Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2004 року
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів .
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ по роботі з
великими платниками податків у м. Н-ську
на постанову від ХХ.02.04
Н-ського апеляційного господарського суду у справі № Х8
господарського суду Н-ської області
за позовом ВАТ "ХХХ"
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у
м. Н-ську
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
за участю представників сторін:
позивача: присутній
відповідача: присутні.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від ХХ.08.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Н-ської області (суддя А.А.А.) від
ХХ.12.03 визнано недійсним податкове повідомлення - рішення
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків м. Н-ську № ХХХ7 від ХХ.01.2003 р.,
яким визначено податкове зобов'язання ВАТ "ХХХ" у вигляді штрафних
санкцій за порушення строків розрахунку при сплаті збору з
власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів в розмірі 170 грн.; визнано недійсним податкове
повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків м. Н-ську №
ХХХ6 від ХХ.04.2003 р., яким визначено податкове зобов'язання ВАТ
"ХХХ" у вигляді штрафних санкцій за порушення строків розрахунку
при сплаті збору з власників наземних транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів в розмірі 383,38 грн.
Постановою колегії суддів Н-ського апеляційного господарського
суду у складі: Б.Б.Б., В.В.В., Г.Г.Г. від ХХ.02.04 рішення
місцевого господарського суду залишено без змін.
Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.
Н-ську звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Н-ського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, в зв'язку з чим просить її та рішення
місцевого господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Н-ську на постанову Н-ського апеляційного
господарського суду, заслухавши представників сторін та
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
застосування судом норм матеріального права, відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з
великими платниками податків у м. Н-ську було прийнято податкове
повідомлення - рішення № ХХХ7 від ХХ.01.2003 р., яким визначено
податкове зобов'язання ВАТ "ХХХ" у вигляді штрафних санкцій за
порушення строків розрахунку при сплаті збору з власників земних
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у
розмірі 170 грн. на підставі акту документальної перевірки № Х4
від ХХ.09.2002 р.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення до
спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Н-ську, ХХ.03.2003 р. відповідач
прийняв рішення про результати розгляду скарги та залишив без змін
податкове повідомлення - рішення № ХХХ7 д ХХ.01.2003 р. і збільшив
суму штрафних санкцій по податку з власників транспортних засобів
та інших самохідних машин і механізмів на 183,38 грн.
ХХ.04.2004 р. відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення
№ ХХХ6, яким визначено податкове зобов'язання позивача у вигляді
штрафних санкцій у розмірі 383,38 грн.
За результатами подальшого адміністративного оскарження позивачем
зазначеного повідомлення воно залишено без змін.
Відповідно до акту перевірки № Х4 штрафні санкції за порушення
строків розрахунку при сплаті збору з власників наземних
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів були
нараховані за період 2000 року.
Господарськими судами при розгляді справи також було встановлено,
що ХХ.03.2001 р. арбітражним судом Н-ської області винесено ухвалу
про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "ХХХ" та
введення мораторію на підставі ст. 12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. З аналізу норм даного закону вбачається,
що мораторій розповсюджується на правовідносини, які виникли до
введення мораторію.
Таким чином, враховуючи, що штрафні санкції за порушення строків
розрахунку при сплаті збору з власників наземних транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів були нараховані за
період 2000 року, господарські суди правомірно визначили, що на
стягнення штрафних санкцій, нарахованих за період 2000 року,
розповсюджується дія мораторію.
З урахуванням викладеного, колегія вважає, що постанова відповідає
нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Н-ську залишити без задоволення..
Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.03 у
справі № Х8 залишити без змін.