ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2004 Справа N 8/548
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Роменської міжрайонної державної податкової
скаргу інспекції Сумської області
на постанову від 22.03.2004р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 8/548 господарського суду Сумської області
за позовом Приватного підприємства Агрофірма “Коровинці”
до Роменської міжрайонної державної податкової
інспекції Сумської області
про зобов’язання вчиняти дії
За участю представників сторін:
позивача – Жаренко В.Ф., за довіреністю
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ПП агрофірма “Коровинці”, звернувся до господарського
суду Сумської області з позовом про зобов'язання відповідача
вчинити передбачені законом дії, а саме: списати з позивача
безнадійний податковий борг по прибутковому податку з громадян в
сумі 292427,62 грн., що існував станом на 19.04.2003 року і який
виник внаслідок форс-мажорних обставин.
Рішенням господарського суду Сумської області від 23.12.2003
року, яке залишене без змін постановою від 22.03.2004р.
Харківського апеляційного господарського суду, позовні вимоги
задоволені та зобов'язано Недригайлівську міжрайонну державну
податкову інспекцію вчинити дії по списанню заборгованості в
сумі 292427грн. 62коп. з приватного підприємства агрофірми
“Коровинці” станом на 19.04.2003р. З відповідача на користь
позивача стягнуто 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Недригайлівська міжрайонна державна податкова
інспекція, із судовими рішеннями не погоджується, подав
касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від
22.03.2004р. Харківського апеляційного господарського суду та
рішення господарського суду від 23.12. 2003 року по справі
№ 8/548 з підстав неправильного застосування норм Закону України
“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”
( 13-92 ) (13-92)
, та відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2003 року за
№ 6595/05-4 Торгово-промисловою палатою України позивачеві
наданий висновок про форс-мажорні обставини, з якого вбачається,
що за даними Сумського обласного центру з гідрометеорології,
взимку 2002-2003 року склалися несприятливі умови для
перезимівлі озимих культур. В результаті комплексу несприятливих
агрометеорологічних умов перезимівлі озимих культур 2002-2003
року на площах ПП агрофірма “Коровинці” сталася повна загибель
посівів озимої пшениці на площі 1170 га, озимого жита на площі
65 га, що підтверджується актом комісії № 1 від 19.04.2003 року,
затвердженим Недригайлівським управлінням сільського
господарства і продовольства.
11.07.2003р., з посиланням на висновок Торгово-промислової
палати, позивач звернувся до Недригайлівської міжрайонної
державної податкової інспекції із заявою № 87 про списання
згідно ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
заборгованості приватного підприємства
агрофірми “Коровинці” по прибутковому податку з громадян в
розмірі 292427 грн. 62 коп. , яка виникла станом на
19.04.2003р.,
Відповідачем зазначена сума боргу не була списана, у зв'язку з
чим позивач і звернувся з позовом до суду. На підставі
вищенаведених обставин судом першої та апеляційної інстанцій
позовні вимоги були задоволені.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
оскаржувані судові рішення прийняті без повного, всебічного та
об’єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи,
як того вимагає ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій не дано оцінки
обставинам справи на які посилався відповідач, зокрема, що
платниками прибуткового податку є фізичні особи, а не юридичні,
якою є ПП АФ “Коровинці”, що вбачається зі статті 1 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”
( 13-92 ) (13-92)
(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин),
згідно якої платниками прибуткового податку (суб'єктами
оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни
та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають
постійного місця проживання в Україні.
Окрім того, як зазначає відповідач, стосовно прибуткового
податку з громадян, на підприємства, установи, організації усіх
форм власності, а також фізичних осіб — суб'єктів
підприємницької діяльності та інших осіб із числа роботодавців
відповідно до законів з питань оподаткування покладено обов'язок
формувати (створювати) бюджетний фонд. Так, гідно з підпунктом
3.2.1. п. 3.2. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, у будь-яких випадках, коли
платник податків згідно із законами з питань оподаткування
уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж),
якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи
фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні
збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела
виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів)
вважається бюджетним фондом, який належить державі або
територіальній громаді та створюється від їх імені.
Також, колегія суддів зазначає, у відповідності із п.п. 18.2.1
/г/ п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
/далі Закон № 2181/ підлягає
списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном “безнадійний” слід розуміти: податковий борг
юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин). Згідно п. 1.3 ст. 1
зазначеного закону податковий борг (недоїмка) – податкове
зобов*язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності),
узгоджене платником податків або встановлене судом, але не
сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму
такого податкового зобов*язання.
При розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій
не було з*ясовано, чи являється заявлена позивачем для списання
сума податковим боргом у визначенні Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
–
п. 1.3 ст. 1, ст. 5.
Як вбачається з матеріалів справи, попередніми судовими
інстанціями взагалі не оцінено обставини справи на які
наголошувала податкова інспекція про те, що установи,
організації виступають не як платники прибуткового податку, а як
особи, які у встановленому законом порядку зобов'язані
утримувати й перераховувати до бюджету податок з доходів,
сплачуваних іншими особам, що має значення для правильного
вирішення спору.
Судами не дотримано також вимог ст. 84, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно яких суд має зазначити в прийнятому рішенні
та постанові доводи, за якими він відхиляє ті чи інші докази,
мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
З огляду на викладене, та враховуючи порушення судами ст. 43,
84, 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла висновку, що прийняті у
справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа –
направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Роменської міжрайонної державної податкової
інспекції Сумської області задовольнити частково.
Постанову від 22.03.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Сумської
області від 23.12.2003 року у справі № 8/548 скасувати.
Справу № 8/548 направити на новий розгляд до господарського суду
Сумської області.