ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2004 Справа N 1/226-18/97
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Неурядового міжнародного
добродійного фонду "Богородиці Марії"
на постанову від 25.03.04 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 1/226-18/97 господарського суду Львівської області
за позовом Неурядового міжнародного добродійного фонду
"Богородиці Марії"
до Виконавчого комітету Східницької селищної ради
За участю 3-іх осіб
Територіально-виробничого об'єднання "Дніпроавтотранс"
Львівського спеціалізованого управління 584 ВАТ "Укрбурвод"
Східницької селищної ради
ВАТ "Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232"
про визнання недійсним рішення, визнання права користування
земельною ділянкою і спонукання до укладення договору оренди
та зустрічного позову Виконавчого комітету Східницької
селищної ради
до Неурядового міжнародного добродійного фонду "Богородиці
Марії", Територіально-виробничого об'єднання "Дніпроавтотранс",
Львівського спеціалізованого управління 584 ВАТ "Укрбурвод"
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
позивача: Бохонко О.І. (дов. N 11/07 від 01.07.04)
Лозинський І.П. (дов. N 11/08 від 01.07.04)
відповідача: не з'явились
3-іх осіб: Горбатенко В. М. - директор
Белоконенко С.А. (дов. N 232 від 10.09.03)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 19.08.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Львівської області від
31.10.2003 р. (суддя С. Кітаєва) відновлено пропущений позивачем
процесуальний строк, встановлений ст. 112 Земельного кодексу
України ( 561-12 ) (561-12)
в редакції Закону 1990 року для звернення в суд
по земельних спорах, в межах часу дії Земельного кодексу України
попередньої редакції. Позов Неурядового Міжнародного Добродійного
Фонду "Св. Марії" (в подальшому - НМДФ "Св. Марії") задоволено.
Визнано недійсним рішення Виконкому Східницької селищної ради
N 153 від 12.12.2000 р. "Про припинення права користування
земельною ділянкою Дніпродзержинським управлінням пасажирського
транспорту". Визнано право користування земельною ділянкою
площею 3,4 га по вул. Зарічній у смт. Східниця Львівської області
за НМДФ "Св. Марії" з 29.07.1994 р. Зобов'язано Виконком
Східницької селищної ради у встановленому порядку укласти з
НМДФ "Св. Марії" договір оренди земельної ділянки площею 3,4 га по
вул. Зарічній у смт. Східниця Бориславського р-ну Львівської
області.
У задоволенні зустрічного позову Виконавчого комітету
Східницької селищної ради до НМДФ "Св. Марії", Дніпропетровського
ТВО "Дніпроавтотранс" та Львівського спеціалізованого управління
584 ВАТ "Укрбурвод" про визнання недійсним з моменту укладення
договору від 10.05.1994 р. між НМДФ "Св. Марії",
ТВО "Дніпроавтотранс" та ЛСУ-584 відмовлено.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного
господарського суду у складі: Д. Новосад, О. Михалюк, Г. Мельник
від 25.03.04 замінено позивача (Неурядовий Міжнародний Добродійний
Фонд "Св. Марії") на його процесуального правонаступника -
Неурядовий Міжнародний Добродійний Фонд "Богородиці Марії";
рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2003 р.
скасовано; зустрічний позов задоволено та визнано недійсним
укладений між Неурядовим міжнародним добродійним фондом
"Св. Марії", ТВО "Дніпроавтотранс" та Львівським спеціалізованим
управлінням-584 ВАТ "Укрбурвод" договір від 10.05.1994 р. з
моменту його укладення. У задоволенні позовних вимог
НМДФ "Богородиці Марії" до Виконкому Східницької селищної ради про
визнання недійсним рішення від 12.12.2000 р. N 153, визнання права
користування земельною ділянкою площею 3,4 га по вул. Зарічній у
смт. Східниця і спонукання до укладення договору оренди вказаної
земельної ділянки відмовлено.
Неурядовий міжнародний добродійний фонд "Богородиці Марії"
звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду,
вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного
застосування та порушення норм матеріального права, а саме Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, а тому просить її скасувати,
рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу Неурядового міжнародного добродійного
фонду "Богородиці Марії" на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, заслухавши представників сторін, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а
також правильність застосування норм матеріального та
процесуального права відзначає наступне:
Господарським апеляційним судом при розгляді справи було
встановлено, що відповідно до укладеного між Неурядовим
Міжнародним Добродійним Фондом "Св. Марії", ТВО "Дніпроавтотранс"
та ЛСУ-584 договору від 10.05.1994 р., ТВО "Дніпроавтотранс"
передало позивачу право власності на земельну ділянку і права
замовника по будівництву пансіонату "Прометей" на 326 місць в
смт. Східниця Львівської області. Як вбачається з матеріалів
справи, вказана земельна ділянка площею 3,4 га розташована на
вул. Зарічній у смт. Східниці. Оформленим на виконання цього
договору актом N 1 від 29.07.1994 р. було зафіксовано передачу
позивачу від ТВО "Дніпроавтотранс" незавершеного будівництва
пансіонату "Прометей". Відповідно до вказаного акту загальна
вартість виконаних і оплачених робіт по пансіонату, розмір якої в
акті не вказано, зараховується ТВО "Дніпроавтотранс" як дольова
участь в будівництві пансіонату і є основою при розподілі місць.
Рішенням Виконкому Східницької селищної ради N 153 від
12.12.2000 р. "Про припинення права користування земельною
ділянкою Дніпродзержинським управлінням пасажирського
автотранспорту" на підставі ст.ст. 27, 31 Земельного кодексу
України ( 561-12 ) (561-12)
, з огляду на систематичне (10 років) невнесення
Дніпродзержинським управлінням пасажирського автотранспорту
земельного податку в законодавче встановлені строки, приймаючи до
уваги непроведення на земельній ділянці будівельних робіт, що
свідчить про її використання не за призначенням, було припинено
право користування земельною ділянкою площею 5,5 га по
вул. Зарічній, яка була виділена Дніпродзержинському управлінню
пасажирського автотранспорту для будівництва пансіонату
"Прометей".
Апеляційним судом також було встановлено, що відповідна
земельна ділянка (площею 3,4 га по вул. Зарічній у смт. Східниці)
була виділена Дніпродзержинському АТП 03126 Дніпропетровського
обласного управління пасажирського автотранспорту на підставі
рішення Бориславської міської ради народних депутатів від
05.09.1985 р. N 246 для будівництва пансіонату "Гірський", її межі
були закріплені Державним актом на право користування земельною
ділянкою серії Б N 040791.
На підставі договору від 10.05.1994 р. позивач листом від
26.01.1995 р. N 15 звернувся до відповідача з клопотанням про
закріплення за ним вищезгаданої земельної ділянки. Відповідач
листом від 23.02.1995 р. N 32 поінформував позивача про можливість
розгляду даного питання на черговій сесії ради за умови одержання
від ТВО "Дніпроавтотранс" листа-згоди на передачу земельної
ділянки. В обгрунтування позовних вимог про визнання недійсним
рішення Виконкому Східницької селищної ради N 153 від
12.12.2000 р., визнання за НМДФ "Св. Марії" з 29.07.1994 р. права
користування земельною ділянкою площею 3,4 га по вул. Зарічній у
смт. Східниця та спонукання Виконкому Східницької селищної ради у
встановленому порядку укласти з НМДФ "Св. Марії" договір оренди
земельної ділянки площею 3,4 га по вул. Зарічній у смт. Східниця,
позивачем покладено, насамперед договір від 10.05.1994 р.
Що стосується зустрічного позову, апеляційним господарським
судом було встановлено, що відповідно до п. 1 укладеного між
Неурядовим Міжнародним Добродійним Фондом "Св. Марії",
ТВО "Дніпроавтотранс" та ЛСУ-584 договору від 10.05.1994 р.,
ТВО "Дніпроавтотранс" передало позивачу право власності на
земельну ділянку і права замовника по будівництву пансіонату
"Прометей" на 326 місць в смт. Східниця Львівської області.
Пунктом 3 договору від 10.05.1994 р. було визначено, що фонд
Св. Марії приймає на себе права забудовника і власника пансіонату
"Прометей" виконанням зобов'язань покладених на попереднього
забудовника пансіонату (ТВО "Дніпроавтотранс"). Ця умова договору
в частині прийняття позивачем прав власника пансіонату "Прометей"
є передчасною станом на день укладення в зв'язку з відсутністю
об'єкта права власності в розумінні Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
. За змістом вказаного пункту договору, виникнення у
позивача права власності на вказаний пансіонат поставлено в
залежність від виконання останнім обов'язків його ж забудовника.
Згідно п.4 договору за фондом Св. Марії закріпляється 200 місць
пансіонаті, за ТВО "Дніпроавтотранс" - 75 місць, за ЛСУ-584-25
місць, в т.ч. один котедж, 25 місць залишається в резерві фонду
Св. Марії та будуть розподілені між учасниками цього договору
після закінчення будівництва. В свою чергу, пунктом 6 договору
визначено обов'язок учасників договору забезпечити фінансування
своєї частини місць і пропорційно цьому інженерного забезпечення
пансіонату, а ТВО "Дніпроавтотранс" зараховується вартість
виготовлення проектно-кошторисної документації, а також виконання
робіт згідно акту. Відповідно до п. 8 договору після Скінчення
будівництва пансіонату "Прометей" основні фонди пансіонату
передаються на баланс кожному учаснику в долях, передбачених цим
договором, врахуванням фактично вкладених коштів.
Апеляційним господарським судом було визначено, що за своєю
правовою природою договір відноситься до договорів про сумісну
діяльність, відповідно до яких сторони збов'язуються сумісно діяти
для досягнення спільної господарської мети. В договорі від
10.05.1994 р. сторони не відобразили його істотних умов,
визначених такими чинним на момент його укладення Цивільним
кодексом України ( 1540-06 ) (1540-06)
1963 р. Зокрема, в порушення приписів
ст.ст. 431, 432, 433 ЦК України сторони належним чином не
встановили порядок ведення спільних справ учасників договору; не
визначили правовий режим майна, створеного або придбаного
учасниками в результаті сумісної діяльності; не встановили порядок
покриття витрат і збитків, що виникли в результаті сумісної
діяльності. Умовами договору від 10.05.1994 р. також не визначено,
які саме права замовника по будівництву пансіоната "Прометей"
передаються Фонду "Св. Марії"; не визначено, яке майно
передається, тобто, в порушення Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
належним чином не персоніфіковано об'єкт права
власності, не визначено його вартість, фізичний стан в цілому та
його окремих складових.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційним господарським
судом правомірно було не прийнято посилання позивача та третіх
осіб на договір від 10.05.1994 р., як на договір дарування. Крім
того, апеляційним судом правомірно враховано, що сторонами
вказаного договору не було дотримано нотаріальної форми договору
дарування, встановленої ч. 1 ст. 244 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
1963 р., та визначено, що згідно ч. 1 ст. 47 ЦК України тягне за
собою недійсність угоди з застосуванням наслідків, передбачених
ч. 2 ст. 48 ЦК України, тобто повернення сторін в попереднє
становище.
Апеляційним судом було встановлено, що ТВО "Дніпроавтотранс"
не має права на відповідну земельну ділянку, а тому не наділяється
й правомочністю по розпорядженню нею у встановленому чинним
законодавством України порядку і в зв'язку з чим вказана в
договорі від 10.05.1994 р. земельна ділянка в силу ст. 4 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
не могла виступати в якості
об'єкта відчуження по даному договору.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд
обгрунтовано дійшов до висновку про задоволення зустрічного
позову.
Враховуючи недійсність договору від 10.05.1994 р. з моменту
його укладення та пов'язану з цим відсутність переходу до позивача
права власності на будівлю чи споруду пансіонату "Прометей",
апеляційний суд правомірно зазначив, що останній позбавлений
правових підстав для оформлення у встановленому земельним
законодавством України порядку права користування відповідною
земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди.
Апеляційним господарським судом при розгляді справи було
встановлено, що в порушення вимог ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов подано особою, права якої не порушено, оскільки,
користувачем земельної ділянки площею 3,4 га по вул. Зарічній у
смт. Східниця станом на момент прийняття Виконкомом Східницької
селищної ради рішення від 12.12.2000 р. N 153 було
ТВО "Дніпроавтотранс", а не НМДФ "Св. Марії". Встановлений
рішенням Виконкому Східницької селищної ради від 12.12.2000 р.
N 153 нецільовий характер використання спірної земельної ділянки
вбачається саме з невиконання забудовником - ТВО "Дніпроавтотранс"
своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі" від
06.10.1998 р. N 161-XIV ( 161-14 ) (161-14)
, якою визначаються орендодавці
землі комунальної власності виконавчий орган ради не наділяється
правом на надання земельних ділянок комунальної власності в
оренду. Апеляційний суд розглядаючи справу правомірно прийняв до
уваги те, що позов про спонукання до укладення договору оренди
земельної ділянки пред'явлено саме до виконавчого органу ради.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України, П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Неурядового міжнародного добродійного фонду
"Богородиці Марії" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.03.04 у справі N 1/226-18/97 залишити без змін.