ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.08.2004                                  Справа N 20-9/014
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді      Плахотнюк С.О.,
суддів:                Полякова Б.М.,
                       Рибака В.В.,
 
розглянувши касаційну  СПД Кульчицького В.А.
скаргу
 
на постанову           від 19.05.2004 Севастопольського
                       апеляційного господарського суду
 
у справі               № 20-9/014
 
за позовом             СПД Кульчицького В.А.
 
до                     ВАТ “Севастопольська автобаза”
 
про                    визнання дійсним договору,
 
та зустрічним позовом  ВАТ “Севастопольська автобаза”
 
до                     СПД Кульчицького В.А.
 
про   визнання договору неукладеним,
 
за участю представників:
 
-    позивача – Петрова В.Ю.,
-    відповідача – не з’явився,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням від 09-12.03.2004 господарського суду міста Севастополя
(суддя  С.А.Рибіна)  у  справі  № 20-9/014  позовні  вимоги  СПД
Кульчицького   В.А.   задоволено;   визнано   дійсним    договір
купівлі-продажу  б/н  від  23.08.2002 між  ВАТ  “Севастопольська
автобаза”   та   СПД   Кульчицького   В.А.;   стягнуто   з   ВАТ
“Севастопольська  автобаза”  на користь  СПД  Кульчицького  В.А.
судові  витрати у розмірі 203,00 грн.; провадження за зустрічним
позовом  припинено;  повернуто  ВАТ  “Севастопольська  автобаза”
державне мито в розмірі 85,00 грн.
 
Постановою   від   19.05.2004   Севастопольського   апеляційного
господарського  суду (колегія суддів у складі:  головуючий-суддя
Лисенко  В.А.,  судді: Видашенко Т.С., Маслова  З.Д.)  у  справі
№  20-9/014 рішення від 09-12.03.2004 господарського суду  міста
Севастополя  у  цій справі змінено; пункти 1  і  2  резолютивної
частини  рішення скасовано; в позові СПД Кульчицького  В.А.  про
визнання  дійсним договору відмовлено; в іншій  частині  рішення
місцевого господарського суду залишено без змін
 
Не  погоджуючись  з  постановою від 19.05.2004 Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  у  справі  №  20-9/014,  СПД
Кульчицького  В.А. подав до Вищого господарського  суду  України
касаційну  скаргу, у якій просить скасувати зазначену  постанову
та залишити в силі рішення від 09-12.03.2004 господарського суду
міста Севастополя у цій справі. Касаційна скарга мотивована тим,
що  господарським  судом  апеляційної інстанції  порушено  норми
матеріального (ст. 47 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ) права.
 
Заслухавши   доповідача,  представника  скаржника,   перевіривши
правильність  застосування  норм  матеріального  права,   судова
колегія  Вищого господарського суду України дійшла висновку,  що
касаційна  скарга підлягає частковому задоволенню: постанова  та
рішення  – скасуванню, справа – направленню на новий розгляд,  з
наступних підстав.
 
22.08.2002 року між ВАТ “Севастопольська автобаза” та  суб’єктом
підприємницької  діяльності  Кульчицьким  В.А.   було   укладено
договір  купівлі-продажу профілакторію, загальною  площею  216,4
м2, вартістю 37000 грн. Сторонами у договорі передбачено перехід
права  власності  на  нежитлові приміщення з часу  нотаріального
посвідчення   договору   (п.  1.2).  Посилаючись   на   ухилення
відповідача  від нотаріального посвідчення зазначеного  договору
суб’єкт  підприємницької діяльності Кульчицький В.А. просив  суд
визнати  договір  дійсним  на підставі  ч.  2  ст.  47  ЦК  УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Одночасно   ВАТ   “Севастопольська   автобаза”   звернулась   до
господарського   суду   із  зустрічною   заявою   про   визнання
заперечуваного договору неукладеним.
 
Судом першої інстанції первісний позов задоволено, у зустрічному
позові – провадження припинено. Рішення суду мотивовано тим,  що
договір   купівлі-продажу  від  23.08.2002  фактично   відбувся.
Відповідачем  передано  позивачу  приміщення,  який  сплатив  їх
вартість.   Однак,   відповідач  ухиляється  від   нотаріального
посвідчення договору. У відповідності з ст. 47 (ч.  2)  ЦК  УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        , якщо одна із сторін повністю або частково виконала
угоду,  що  потребує нотаріального посвідчення, а друга  сторона
ухиляється  від нотаріального оформлення угоди,  суд  вправі  за
вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
 
Апеляційна  інстанція змінивши рішення і відмовивши  позивачу  у
визнанні   договору  купівлі-продажу  від  23.08.2002   дійсним,
вважає,  що  позивач  не довів суду факт оплати  по  зазначеному
договору,  оскільки  оплата  повинна  була  здійснюватись  після
укладення договору.
 
Вищий   господарський  суд  у  складі  колегії  суддів   вважає,
що.Місцевий  та  апеляційний суд не  надали  належної  юридичної
оцінки  обставинам, що пов’язані із спірною  угодою.  В  рішенні
місцевого господарського суду та апеляційній постанові  відсутня
належна  юридична  оцінка  щодо виконання  спірної  угоди,  щодо
відповідності  спірної  угоди  нормам  матеріального  права.   В
судових  рішеннях  місцевого та апеляційного суду  не  враховані
рішення  Верховного  Суду України, втілені в  Постанові  Пленуму
Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 “Про судову  практику
в  справах  про  визнання  угод  недійсними”  ( v0003700-78  ) (v0003700-78)
        .
Зокрема,  відповідно до ч. 3 п. 4 наведеної Постанови:  “щоб  не
допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч.  2
ст.  47  ЦК  ( 435-15  ) (435-15)
        , суд повинен перевірити  чи  підлягала
виконана  угода  нотаріальному посвідченню, чому  вона  не  була
нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов”.
 
При   розгляді   зустрічної  позовної  заяви   відповідачем   не
досліджено судами ні текст договору купівлі-продажу, ні статутні
документи    ВАТ   “Севастопольська   автобаза”,   правомірність
укладення договору при формі власності - колективна.
 
Враховуючи,  що  у  відповідності  зі  ст.  111-7  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція, якою є Вищий господарський суд
України,  не  має  права  встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,
судова  колегія Вищого господарського суду вбачає  за  необхідне
09-12.03.2004 господарського суду міста Севастополя та постанову
від  19.05.2004  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду  у справі № 20-9/014 скасувати, а справу направити на новий
розгляд до господарського суду міста Севастополя.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  СПД  Кульчицького  В.А.  на  постанову   від
19.05.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду  у
справі № 20/9-014 задовольнити частково.
 
Постанову    від   19.05.2004   Севастопольського   апеляційного
господарського  суду  у  справі  №  20/9-014  та   рішення   від
09-12.03.2004 господарського суду міста Севастополя скасувати.
Справу  №  20-9/014 направити на новий розгляд до господарського
суду міста Севастополя.