ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2004 Справа N 23/162
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів: Ходаківської І.П., Савенко Г.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Ч-ська
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 26.11.2003
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ",
м. Ч-ськ
до 1) ДПІ у Н-ському районі м. Ч-ська
2) ВДК у Н-ському районі м. Ч-ська
про стягнення 2 143 678 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
від відповідача:
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 22.09.2003 господарського суду Запорізької області
позовні вимоги задоволено. Стягнуто бюджетну заборгованість з
відшкодування податку на додану вартість за січень 2003 в сумі
34756,00 грн., за лютий 2003 в сумі 1893088,00 грн. та за травень
2003 в сумі 215934,00 грн., на загальну суму 2 143 678 грн.
Провадження у справі в частині стягнення бюджетної заборгованості
з ПДВ в сумі 962335,00 грн. припинено
Постановою від 26.11.2003 Запорізького апеляційного господарського
суду рішення від 22.09.2003 господарського суду Запорізької
області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач згідно вимог Закону "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
своєчасно надав до ДПІ у
Н-ському районі м. Ч-ська відповідні декларації, розрахунок
експортного відшкодування, з вантажно-митними деклараціями.
Фактичний вивіз експортованих позивачем товарів підтверджується
оригіналами п'ятого основного аркушу ВМД.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Н-ському районі м.
Ч-ська звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що
судами були порушені норми матеріального права, а саме п. 8. 1,
п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 4. 1, 4. 2 "Порядку відшкодування податку на
додану вартість" ( z0263-97 ) (z0263-97)
. На підставі висновку про ПДВ органи
Держказначейства України протягом 5-ти днів платіжними дорученнями
перераховують кошти з рахунку обліку доходів держбюджету на
рахунок, зазначений у висновку або рішенні суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом даного спору є стягнення бюджетної заборгованості з
відшкодування ПДВ.
Відповідно до п. п. 7. 7. 1. ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають сплаті
до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Підпунктом 7. 7. 3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, встановлено, що у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7. 7. 1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має від'ємне значення, така
сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
Суми не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому
пункті строку, вважається бюджетною заборгованістю. Платник
податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів
бюджету.
Відповідно до наказу ДПА України та Головного Управління
Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 за №
263/2067 "Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану
вартість" ( z0263-97 ) (z0263-97)
(в редакції наказу ДПАУ № 200/86 від
21.05.2001 ( z0489-01 ) (z0489-01)
), відшкодування податку на додану вартість
з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за
висновками податкових органів - відповідачі у справі.
Підпунктом 6. 2. 1 п. 6. 2 ст. 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що податок за нульовою
ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території
України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за
межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією.
У відповідності до п. 8. 1. ст. 8 вказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт)
і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками
податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування
протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом),
який засвідчує передання права власності на роботи (послуги),
призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування
платником податку коштів на користь іншого платника податків, в
оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків,
нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні
(експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким
платником податку, ввізною митною декларацією, що підтверджує факт
митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній
території України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за операціями з експорту продукції" ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
встановлено, що для відшкодування бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію
з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України
(експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством
документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для
декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3)
( 574-97-п ) (574-97-п)
, що є її складовою частиною, оформленого митним
органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на
якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку
вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за
межі митної території України, який засвідчується підписом
відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне
оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного
органу, розташованого на митному кордоні України, через який
здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про
фактичне вивезення товарів за межі митної території України у
повному обсязі.
Господарським судом встановлено, що позивач своєчасно надав до ДПІ
у Н-ському районі м. Ч-ська відповідні декларації, розрахунок
експортного відшкодування з вантажними митними деклараціями.
Фактичний вивіз експортованих позивачем товарів підтверджується
оригіналами п'ятого основного аркуша ВМД, наданими відповідачу 1.
Позивачем, господарському суду надані, платіжні доручення,
завірені банком, з перерахуванню грошових коштів на користь іншого
платника податку, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг).
ДПІ у Н-ському районі м. Ч-ська були проведені перевірки з питання
правильності визначення суми відшкодування ПДВ ТОВ "ХХХ". Суми
відшкодування підтверджуються актами перевірки податкової
інспекції.
Позивачу здійснено погашення заборгованості за січень 2003 в сумі
962 335 грн. Факт існування бюджетної заборгованості в сумі
2143678 грн. підтверджений двостороннім актом взаємозвірки
розрахунків з бюджетом за станом на 14.08.2003, який підписаний
уповноваженими представниками позивача і податкового органу та
скріплений їх печатками.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 26.11.2003 Запорізького апеляційного господарського
суду зі справи № 23/162 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді І.П. Ходаківської
Г.В. Савенко