ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2004 Справа N 3/67
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянув житлово-експлуатаційної контори № 1
касаційну Суворовського району м. Херсона
скаргу
на постанову від 20.05.2004
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 3/67
господарського суду Херсонської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ю",
м. Херсон
до житлово-експлуатаційної контори № 1
Суворовського району м. Херсона
про стягнення 41790,53 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача
П О С Т А Н О В И В:
В лютому 2004 товариство з обмеженою відповідальністю "Ю"
звернулось до суду з позовом про стягнення з
житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського району м.
Херсона заборгованості по оплаті вартості виконаних субпідрядних
робіт відповідно до договору від 20.08.2001 у сумі 41 790,53 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.03.2004
позов задоволено частково; стягнуто на користь позивача 31 122
грн. основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
20.05.2004 рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну
скаргу в якій просить дані рішення скасувати та ухвалити нове,
яким в позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, що призвело до прийняття незаконного рішення та постанови.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій 20.08.2001 сторони
уклали договір на виконання робіт по субпідряду за яким позивач
зобов'язався виконати роботи по капітальному ремонту сантехсистем.
Пунктом 1.3 згаданого договору передбачалось вартість даних робіт,
визначена згідно проектно-кошторисної документації яка складала 40
000 грн. та уточнюватиметься по факту виконаних робіт.
За умовами даного договору оплата позивачу передбачалась
проводитись після пред'явлення актів виконаних робіт та по мірі
надходження фінансування з місцевого бюджету.
Як встановлено судами виконані позивачем роботи по договору
приймалися актами прийому виконаних робіт за грудень 2001 року.
Так, по вул. Молодіжна 2 а були виконані роботи капітального
ремонту гарячого та холодного водопостачання, бойлера на суму 11
972 грн.; по вул. Молодіжна 2 а, 9а позивачем виконані аналогічні
роботи на суму 19 656 грн. та по вул. Красностудентська 32 б по
ремонту системи опалення на суму 3 946 грн. Всього на суму 35 574
грн.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений
строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а
при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 28.03.2002 та
08.01.2002 перераховано на рахунок позивача 1 500 грн. та 3 945,6
грн., що підтверджується випискою банку. Решта коштів у сумі
30 128 грн. сплачена не була.
Судами також встановлено, що наявність фінансування на оплату
робіт по капітальному ремонту сантехсистем за адресами: Молодіжна
2 а та 9 а, підтверджується повідомленням управління житлового
господарства від 09.12.2003 за № 01-05/2820 і відповідачем не
оспорюється.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного
висновку щодо стягнення з відповідача 30 128 грн. заборгованості
по оплаті вартості виконаних субпідрядних робіт відповідно до
договору від 20.08.2001 року.
Колегія суддів також погоджується з висновками попередніх судових
інстанцій в частині відмови позивачу щодо стягнення залишку
заборгованості за виконані роботи відповідно до акту 28/2 за
травень 1999 року, оскільки дані роботи були виконані до укладенню
договору від 20.08.2001.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на ту обставину, що
відповідно до умов даного договору є обов'язковим складання
проектно-кошторисної документації, а також на відсутність посади
осіб які підписали зазначені вище акти виконаних робіт не можуть
братись до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у
належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або
необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо
яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 353 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено
обов'язок замовника передати підрядчику затверджену
проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне
фінансування будівництва та прийняти закінчені будівництвом
об'єкти і оплатити їх.
Таким чином, за договором від 20.08.2001 на відповідача покладався
обов'язок передати позивачу проектно-кошторисну документацію.
Однак, як встановлено Запорізьким апеляційним господарським судом,
в подальшому сторони від складання даної проектнокошторисної
документації відмовились.
Слід також зазначити, що надані позивачем акти виконаних робіт
містять відомості щодо обсягу, найменування, кількості, ціни
виконаних робіт. Дані акти скріплені печатками та містять підписи
генпідрядника та субпідрядника.
Щодо посилання відповідача на відсутність посад осіб, які
підписали зазначені вище акти виконаних робіт то відповідно до
Наказу Держкомстату і Держкомбуду "Про затвердження типових форм
первинних документів з обліку в будівництві" наявність таких даних
при складанні актів виконаних робіт не передбачено.
Як зазначалось раніше зазначені акти виконаних робіт скріплені
печатками позивача та відповідача та містять підписи генпідрядника
та субпідрядника, а тому колегія суддів погоджується з висновками
попередніх судових інстанцій, що сторони дійшли згоди по всіх
істотних умовах по договору від 20.08.2001року і підстав для
скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду
судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори № 1 Суворовського
району м. Херсона залишити без задоволення, а постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 20.05.2004 у
справі № 3/67 без змін.