Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши Малого приватного підприємства Виробничо-

матеріали будівельної фірми “Діловий Альянс”

касаційної скарги

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2005

у справі № 36/6 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Північної МДПІ

до Малого приватного підприємства Виробничо- будівельної фірми “Діловий Альянс” Приватного підприємства “Реванш+”

Про визнання угоди недійсною

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Сокур Н.І.- дов. № 7101/9/10 від 05.05.2005

Бондаренко Р.М.- дов. № 13222/9/10 від 05.08.2005

від відповідачів: 1) Сафрончик М.Г.- дов. № 14 від 23.05.2005

2) не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 22.12.2004 господарського суду м. Києва задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсним договору № 4/2002 від 18.03.2002 укладеного між приватним підприємством “Реванш+” і малим приватним підприємством виробничо-будівельна фірма “Діловий альянс”.

Стягнено з малого приватного підприємства виробничо-будівельної фірми “Діловий Альянс” в доход держави 30576,00 грн. Стягнено з приватного підприємства “Реванш+” на користь Державного бюджету 30576,00 грн. держмита.

Судове рішення мотивовано тим, що створення і реєстрація сторонньою особою на підставну особу, що не займалася господарською чи іншою діяльністю підприємства, приватного підприємства зі статусом юридичної особи, на яке законодавством покладені конкретні обов’язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що сторона вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб’єктами підприємництва. Тому угоди, укладені від імені цих підприємств їх засновниками, предметом яких є одержання доходів, принагідно розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Не погоджуючись з судовими рішенням, мале приватне підприємство виробничо-будівельна фірма “Діловий Альянс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що зазначене судове рішення прийнято внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права, зокрема ст. 49 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) .

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що МПП ВБФ “Діловий Альянс” та ПП “Реванш+” 18.03.2002 уклали договір № 4/2002.

Виконання договору підтверджується розрахунком № 18 від 01.04.2002, накладною № 12 від 05.04.2002, платіжним дорученням № 59 від 05.04.2002 та податковою накладною № 10 від 05.04.2002. Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України (435-15) (чинного на той час) недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2002 у справі № Н 32 14 визнані недійсними установчі документи ПП “Реванш+” у зв’язку з тим, що вказане підприємство зареєстровано на підставну особу за викраденим паспортом. Доказів скасування вказаного рішення сторонами не надано.

Судом встановлено, що приватне підприємство “Реванш+” було зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому АНД районної ради м. Дніпропетровська 21.02.2002. Засновник, зазначений у статутних документах, Чушкова О.В., не займалася господарською чи іншою діяльністю підприємства, оскільки воно було зареєстроване невстановленими особами за викраденим у неї паспортом.

Таким чином, фіктивними установчими документами ПП “Рванш+” створені умови для здійснення іншими особами діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків до бюджету.

Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві 26-11-7/13 від 12.01.2005 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 01.01.2005 ПП “Реванш+” значиться і не виключено з нього.

Створення і реєстрація сторонньою особою на підставну особу, що не займалася господарською чи іншою діяльністю підприємства, приватного підприємства зі статусом юридичної особи, на яке законодавством покладені конкретні обов’язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб’єктами підприємництва.

Угоди укладені від імені цих підприємств їх засновниками, предметом яких є одержання доходів, принагідно розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Статтею 67 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення від 15.02.2005 господарського суду Дніпропетровської області зі справи № 36/6 залишити без змін.