ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2004 Справа N 10/153
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Полякова Б.М., Рибака В.В.,
розглянувши касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України"
на рішення від 27.04.2004 господарського суду Рівненської
області
у справі N 10/153
за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
до ВАТ "Любомирський вапняно-селікатний завод"
про стягнення 99080,16 грн.,
за участю представників:
- позивача - Клименка Р.В.,
- відповідача - не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 27.04.2004 господарського суду Рівненської
області (суддя Юрчук М.І.) у справі N 10/153 позов
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково;
стягнуто з ВАТ "Любомирський вапняно-селікатний завод" на користь
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" збитки від інфляції в сумі
5584,49 грн., 3% річних в сумі 22398,10 грн., штраф в сумі
5269,33 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 885,28 грн.,
витрати на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в сумі 105,43 грн.; в частині стягнення суми
основного боргу (75276,18 грн.) - провадження у справі припинено;
в частині стягнення пені - позивачу в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням від 27.04.2004 господарського суду
Рівненської області у справі N 10/153, ДК "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене рішення в
частині відмови в стягненні пені; зменшення суми, на яку
збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів та 3%
річних, та задовольнити позовні вимоги повністю. Касаційна скарга
мотивована тим, що господарським судом першої інстанції порушено
норми матеріального (ст.ст. 161, 179, 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
)
права.
Заслухавши доповідача, представника скаржника, перевіривши
правильність застосування норм матеріального права, судова колегія
Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що
24.01.2003 між сторонами по справі було укладено договір
N 06/03-636ТЕ-28 на постачання природного газу для вироблення
теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та
організацій. Згідно договору позивач передав відповідачу протягом
січня-квітня 2003 року природний газ на загальну суму
75276,18 грн., що підтверджується актами прийому-передачі.
Судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень N 464,
N 493, N 497, N 495 відповідачем була проведена сплата суми
основного боргу, отже висновок місцевого господарського суду щодо
припинення провадження по справі у частині стягнення суми
основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
правомірне та відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст.ст.
525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватися
належним чином та в установлений строк, відповідно до вказівок
закону, акту планування, договору, а при відсутності таких
вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння
зміна умов договору не допускається. Ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625
ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь
період прострочення, а також три проценти річних від простроченої
суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом. Судом першої інстанції встановлено, що штраф у
розмірі 7%, збитки від інфляції та 3% річних обраховані
правомірно, а отже вірно зроблений висновок щодо задоволення
позову в цій частині.
Що стосується стягнення пені, то господарським судом
Рівненської області встановлено, що позивачем пропущено
передбачений ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
скорочений строк позовної
давності щодо стягнення пені та відсутнє клопотання про його
відновлення, а тому висновок місцевого господарського суду щодо
відмови в задоволенні позову в частині стягнення пені відповідає
вимогам закону.
Таким чином рішення від 27.04.2004 господарського суду
Рівненської області у справі N 10/153 прийняте з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів
Вищого господарського суду України не вбачає підстав для зміни чи
скасування вказано рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на
рішення від 27.04.2004 господарського суду Рівненської області у
справі N 10/153 залишити без задоволення.
Рішення від 27.04.2004 господарського суду Рівненської
області у справі N 10/153 залишити без змін.