ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.08.2004                                 Справа N 2-15/15881-03

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 14.10.2004

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого судді Першиков Є.В.

     суддів Савенко Г.В. Ходаківська І.П.

     розглянувши касаційну   скаргу   Євпаторійської    об'єднаної
державної податкової інспекції у м. Феодосії

     на постанову від 10.03.2004 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду

     у справі  N  2-15/15881-03  господарського  суду   Автономної
Республіки Крим

     за позовом ВАТ "Іссон"

     до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції у
м. Феодосії

     про визнання недійсним рішення

     За участю представників сторін:

     позивача - Козлова Н.А., за довіреністю

                Великий О.Я., за довіреністю

     відповідача - Беднарський В.В., за довіреністю

     В С Т А Н О В И В:

     Рішенням від 18.12.2003  р.  господарського  суду  Автономної
Республіки  Крим  у справі N 2-15/15881-03,  яке залишене без змін
постановою  від  10.03.2004  р.   Севастопольського   апеляційного
господарського  суду,  задоволено  позов  ВАТ "Іссон" про визнання
недійсним рішення Євпаторійської об'єднаної  державної  податкової
інспекції у м. Феодосії N 0000512600/0 від 13.10.2003 р.

     Не погоджуючись з прийнятими рішеннями,  відповідач звернувся
з касаційною скаргою,  в  якій  просить  скасувати  постанову  від
10.03.2004  р.  Севастопольського апеляційного господарського суду
та  рішення  від  18.12.2003  р.  господарського  суду  Автономної
Республіки Крим у справі N 2-15/15881-03,  з підстав неправильного
застосування  норм  матеріального  та  процесуального   права,   і
прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

     Розглянувши матеріали    справи    та    касаційної   скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність    застосування    судом    норм   матеріального   та
процесуального права,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

     Як вбачається з матеріалів справи,  відповідачем за порушення
ст.  15 Закону України "Про  державне  регулювання  виробництва  і
торгівлі  спиртом  етиловим,  коньячним  і плодовим,  алкогольними
напоями та тютюновими  виробами"  ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
          застосовані  до
позивача штрафні санкції встановлені ст. 17 цього Закону.

     Згідно вказаної  статті штрафні санкції застосовуються у разі
сплати сум акцизного збору та податку на  додану  вартість  шляхом
взаємних заліків,  зустрічних зобов'язань, векселями, в тому числі
казначейськими,  та в інших формах,  які  не  передбачають  сплату
таких платежів коштами.

     Згідно ст.  15  названого  Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         забороняється
сплата акцизного збору з алкогольних напоїв та  тютюнових  виробів
шляхом  взаємних заліків,  зустрічних зобов'язань,  векселями та в
інших формах,  які не передбачають оплату такого  акцизного  збору
коштами.

     Останнім абзацом  вказаної  статті визначено,  що при продажу
(інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у
межах  бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій,  що
не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями
чи   іншими  видами  боргових  зобов'язань,  покупець  (отримувач)
підакцизної продукції зобов'язаний здійснити оплату суми акцизного
збору,  включеного  до  ціни продукції,  а також податку на додану
вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі.

     Наведена норма передбачає лише обв'язок покупця  (отримувача)
продукції  оплатити  контрагенту  у складі ціни продукції акцизний
збір та податок на додану вартість грошовими  коштами,  відповідно
штрафні санкції передбачені ст. 17 ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         застосовуються до
покупця.

     Як встановлено  місцевим  та   апеляційним   судами   та   не
заперечується    відповідачем    позивач   виступав   по   спірним
господарським  операціям  продавцем  підакцизної  продукції,  тому
вказані штрафні санкції до нього не можуть бути застосовані.

     Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         та Закону України "Про акцизний збір  на  алкогольні
напої та тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
         позивач як платник податку
(збору)  здійснив  перерахування  до  бюджету,  включені  в   ціну
проданого  ним  товару,  суми акцизного збору та податку на додану
вартість,  що підтверджено  платіжними  дорученнями,  доданими  до
матеріалів справи.

     За таких   обставин   твердження   Євпаторійської  об'єднаної
державної податкової інспекції у м.  Феодосії, що позивач здійснив
оплату сум акцизного збору та податку на додану вартість векселями
є неправомірним, відповідно вимоги касаційної скарги не підлягають
задоволенню.

     Згідно ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          в  судовому  засіданні  за  згодою  сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

     Керуючись, ст.ст.  111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу    Євпаторійської    об'єднаної    державної
податкової інспекції у м. Феодосії залишити без задоволення.

     Постанову від 10.03.2004  р.  Севастопольського  апеляційного
господарського  суду  у справі N 2-15/15881-03 господарського суду

Автономної Республіки Крим залишити без змін.