ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2004 Справа N 2-8/14117-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.
суддів: Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності Мостового Ю.В., м. Миколаїв
на постанову від 26.12.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі господарського суду N 2-8/14117-03 Автономної
Республіки Крим
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності
Мостового Ю.В., м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МНД", м. Ялта
про розірвання договору оренди та виселення
за участю представників сторін:
від позивача - Нізяєва Л.А., Юрченко О.А., Чернобай О.В.,
Васильченко О.П.
від відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні 30.06.2004 оголошувалася перерва до
18.08.2004.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
05-11.11.2003 задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності
Мостового Ю.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "МНД"
про розірвання договору оренди комунального майна та виселення;
розірвано договір оренди комунального майна N 473 від 17.04.98 на
не житлове приміщення по вул. Київській, 70 в м. Ялті з
Товариством з обмеженою відповідальністю "МНД"; виселено ТОВ "МНД"
з орендованого приміщення; стягнуто з ТОВ "МНД" на корить позивача
судові витрати.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до
ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком
випадків, передбачених законом.
Відповідач, зазначає суд, в порушення умов договору та вимог
чинного законодавства неналежним чином виконує зобов'язання за
договором.
Згідно ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наймодавець має право
вимагати дострокового розірвання договору найму в судовому порядку
у випадках, якщо наймач користується майном не відповідно до
договору або призначення майна, навмисно або з необережності
погіршує стан майна.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.12.2003 скасовано рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 05-11.11.2003. В позові суб'єкту
підприємницької діяльності Мостовому Ю.В. відмовлено.
Обґрунтовуючи постанову, апеляційний суд посилається на те,
що позивачем не надано договорів суборенди або інших доказів
надання орендованого приміщення в суборенду. Також не надано
доказів перепланування відповідачем орендованих приміщень та
погіршення стану орендованого майна.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції скаржник просить
її скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим залишити без змін посилаючись на те, що при винесенні
постанови апеляційним судом порушено норми матеріального та
процесуального права, а саме ст.ст. 161, 162, 269 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Судом апеляційної інстанції, зазначає скаржник, при розгляді
справи не досліджено вимоги позовної заяви в частині порушення
відповідачем п. 3.4.2 та п. 3.4.5 Договору в яких зазначено, що
відповідач використовує майно тільки в цілях та режимі, які
визначені умовами договору та відповідач зобов'язаний утримувати
та експлуатувати майно в належному стані.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Між Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в
м. Ялті та Товариством з обмеженою відповідальністю "МНД" укладено
договір оренди N 473 від 17.04.1998. Об'єктом оренди є нежиле
приміщення, площею 515,7 кв. м., яке розташоване за адресою:
м. Ялта, вул. Київська, 70, літ. "А" "а", а1, а2, Б, В, Г, Д, Ж,
З, І, К, Л. Строк дії договору до 17.04.2008 р.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на
даний час власником об'єкту оренди є приватний підприємець
Мостовий Ю.В. на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської
міської ради N 381 (9) від 11.09.2003 та свідоцтва права власності
на нерухоме майно від 24.09.2003.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі переходу права власності до
інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника,
тобто в даній час приватний підприємець Мостовий Ю.В. є
орендодавцем по договору від 17.04.1998.
Згідно п.п. 3.4.2, 3.4.5, 3.4.13 договору орендар
зобов'язаний використовувати орендоване майно тільки в цілях і
режимі, визначених умовами договору, утримувати та експлуатувати
майно в належному стані, не виконувати ніяких змін майна
(включаючи переобладнання, перепланування та інш.) без згоди
орендодавця.
Скаржник зазначає, що орендарем порушено умови договору
оренди, зокрема орендоване майно передано в суборенду без згоди
орендодавця, здійснено перепланування та переобладнання приміщення
без згоди орендодавця, значне погіршення орендованого майна, майно
використовується не за призначення.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що передача орендарем майна
в суборенду допускається виключно із згоди орендодавця.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено
матеріалами справи, що в порушення вимог п. 8.4 договору частина
орендованого приміщення передана орендарем - ТОВ "МНД" в суборенду
ТОВ фірмі "Компас" без згоди орендодавця.
Крім того, орендарем значно погіршено орендоване майно,
зокрема, склад літ. К зруйновано знову ж таки без згоди
орендодавця.
Господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов
обґрунтованого висновку, що проведене орендарем перепланування та
переобладнання орендованого приміщення здійснювалося без згоди
орендаря, що підтверджується заключенням судово-технічної
експертизи.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк, одностороння відмова від виконання
зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідач в порушення умов договору та вимогам чинного
законодавства неналежним чином виконував зобов'язання за
договором.
Згідно ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наймодавець може
пред'явити вимогу про дострокове розірвання договору в судовому
порядку у випадках, коли наймач користується майном не відповідно
до договору або призначення майна, навмисно або з необережності
погіршує стан майна.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені доводи
позивача та заперечення відповідача, досліджені угоди, що
укладалися орендарем і надана цим угодам оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду помилковою, а
тому підлягаючу скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.12.2003 у справі N 2-8/14117-2003 скасувати, а рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 05-11.11.2003
залишити без змін.