ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2004 Справа N 10/2834
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Енергопостачальна компанія “Ж”,
касаційну скаргу м. Житомир
на постанову від 23.03.2004
Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі № 10/2834
господарського суду Житомирської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Енергопостачальна компанія “Ж”,
м. Житомир
до Відкритого акціонерного товариства
“Ч”, смт. Червоне
про стягнення 1 391,81 грн.
В С Т А Н О В И В:
Енергопостачальною компанією “Ж” заявлено позов до ВАТ “Ч” про
стягнення 1391 грн. 81 коп. підвищеної плати за споживання
електричної енергії понад договірні величини.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.10.03,
залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного
господарського суду від 23.03.04 у задоволенні позову
відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій вмотивували своє рішення
тим, що повідомлення за № 480 від 09.06.03 про коригування
величини електроспоживання за травень 2003 не є доказом
узгодження між сторонами відкоригованого позивачем обсягу
споживання електричної енергії, зважаючи на відсутність доказів
про волевиявлення відповідача щодо зміни обсягів споживання
електричної енергії, однієї з істотних умов договору.
Оскаржуючи ухвалені у справі рішення, ВАТ “Енергопостачальна
компанія “Ж” просить їх скасувати, позов задоволити, посилаючись
на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального права, зокрема. ст. 4-2, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ч. 2 ст. 26, ч. 7 ст. 27 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, п. 11 Постанови Кабінету
Міністрів України від 24.03.99 № 441 ( 441-99-п ) (441-99-п)
(в редакції
від 09.04.02) та Правил користування електричною енергією.
Скаржник вважає, що відповідачем у травні 2003 року спожито
електроенергію понад встановлені договірні величини, а тому
згідно ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
ВАТ Ч” має сплатити п'ятикратну вартість
електроенергії, що спожита понад договірні величини.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що сторонами спору
25.09.00 укладено договір на постачання електроенергії.
Обсяг постачання електроенергії та потужності визначено у
додатку до договору за № 1.
У травні 2003 року передбачено постачання електроенергії в
обсязі 8600 кВт/ год.
Фактично спожито ВАТ “Ч” електроенергії в травні 2003 року в
обсязі 8540 кВт/год, пред'явлений до сплати рахунок 29.05.03
енергопостачальної організації в сумі 2417,50 грн., сплачено
споживачем 04.06.03 в сумі 2500,00 грн..
Однак, 12.06.03 енергопостачальна організація пред'явила
додатковий рахунок за № 31 на суму 1391,81 грн., що є підвищеною
оплатою за понаддоговірне споживання електроенергії у травні
мўсцў 2003 року.
При цьому енергопостачальна організація посилається на своє
повідомлення за № 480 від 09.06.03 за яким споживачу скориговано
обсяг споживання електроенергії з тих мотивів, що в травні 2003
року відповідачем не сплачена повністю вартість спожитої
електроенергії.
Відповідно до п. 2.3 укладеного сторонами договору на постачання
електроенергії відпуск електроенергії здійснюється у величинах
відповідно до додатку № 1 договору.
У випадках зміни цих величин енергопостачальна організація
направляє абоненту листом лімітне повідомлення.
Таким чином, у предмет доказування у цій справі входить
встановлення розмірів спожитої енергії за спірний період,
встановлення ліміту та наявності або відсутності перевищення
розміру встановленого ліміту.
Відповідальність за порушення вимог щодо дотримання договірних
величин споживання електричної енергії передбачена чинним
законодавством про електроенергетику.
Зокрема, п. 13 Порядку постачання електричної енергії
споживачам, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів
України за № 441 ( 441-99-п ) (441-99-п)
від 24.03.99 (зі змінами від
09.04.02 № 475) передбачено, що споживачі в разі перевищення
встановлених, як договірні граничних величин споживання
електроенергії та потужності несуть відповідальність згідно з
частиною п'ятою і шостою ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Граничні величини споживання електричної енергії та потужності
доводяться до споживачів як договірні величини у терміни,
обумовлені договорами.
Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору
(п. 11. Порядку ( 441-99-п ) (441-99-п)
).
Договірні величини споживання електроенергії визначено чинним
законодавством, як узгоджений в договорі між постачальником та
споживачем обсяг електричної енергії. У даному випадку, судами
встановлено, що запропонований позивачем обсяг споживання
електроенергії у повідомленні за № 480 від 09.06.03 не
узгоджений з відповідачем, а тому немає підстав для висновку про
те, що зміни обсягів споживання енергії у травні 2003 р.
здійснені позивачем у встановленому законом порядку, як немає
підстав для твердження про перевищення відповідачем встановлених
договором лімітів споживання електроенергії за травень 2003
року.
За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає
юридичну оцінку дану місцевим та апеляційним судами обставинам
справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному
законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
23.03.04 у справі № 10/2834 залишити без змін, а касаційну
скаргу – без задоволення.