ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2004 Справа N 41/324
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першиков Є.В.
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Жовтневому
скаргу районі м. Маріуполя
на постанова від 30.03.2004р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 41/324 Господарського суду Донецької області
за позовом Приватного підприємства “Агро-Бізнес”
до Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Маріуполя
Відділення державного казначейства у
м. Маріуполі
про стягнення 40650,33грн.
За участю представників сторін: не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Приватне підприємство “Агро-Бізнес” м. Маріуполь,
звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до
Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Маріуполя
та Відділення Державного казначейства в м. Маріуполі про
стягнення з Державного бюджету України відсотків, нарахованих на
суму бюджетної заборгованості з ПДВ згідно декларацій за
травень, липень 2002 року в розмірі 40 650.33 грн. (арк. справи
6-10).
Заявами № 7 від 16.01.2004 року та № 17 від 27.01.2004 року
позивач зменшував позовні вимоги до суми 40 606,12 грн. та 39
278.69 грн. відповідно (арк. справи 49, 67-68).
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.02.2004
року по справі № 41/324 (Суддя Гончаров С.А.), яке залишено без
змін постановою від 30.03.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду (колегія суддів Р.М.Українська,
М.В.Калантай, С.І.Кондратєва), позовні вимоги Приватного
підприємства “Агро-Бізнес” м. Маріуполь до Державної податкової
інспекції у Жовтневому районі м. Маріуполя та Відділення
Державного казначейства в м. Маріуполі про стягнення з
Державного бюджету України відсотків, нарахованих на суму
бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 39 278.69 грн.
задоволені.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі
м. Маріуполя, з прийнятими у справі судовими рішеннями не
погодився та подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати
зазначені судові рішення та залишити без задоволення позов
Приватного підприємства “Агро-Бізнес” м. Маріуполь щодо
стягнення з Державного бюджету України відсотків, нарахованих на
суму бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 39 278.69 грн.,
посилаючись на те, що місцевим судом була дана невірна юридична
оцінка обставинам справи, що призвело до порушення норм
матеріального права.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за даними
податкових декларацій Приватного підприємства “Агро-Бізнес'”
м. Маріуполь з податку на додану вартість за травень, липень
2002 року сума податку на додану вартість, належна до бюджетного
відшкодування позивачеві, складає 18 508,00 грн. та 480 668.00
грн. відповідно. У зазначених деклараціях позивачем визначено
(графа 25.2.), що належні до відшкодування суми підлягають
відшкодуванню після погашення податкових зобов’язань платника
протягом трьох наступних звітних періодів шляхом повного
перерахування на рахунок в установі банку (арк. справи 12-16).
Також, судом встановлено, що рішеннями від 15.05.2003 року по
справі № 28/510 та від 05.05.2003 року по справі № 28/15
господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги
Приватного підприємства “Агро-Бізнес” до Держаної податкової
інспекції в Жовтневому районі м. Маріуполя та Відділення
державного казначейства у м. Маріуполі про стягнення з
Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість по деклараціям за травень 2002 року в сумі 18
508,00 грн. та процентів в сумі 855,53 грн., за липень 2002 року
у сумі 480 668,00 грн. та видав накази на стягнення з Державного
бюджету на користь позивача сум бюджетної заборгованості по ПДВ,
яки були виконані управлінням держказначейства по справі
№ 28/510 – 03.11.2003 року, та по справі № 28/15 –
10.12.2003року. Сплата даної суми бюджетної заборгованості
підтверджується виписками з особистого рахунку позивача за:
03.11.2003 року, 05.12.2003 року. 08.12.2003 року, 15.12.2003
року, 19.12.2003 року, 22.12.2003 року про перерахування сум
бюджетної заборгованості, відповідно в розмірах: 19 363,53 грн.,
99 547,00 грн., 90 615,00 грн., 98 414.00 грн., 90 759,00 грн.,
101 333,00 грн.(арк. справи 17-18).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 7.7.1. 7.7.3
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (зі
змінами та доповненнями) у разі, коли за результатами звітного
періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою
податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь – яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та
сумою податкового кредит) звітного періоду має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Держбюджету України.
Згідно з п. 4 Указу Президента “Про деякі зміни в оподаткуванні”
( 857/98 ) (857/98)
сума податкового кредиту з ПДВ, яка підлягає
відшкодуванню з бюджету зараховується у погашення заборгованості
платника податку із сплати податку на додану вартість, що
виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності
заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника
податку протягом трьох наступних звітних періодів. Якщо сума
від'ємного значення податку не погашається сумами податкових
зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних
періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету
України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця,
що настає після подання декларації за третій звітний період
після виникнення від'ємного значення податку.
Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших
податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до
Державного бюджету України. Таке рішення платника податку
відображається в податковій декларації.
Абзацом 2 п.п. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період. За бажанням платника податку сума бюджетного
відшкодування може бути повністю або частково зарахована в
рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку
вўдображається в податковій декларації.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом, за даними зазначених податкових декларацій
та з урахуванням строків їх надання, бюджетна заборгованість з
податку на додану вартість виникла: по декларації за травень
2002 року в сумі 18 508,00 грн. - 01.11.2003 року, по декларації
за липень 2002 року в сумі 480 668,00 грн. - 01.01.2003 року. З
наданих позивачем розрахунків сум процентів вбачається, що
проценти по декларації за травень 2002 року розраховані ним за
період з 30.04.2003 року до 03.11.2003 року, тобто з урахуванням
розрахунків, що стали підставою для стягнення з державного
бюджету суми процентів в розмірі 855.53 грн. по цій ж декларації
за рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2003
року по справі № 28/510. Також, проценти по декларації за
травень 2002 року розраховані ним з 01.01.2003 року по
22.12.2003 року у залежності від кількості днів прострочення та
надходження відповідних сум на відшкодування суми бюджетної
заборгованості, стягнутої за рішенням господарського суду
Донецької області від 05.05.2003 року по справі № 28/15.
Позивачем застосована для розрахунків відсоткова ставка у
розмірі 7%, правомірність застосування якої за відповідний
період підтверджена ДПІ у довідці № 848/10/10 від 12.01.2004
року (арк. справи 79-80).
У відповідності до абз. 5 п.п. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на суму бюджетної
заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від
облікової ставки Національного банку України, встановленої на
момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день
погашення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного
суду, що нарахування процентів повинно відбуватися за період з
дня виникнення бюджетної заборгованості, до дня фактичного
погашення бюджетної заборгованості.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що
рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2004
року по справі № 41/324 та постанова від 30.03.2004р. Донецького
апеляційного господарського суду прийняті з додержанням норм
матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим касаційна
скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі
м. Маріуполя не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5,111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Маріуполя залишити без задоволення.
Постанову від 30.03.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 41/324 Господарського суду
Донецької області залишити без змін.