ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2004                                  Справа N 22/516

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

касаційну  скаргу  Івано-Франківського  управління  ЗАТ  "Е"  на

постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

01.04.2004  р.  та на ухвалу господарського суду  м.  Києва  від

29.01.2004р. у справі за позовом Івано-Франківського  управління

ЗАТ  "Е"  до Проектно-будівельного кооперативу "С" 

про   стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на  неї,

суд

                       У С Т А Н О В И В:

У травні 2003 р. Івано-Франківське управління ЗАТ "Е" пред'явило

в господарському суді позов до Проектно-будівельного кооперативу

"С"  про стягнення 118327,48 грн. основного боргу, 2 036,89 грн.

витрат,  пов'язаних  з інфляційними процесами,  479,82  грн.  3%

річних,  посилаючись  на неналежне виконання  відповідачем  умов

договору № 27/2 від 27.02.2001р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2004р., залишеною

без  змін постановою Київського апеляційного господарського суду

від 01.04.2004 р., провадження у справі було припинено.

У   касаційній   скарзі  позивач  просить  скасувати   постанову

Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2004 р. та

ухвалу  господарського суду м. Києва від 29.01.2004р. і прийняти

нове рішення, яким задовольнити заявлений позов, посилаючись  на

порушення судом норм процесуального права.

Касаційна  скарга  підлягає частковому задоволенню  з  наступних

підстав.

Відповідно  до  ст.  1  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          підприємства,

установи,  організації,  інші  юридичні  особи  (у  тому   числі

іноземці),  громадяни, які здійснюють підприємницьку  діяльність

без  створення юридичної особи і в установленому порядку  набули

статусу   суб”акта  підприємницької  діяльності,   мають   право

звертатися   до   господарського  суду  згідно  з   встановленою

підвідомчістю  господарських справ за захистом  своїх  порушених

або  оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а  також

для  вжиття  передбачених цим Кодексом заходів,  спрямованих  на

запобігання правопорушенням.

Суд, припиняючи провадження у справі виходив з положень п. 1 ст.

80  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         (спір  не  підлягає  вирішенню  в

господарських судах України), але при цьому не звернув уваги, що

спори   пов”язані  зі  стягненням  сум,  заявлених   з   підстав

неналежного виконання укладених договорів, можуть бути предметом

розгляду   господарського  суду,  при  дотриманні   відповідного

суб”єктного    складу    сторін   і   підтвердженої    цивільної

правоздатністі, як і те, що Господарським процесуальним кодексом

України не передбачено заміни неналежного позивача.

Таким  чином,  в  разі встановлення факту, що позивач  не  набув

цивільної правоздатності і, як наслідок, немає права вимоги,  за

цих  обставин суд відмовляє у задоволенні позову, а не  припиняє

провадження у справі.

Суд  першої та другої інстанції на зазначене уваги не  звернули,

тоді  як  воно  має  суттєве значення для правильного  вирішення

спору,  а  тому  ухвалені  судові рішення  визнати  законними  і

обґрунтованими не можна.

Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 -  111-13  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну    скаргу   Івано-Франківського   управління    ЗАТ"Е"

задовольнити частково.

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

01.04.2004  р.  та  ухвалу  господарського  суду  м.  Києва  від

29.01.2004р.  скасувати і справу передати на  новий  розгляд  до

суду першої інстанції, в іншому складі суду.