ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2004 Справа N А-03/40-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Дзержинському
скаргу районі м. Харкова
на постанову від 21.04.2004р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № А-03/40-04 господарського суду Харківської
області
за позовом ТОВ “Європа”
до Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Моїсеєнко К.О., за довіреністю
відповідача – Сліденко А.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
16.03.2004р., яке залишене без змін постановою від 21.04.2004р.
Харківського апеляційного господарського суду, позовні вимоги
ТОВ „Європа” задоволені. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПІ Дзержинському районі м. Харкова
№ 0001042301/2 від 15.05.2003 р. на суму 2673946,59 грн.,
податкове повідомлення - рішення № 0001042301/1 від 24.04.2003
р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на
прибуток з виграшу осіб в сумі 2673946,59 грн.: 891315,50 грн. -
основний платіж, 1782631,06 грн. штрафна санкція, податкове
повідомлення - рішення № 0001042301/0 від 02.04.2003 р., яким
визнано суму податкового зобов'язання по податку на прибуток з
виграшу осіб в сумі 2673946,59 грн. в т.ч. 891315,50 грн. -
основний платіж, 1782631,06 грн. штрафна санкція. Стягнуто з ДПІ
Дзержинського району м. Харкова державне мито в сумі 85 грн. та
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у
розмірі 118 грн.
Відповідач з із судовими рішеннями не погодився, подав касаційну
скаргу, в якій просить скасувати постанову від 21.04.2004р.
Харківського апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду Харківської області від 16.03.2004р. з
підстав неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права, і прийняти нове рішення, яким відмовити в
задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 24.02.2003 р. по
28.03.2003 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була
проведена комплексна документальна перевірка ТОВ„Європа” з
питання дотримання податкового законодавства, повноти та
своєчасності сплати до бюджету податків та інших платежів за
період з 01.01.2000 р. по 01.01.2003 р., за наслідками якої
складено акт № /249/23-103/24287868 від 31.05.2003 р. Актом
встановлено заниження податку на прибуток у сумі 891315,50грн.
На підставі висновків вищевказаного акту податковим органом
15.05.2003р. було прийнято податкове повідомлення-рішення про
застосування та стягнення фінансових санкцій № 0001042301/2 на
загальну суму 2673946,59 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
вўдповўдно до підпункту 10.2.2. пункту 10.2 ст. 10 Закону
України „Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із виграшем
у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах),
зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% від суми
прибутку такої особи, який визначається як різниця між її
доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий
день, та витратами, понесеними такою фізичною особою протягом
такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше
суми такого виграшу. Порядок податкового обліку виграшів та
витрат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального
бізнесу встановлюються центральним податковим органом України.
Наказом ДПА України від 19.01.1998р. № 35, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 126/2566,
затверджено Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб
( z0126-98 ) (z0126-98)
, а також порядок звітності суб'єктів грального
бізнесу, пунктом 2 якого передбачено обов'язок підприємств і
організацій всіх форм власності та громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність з надання
послуг у сфері грального бізнесу забезпечити встановлений цим
Порядком податковим облік виграшів та витрат осіб, а також
порядок звітності суб'єктів грального бізнесу, у зв'язку з
виплатою особі виграшів у казино, бінго, інші ігри у гральних
місцях (домах) та утриманням і внесенням до бюджету 30% від суми
прибутку.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено місцевим та апеляційним судами, розрахункові
операції з обліку продажу здійснювалися з дотриманням
програмного забезпечення, яке запроваджено для реєстратора
розрахункових операцій, зареєстрованого для використання в сфері
грального бізнесу (касові апарати SAMSUNG ER 350F UA I, ER-01,
які зареєстровані в ДПІ Дзержинського району м. Харкова). При
продажу фішок F BG-01на операція реєструється через реєстратор
розрахункових операцій, касир видає клієнту касовий чек, що
підтверджує отримання клієнтом права на прийняття участі в
азартній грі. При поверненні клієнтом залишку невикористаних або
виграних фішок та пред'явленні касових чеків на придбання
клієнтом фішок касир реєструє через касовий апарат кількість та
номінал фішок, що купуються, а також номери і загальну суму
чеків на купівлю клієнтом фішок. Реєстратором розрахункових
операцій автоматично сумуються доходи і витрати та робиться
висновок: “немає виграшу”, якщо доходи дорівнюють витратам, або
обліковується сума виграшу (прибутку) (у випадку, коли дохід
перевищує витрати) та утримується 30% з суми прибутку. В разі,
коли клієнт не надав чеків на придбані ним фішки, вся сума
фішок, що міняється клієнтом на гроші, вважається його виграшем,
з якої утримується податок 30%. В Книгу обліку виграшів та
витрат осіб заносяться дані про загальну суму придбаних фішок,
кількість, номінал та суму фішок, що повертаються, суму прибутку
та суму податку з прибутку. У разі програшу клієнт не
звертається до касира з заявою про закінчення гри, що не дає
можливості занести дані про придбання ним фішок до Книги. Це
свідчить про те, що дані до книги заносяться тільки в разі
виграшу клієнта, саме в акті документальної перевірки
відповідачем вказано, що згідно розрахункових документів так і
ведеться журнал обліку та витрат осіб на підприємстві.
Також, попередніми судовими інстанціями встановлено, що в
позивача загальна сума виграшів, виданих гравцям за перевіряємий
період, склала 2978710,42грн.(купівля фішок у гравців в кінці
гри). Відповідач віднімає суму самостійно задекларованих в
Звітах суб'єктів грального бізнесу доходів (повернених фішок) -
7658,66 грн. та отриману суму в розмірі 2971051,76 грн. вважає
прибутком осіб, який не був оподаткований. Згідно з
розрахунковими документами позивача - касовими стрічками,
звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та
на підставі записів у журналах обліку витрат та виграшів осіб,
фізичними особами на початку гри придбано фішок, підтверджених
чеками за перевіряємий період на загальну суму 3710286,51грн.:
за 2000 р. - 603955,38 грн., за 2001 р. - 1353356,42 грн., за
2002 р. - 1752974,71 грн., що є витратами гравців. Облік
доходів, отриманих гравцями у випадку, якщо доходи є меншими за
витрати, або рівні витратам, або гравець відмовився від гри (при
відсутності прибутку, що підлягає оподаткуванню) відповідно РРО
складає 2978710,52 грн., тобто ця сума складає вартість
придбаних фізичними особами фішок) гральних очок). Дохід
гравців, що виграли склав 9383,99 грн., сума витрат, понесених у
зв’язку з виграшем склала 1091,30 грн., сума прибутку, що
підлягає оподаткуванню - 8292,69 грн., а відповідно, прибуток
гравців, що виграли, склав 2487,81грн., що було відображено в
Звітах суб'єктів грального бізнесу про утримані та перераховані
в бюджет 30% від суми прибутку особи за перевіряє мий період.
За таких обставини колегія суддів погоджується з висновком
попередніх судових інстанцій про неправомірність тверджень ДПІ,
що у зв'язку з неведенням обліку витрат по всіх особах, що
приймали участь у грі (вигравших та програвших) неможливо на
підставі первинних та інших наявних документів визначити суму
понесених витрат кожної окремої особи, яка мала виграш та
отримувала грошові кошти у касі.
Згідно положення п. 9 Порядку податкового обліку виграшів та
витрат осіб ( z0126-98 ) (z0126-98)
, де чітко обумовлено, що касир повинен
зробити записи у Журнал “про дату та час видачі прибутку”. Цей
пункт не зобов'язує касира заносити дані про витрати гравців, що
по підсумках гри не отримали прибутку, а програли.
Встановлені судом дані контрольних стрічок та Журналів обліку
виграшів та витрат осіб свідчать про понесені гравцями витрати.
Виграш не може з'явитися у граючої особи без витрат, пов'язаних
з цим виграшем (за винятком непред'явлення чеків на купівлю
фішок на початку гри), це суперечить п.п. 5.6. вищенаведеного
Порядку та нормам Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Як встановлено при попередньому розгляді справи, позивачем суду
надані також для огляду журнали обліку виграшів та витрат осіб
(копії залучені до справи), стрічки РРО за період, що
перевірявся, чеки при різних результатах гри. Представник
відповідача не спростовує того, що перевірка журналу обліку
виграшів та контрольних стрічок була проведена вибірковим
порядком і не враховує всіх суттєвих обставин, що мають значення
для перевірки, а саме: права гравця відмовитися від гри і
скасувати ставку (гроші повертаються гравцю і це не є виграшем),
виграш є меншим за ставку (відсутній прибуток).
Положення вищевказаного Порядку ( z0126-98 ) (z0126-98)
передбачають
внесення до журналу операцій одержанням виграшу, а не всіх
проведених, по яким виграшу не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає привильними висновки
апеляційного суду про неврахування відповідачем того, що
нарахування податку проводиться в розмірі 30% від прибутку
особи, а не з його доходу, тобто оподаткуванню підлягає саме
різниця між сумами, що особа отримала в якості доходу за робочий
день та витратами протягом цього дня для досягнення виграшу.
Таким чином база оподаткування перевіряючими була визначена
самостійно, без посилання на жодний нормативний акт, який би
надавав їм право вважати прибутком загальну суму сукупного
доходу без урахування витрат.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позову
надані чеки РРО, які підтверджують використання ним РРО, як
підприємством грального бізнесу і підтверджують можливість в
автоматичному режимі при поверненні зроблених ставок підрахувати
реальний прибуток особи (гравця) з урахуванням понесених ним
витрат на зроблену ставку.
Згідно п. 3 названого Порядку ( z0126-98 ) (z0126-98)
придбання особами
фішок (жетонів) здійснюється тільки через належним чином
зареєстрований ЕККА в національній валюті України з виданням
чека, який повинен зберігатись до закінчення гри. В чеку
відображається назва платника податку, реєстраційний номер ЕККА,
назва операції (продаж, купівля), кількість проданих фішок
(жетонів), їх ціна в національній валюті України та загальна
сума, номер касового чека, заводський номер ЕККА, дата та час
видання чека. Місцевим та апеляційним судом було встановлено, що
саме ці дані вказані в чеках, які були оглянуті судом і в них є
дані про нарахований податок за ставкою 30%.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що
постанову від 21.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду прийнято у відповідності з нормами
матеріального та процесуального права і підстав для її
скасування не вбачається. Заперечення, викладені в касаційній
скарзі необґрунтовані та не можуть бути підставою для скасування
оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову від 21.04.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі № А-03/40-04 господарського суду
Харківської області залишити без змін.