ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2004 Справа N 2/371а
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу H-ської ОДПІ
на постанову від 24.03.04 p.
Донецького апеляційного господарського суду
у справі №2/371а
господарського суду Донецької області
за позовом ДП "XXX"
до H-ської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: А.А.А. (дов. №28467/9 від 10.08.04 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 12.08.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Ханова Р.Ф.)
від 02.02.04 позов задоволено з посиланням на обґрунтованість
позовних вимог.
Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського
суду від 24.03.04 у складі: Агапова О.Л., Алеєва І.В., Величко
Н.Л. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
H-ська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, в зв'язку з чим просить її та рішення
місцевого господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу H-ської ОДПІ на постанову Донецького апеляційного
господарського суду, заслухавши представника відповідача та
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
застосування судом норм матеріального права, відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що у
серпні-вересні 2003 року відповідачем була здійснена комплексна
документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства
Державного відкритого акціонерного товариства "YYY" - дочірнього
підприємства Державної холдінгової компанії "QQQ",
правонаступником якого є відповідач згідно наказу Міністерства
палива та енергетики України №X6 від XX.XX.03, за період з
01.09.02 по 01.09.03, про що складено акт
№33/26-2/26-2-111-1/00176029 від 19.09.03. На підставі акту
прийнято спірне податкове повідомлення-рішення , яким визначені
податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму
955102,19 грн., в тому числі 636734,79 грн. основного платежу та
318367, 40 грн. штрафні санкції. Згадане рішення прийняте на
підставі п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону
України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Господарськими судами було встановлено, що позивачем у період з
01.10.01 по 31.08.03 було списано вугілля власного виробництва у
кількості 16682 тн на загальну суму 6574125,10 грн. на
виробничо-технічні потреби, а саме для котельної, яка знаходиться
на балансі позивача і використовується для виробничих потреб.
Відповідно до п.3.1 ст. 3 Закону "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування є операції платників податку
з: продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в
тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди
(лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти
застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської
заборгованості заставодавця; ввезення (пересилання) товарів на
митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються
нерезидентами для їх використання або споживання на митній
території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання)
майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України
та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами
митної території України.
Господарські суди правомірно відмітили, що зазначені операції по
списанню вугілля не відповідають визначенню продажу товарів,
робіт, послуг, наведених у п.l.4 ст. 1 Закону "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Ці операції також не є операціями
по виготовленню продукції, оскільки позивач не виготовлював
продукцію, а здійснив здобуття цінної копалини - вугілля, та
використовував його на власні потреби.
Таким чином, суди правомірно визначили, що по операції по списанню
добутого вугілля на власні потреби відсутній об'єкт оподаткування
по ПДВ і коригування податкового кредиту за рахунок збільшення
зобов'язань по податку неправомірний.
Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли товари (роботи, послуги),
виготовлені та/або придбані, частково використовуються в
оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового
кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку
при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці
використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних
операціях звітного періоду. Тобто, ця норма регулює порядок
формування податкового кредиту у випадку, коли виготовлені та/або
придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в
оподатковуваних та в неоподатковуваних операціях.
Вичерпний перелік неоподатковуваних та звільнених від
оподаткування операцій наведений у п.3.2 ст.3 та п.5.2 ст.5 Закону
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, преамбулою якого
встановлено, що він визначає об'єкт оподаткування, перелік
неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій.
Операції по списанню вугілля власного виробництва на виробничо -
технічні потреби не належать до неоподатковуваних та звільнених
від оподаткування операцій, визначених вищезазначеними нормами
Закону "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
господарські суди обох інстанцій правомірно дійшли до висновку, що
на такі операції не розповсюджується встановлений п.п.7.4.3 п.7.4
ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
порядок
включення податку на додану вартість до складу податкового
кредиту.
Крім того, згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації. Господарськими судами при розгляді
справи встановлено недоведеність відповідачем порушення позивачем
правил формування податкового кредиту за нормами вищезгаданого
підпункту.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу H-ської ОДПІ залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.04
p. у справі №2/371а залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська