ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 17.08.2004                                        Справа N 3/41Б
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
               головуючого:        Удовиченка О.С.
                    суддів:        Грека Б.М.
                                   Львова Б.Ю.
 
розглянувши
касаційне подання    заступника   прокурора   Донецької області  в
                     інтересах держави в особі H-ської ОДПІ
 
на ухвалу            господарського   суду   Донецької області від
                     24.09.2002 р.
 
у справі             № 3/41Б господарського суду Донецької області
 
за заявою            спільна українсько-російська фірма ТОВ "XXX"
 
до                   ЗАТ "YYY"
 
про   банкрутство
 
арбітражний керуючий А.А.А.
 
за участю  представників :
 
ТОВ "ZZZ":                       Б.Б.Б.
Генеральної прокуратури України: В.В.В.
ліквідатора:                     Г.Г.Г.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.2002р.  за
заявою  спільної  українсько-російської  фірми  ТОВ   "XXX"   було
порушено провадження у справі № 3/41Б про банкрутство ЗАТ "YYY".
 
XX.XX.2002 р.  в  газеті  "Голос  України"  № XX було опубліковано
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство  ЗАТ
"YYY".
 
Ухвалою господарського  суду  Донецької області від 24.09.2002 р.,
винесеною за результатами попереднього засідання,  визнано грошові
вимоги ряду кредиторів,  у т.  ч. H-ської ОДПІ у сумі 824 834 грн.
57 коп. та H-ського міського управління Пенсійного фонду України у
сумі 64 339 грн. 61 коп.
 
Не погодившись  з значеною ухвалою,  заступник прокурора Донецької
області в інтересах держави в  особі  H-ської  ОДПІ  звернувся  до
Вищого господарського суду України з касаційним поданням,  в якому
просить  ухвалу  господарського   суду   Донецької   області   від
24.09.2002 р.  скасувати, справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
 
В обґрунтування касаційного подання скаржник посилається на те, що
судом   при   винесенні   оскаржуваної   ухвали   порушені   норми
матеріального та  процесуального  права,  зокрема  ст.  14  Закону
України  "Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Заступником прокурора Донецької області суду було надано уточнення
вимог  касаційного подання,  представником Генеральної прокуратури
України В.В.В.  в судовому засіданні уточнено, що прокурор просить
скасувати   ухвалу   господарського  суду  Донецької  області  від
24.09.2002 р.  в частині визначення розміру вимог H-ської ОДПІ  та
H-ського міського управління ПФУ.
 
Судова колегія,   заслухавши   пояснення   представників   сторін,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення,  дослідивши правильність застосування  судом  першої
інстанції   норм  матеріального  та  процесуального  права  дійшла
висновку,  що касаційна скарга підлягає  задоволенню  з  наступних
підстав.
 
Відповідно до   ч.  4  ст.  14  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника    або    визнання    його банкрутом"
( 2343-12  ) (2343-12)
          (в  редакції  Закону  України  від  07.03.2002 р.  N
3088-III ( 3088-14 ) (3088-14)
        ,  чинної  на  момент  розгляду  судом  першої
інстанції  грошових  вимог  кредитора) заяви з вимогами конкурсних
кредиторів,  щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів
розглядаються   господарським   судом   до  винесення  ухвали  про
затвердження реєстру вимог. За наслідками розгляду зазначених заяв
господарський   суд  ухвалою  визнає  чи  відхиляє  (повністю  або
частково) вимоги таких кредиторів.  Ухвала може бути  оскаржена  в
установленому порядку.
 
Як вбачається  з  матеріалів справи,  H-ська ОДПІ та H-ське міське
управління Пенсійного  фонду  України  звернулись  до  боржника  з
заявами  про   визнання грошових вимог на суму 895 194,80 грн.  та
1 367 870,43 грн. відповідно.
 
Ухвалою господарського суду Донецької області від  24.09.2002  р.,
винесеною  за  результатами  попереднього  засідання,  в порушення
вказаних норм права,  затверджено реєстр вимог кредиторів,  вимоги
кредиторів   -   H-ської  ОДПІ  та  H-ського  міського  управління
Пенсійного фонду України визнані частково, при цьому не перевірено
доводи  боржника  щодо  відхилення  частини  вимог,  в  ухвалі  не
наведено мотивів, з яких вимоги визнані частково.
 
Таким чином,  суд  першої  інстанції  при  прийнятті  оскаржуваної
ухвали  порушив  приписи  ст.  14  Закону України "Про відновлення
платоспроможності   боржника   або    визнання    його  банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        ,  оскільки за наслідками розгляду заяв H-ської ОДПІ та
H-ського   міського   управління    Пенсійного    фонду    України
господарським  судом  не  прийнято  ухвали,  якою  були визнані чи
відхилені (повністю або частково) вимоги кредиторів,  у зв'язку  з
чим вказаних кредиторів було позбавлено права на оскарження.
 
Відповідно до  ч.1 ст.111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  підставами для скасування або зміни  рішення
місцевого   чи  апеляційного  господарського  суду  є  неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
 
Згідно зі ст.  111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі  встановлених  фактичних  обставин
справи   перевіряє   застосування   судом  першої  чи  апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
 
Касаційна інстанція  не  має  права  встановлювати   або   вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про  достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу одних
доказів над іншими,  збирати нові докази або додатково  перевіряти
докази.
 
У касаційній  інстанції  не приймаються і не розглядаються вимоги,
що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
 
За таких обставин,  судова  колегія  дійшла  висновку,  що  ухвала
господарського суду Донецької області від 24.09.2002 р.  в частині
визначення вимог H-ської ОДПІ та H-ського міського управління  ПФУ
не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства,
в зв'язку з чим підлягає скасуванню,  а справа передачі  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
Керуючись статтями  111-5,  111-7,  111-9  - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України,
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційне подання   заступника   прокурора   Донецької  області  в
інтересах держави в особі H-ської ОДПІ задовольнити.
 
Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.09.2002  р.  в
частині   визначення  вимог  H-ської  ОДПІ  та  H-ського  міського
управління ПФУ скасувати.
 
Справу передати на новий розгляд до господарського суду  Донецької
області  в  частині  визначення  вимог  H-ської  ОДПІ  та H-ського
міського управління ПФУ.
 
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді      Б.М. Грек
           Б.Ю. Львов