р.) передбачено, що для цілей підпункту цього
пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти
податковий період, визначений відповідним законом з питань
оподаткування.
Пунктом 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 12.1994р. №334/94-ВР в редакції
Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
(із
змінами та доповненнями) передбачено, що для цілей цього Закону
використовуються такі податкові коди: календарні квартал,
півріччя, три квартали, рік.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що ЗАТ
"XXX" подавалась Декларація про прибуток підприємств за податковий
період - 2002р.
Господарські суди правомірно визначили, що Декларація про прибуток
підприємств за 2002р. повинна була бути подана в строк,
передбачений пп. "в" пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а саме: на протязі
60 календарних днів за останнім календарним днем звітного
(податкового) року. І останнім граничним днем для подання
податкової декларації з датку на прибуток підприємств за 2002р. є
01.03.2003р. Відповідно, сплата узгодженого податкового
зобов'язання повинна була бути здійснена до 11.03.2003 р. включно.
Як встановлено судами при розгляді справи Декларацію на прибуток
підприємств за 2002р. позивачем подано 10.02.2003р., про що
свідчить відмітка податкового органу, сплата податків на прибуток
здійснена позивачем 30.01.1003р. та 20.01.1003р. таким чином суди
правомірно дійшли до висновку про те, що позивач не порушив
граничні строки для подачі податкової декларації по податку на
прибуток за 2002р. та, відповідно, не порушив строк сплати
узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за
2002р.
Не приймається до уваги твердження відповідача стосовно визначення
календарного кварталу в якості базового податкового періоду і
закінчення граничного строку для сплати узгодженого податкового
зобов'язання 19.02.2003р, оскільки в цьому випадку останній день
граничного строку для сплати податкового зобов'язання з податку на
прибуток є 09.02.2003р., а це вихідний день. Відповідності до пп.
4.1.5. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, у випадку, якщо останній день
строку подання податкової декларації припадає на вихідний або
святковий день, останнім днем строку вважається наступний за
вихідним або святковим робочий день, в даному випадку -
10.02.2003р. Таким чином, сплата податку на прибуток в такому
випадку мала би бути здійснена на протязі 10 календарних днів,
починаючи з 10.02.2003р., тобто не пізніше 20.02.2003р.
Не приймається до уваги посилання відповідача на пп.4.1.4. п.4.1.
ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
в новій редакції, оскільки, зміни до вказаного пункту,
якими визначено календарний квартал як базовий податковий період
для цілей оподаткування прибутку підприємств, внесено Законом
України від 20.02.2003р. № 550-ІV ( 550-15 ) (550-15)
, який набрав чинності
з моменту опублікування, тобто з 26.03.2003р. і на момент подання
декларації з податку на прибуток та сплати податку на прибуток за
2002р. зазначені зміни, якими визначено календарний квартал як
базовий податковий період для цілей оподаткування прибутку
підприємств, не набрали законної сили.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ м.Києва по роботі з великими
платниками податків залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.04
p. у справі №33/347 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська