ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2004 Справа N 17/270
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Бабушкінському
скаргу районі м. Дніпропетровська
на постанову від 15.03.2004р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 17/270 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом ТОВ “Вертикаль”
до Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсним рішення
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – Першикова М.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
13.01.04р. у справі № 17/270, яке залишене без змін постановою
від 15.03.2004р. Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, позовні вимоги було задоволено у повному обсязі та визнано
недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0001812306/0 від
20.10.2003р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 1000
грн. до ТОВ “Вертикаль”.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач, ДПІ у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, звернувся з
касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову від
15.03.2004р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду
та рішення господарського суду Дніпропетровської області від
13.01.04р. у справі № 17/270, з підстав неправильного
застосування норм матеріального та процесуального права, та
прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2003 року державною
податковою інспекцією у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська було винесено рішення № 0001812306/0, яким
до товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль” були
застосовані фінансові санкції на суму 1000грн. Підставою для
прийняття зазначеного рішення став акт перевірки щодо контролю
за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності
№ 002788 від 25.09.2003р. Перевіркою магазину “Келих”, який
належить ТОВ “Вертикаль” встановлений факт здійснення роздрібної
торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими ніж встановлені
мінімальні ціни на горілку в порушення постанови КМУ від
21.06.2001р. № 700 “Про запровадження мінімальної ціни на
вітчизняні та імпортні горілку і лікеро-горілчані вироби”
( 700-2001-п ) (700-2001-п)
з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від
27.08.2003р. № 1356 ( 1356-2003-п ) (1356-2003-п)
.
Колегія суддів зазначає, що зміни до Постанови Кабінету
Міністрів України від 21.06.2001р. № 700 ( 700-2001-п ) (700-2001-п)
, були
внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003
року № 1356 ( 1356-2003-п ) (1356-2003-п)
, що опублікована 02.09.2003 року
Відповідно до п.п. 5, 6 Указу Президента України “Про порядок
офўцўйного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання
ними чинності” ( 503/97 ) (503/97)
від 10.06.97р. № 503/97, акти Кабінету
Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян,
набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних
друкованих виданнях.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від
21.06.2001р. № 700 “Про запровадження мінімальної ціни на
вітчизняні та імпортні горілку і лікеро-горілчані вироби”
( 700-2001-п ) (700-2001-п)
з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від
27.08.2003р. № 1356 ( 1356-2003-п ) (1356-2003-п)
державним адміністраціям
належить забезпечити у п’ятиденний термін проведення
інвентаризації на підприємствах торгівлі, що реалізують
вітчизняні та імпортні алкогольні напої, і уразі застосування
ними цін у розмірі, нижчому від мінімального, організувати
проведення дооцінки продукції відповідно до законодавства.
В силу ст. 10 Закону України “Про бухгалтерський облік”
( 996-14 ) (996-14)
для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку
та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити
інвентаризацію активів; об’єкти і періодичність проведення
інвентаризації визначаються керівником підприємства, крім
випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з
законодавством.
Отже, для реалізації алкогольних напоїв з урахуванням нових
мінімальних цін здійснюється, згідно вищевказаних нормативних
актів, переоцінка товарно-матеріальних цінностей шляхом
проведення інвентаризації останніх у п’ятиденний термін, що
податковою інспекцією не було враховано, та призвело до
неправомірного нарахування штрафних санкцій до того як сплинув
вказаний строк.
Окрім того, як встановлено попередніми судовими інстанціями,
відповідачем не надані докази правомірності нарахування штрафних
санкцій у зазначеному розмірі.
Як убачається з оспорюваного рішення, нарахування фінансових
санкцій здійснено у відповідності з абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону
України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Відповідно до зазначеної норми Закону у разі роздрібної торгівлі
алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених
мінімальних роздрібних цін до суб'єктів підприємницької
діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у
розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару,
розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше
1000 гривень.
Судом встановлено, що ні з акту перевірки, ні з рішення
податкового органу неможливо дійти висновку яким чином був
розрахований розмір фінансових санкцій, застосованих до
позивача. Акт перевірки не містить ніяких вказівок щодо вартості
партії отриманого товару. Не визначено також вартість якої
партії товару приймалася до уваги контролюючим органом: товари,
що отримані позивачем за одним транспортним документом; чи
товари, отримані від одного виробника; чи залишок
нереалізованого товару тощо.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого та
апеляційного суду, що недоведеність правомірності застосування
фінансових санкцій в розмірі, визначеному податковим органом,
свідчить про незаконність рішення податкового органу.
З огляду на відповідність висновків місцевого та апеляційного
суду нормам матеріального та процесуального права колегія суддів
вважає безпідставними вимоги відповідача щодо скасування
прийнятих у справі судових рішень.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкинському
районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову від 15.03.2004р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 17/270 господарського суду
Дніпропетровської області залишити без змін.