ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06–18.08.2004 Справа N 2-8/14117-03
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому Суб'єкта підприємницької діяльності
судовому засіданні М-ого Ю.В., м. Миколаїв
касаційну скаргу
на постанову від 26.12.2003
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-8/14117-03
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності
М-ого Ю.В., м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “МНД”, м. Ялта
про розірвання договору оренди та виселення
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні 30.06.2004 оголошувалася перерва до
18.08.2004.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05-
11.11.2003 задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності
М-ого Ю.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю “МНД” про
розірвання договору оренди комунального майна та виселення;
розірвано договір оренди комунального майна № 473 від 17.04.98
на не житлове приміщення по вул. Київській, 70 в м. Ялті з
Товариством з обмеженою відповідальністю “МНД”; виселено ТОВ
“МНД” з орендованого приміщення; стягнуто з ТОВ МНД” на корить
позивача судові витрати.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст.ст. 161, 162
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться;
одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння
зміна умов договору не допускається, за винятком випадків,
передбачених законом.
Відповідач, зазначає суд, в порушення умов договору та вимог
чинного законодавства неналежним чином виконує зобов'язання за
договором.
Згідно ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наймодавець має право
вимагати дострокового розірвання договору найму в судовому
порядку у випадках, якщо наймач користується майном не
відповідно до договору або призначення майна, навмисно або з
необережності погіршує стан майна.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.12.2003 скасовано рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 05 – 11.11.2003. В позові суб’єкту
підприємницької діяльності М-ому Ю.В. відмовлено.
Обґрунтовуючи постанову, апеляційний суд посилається на те, що
позивачем не надано договорів суборенди або інших доказів
надання орендованого приміщення в суборенду. Також не надано
доказів перепланування відповідачем орендованих приміщень та
погіршення стану орендованого майна.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції скаржник просить її
скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим залишити без змін посилаючись на те, що при винесенні
постанови апеляційним судом порушено норми матеріального та
процесуального права, а саме ст.ст. 161, 162, 269 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Судом апеляційної інстанції, зазначає скаржник, при розгляді
справи не досліджено вимоги позовної заяви в частині порушення
відповідачем п. 3.4.2 та п. 3.4.5 Договору в яких зазначено, що
вўдповўдач використовує майно тільки в цілях та режимі, які
визначені умовами договору та відповідач зобов'язаний утримувати
та експлуатувати майно в належному стані.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Між Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в
м. Ялті та Товариством з обмеженою відповідальністю “МНД”
укладено договір оренди № 473 від 17.04.1998. Об’єктом оренди є
нежиле приміщення, площею 515,7 кв.м., яке розташоване за
адресою: м. Ялта, літ. “А” “а”, а1, а2, Б, В, Г, Д, Ж, З, І, К,
Л. Строк дії договору до 17.04.2008 р.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на даний
час власником об’єкту оренди є приватний підприємець М-ий Ю.В.
на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради
№ 381 (9) від 11.09.2003 та свідоцтва права власності на
нерухоме майно від 24.09.2003.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі переходу права власності
до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового
власника, тобто в даній час приватний підприємець М-ий Ю.В. є
орендодавцем по договору від 17.04.1998.
Згідно п.п. 3.4.2, 3.4.5, 3.4.13 договору орендар зобов'язаний
використовувати орендоване майно тільки в цілях і режимі,
визначених умовами договору, утримувати та експлуатувати майно в
належному стані, не виконувати ніяких змін майна (включаючи
переобладнання, перепланування та інш.) без згоди орендодавця.
Скаржник зазначає, що орендарем порушено умови договору оренди,
зокрема орендоване майно передано в суборенду без згоди
орендодавця, здійснено перепланування та переобладнання
приміщення без згоди орендодавця, значне погіршення орендованого
майна, майно використовується не за призначення.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що передача орендарем майна в
суборенду допускається виключно із згоди орендодавця.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами
справи, що в порушення вимог п. 8.4 договору частина
орендованого приміщення передана орендарем – ТОВ “МНД” в
суборенду ТОВ фірмі “К” без згоди орендодавця.
Крім того, орендарем значно погіршено орендоване майно, зокрема,
склад літ. К зруйновано знову ж таки без згоди орендодавця.
Господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов
обґрунтованого висновку, що проведене орендарем перепланування
та переобладнання орендованого приміщення здійснювалося без
згоди орендаря, що підтверджується заключенням судово-технічної
експертизи.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк, одностороння відмова від виконання
зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідач в порушення умов договору та вимогам чинного
законодавства неналежним чином виконував зобов'язання за
договором.
Згідно ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наймодавець може пред’явити
вимогу про дострокове розірвання договору в судовому порядку у
випадках, коли наймач користується майном не відповідно до
договору або призначення майна, навмисно або з необережності
погіршує стан майна.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені доводи
позивача та заперечення відповідача, досліджені угоди, що
укладалися орендарем і надана цим угодам оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду помилковою, а
тому підлягаючу скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
26.12.2003 у справі № 2-8/14117-2003 скасувати, а рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 05-11.11.2003
залишити без змін..