ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11.08.2004                                Справа N 22/33

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                  Семчука В.В.,  - головуючого,

                          Рибака  В.В.,

                           Шульги  О.Ф.

розглянувши касаційну

скаргу         Державного  підприємства "Придніпровська залізниця"

на  рішення    господарського  суду   Дніпропетровської  області

від            20 січня  2004  року

у справі       № 22/33

за позовом     Відкритого   акціонерного товариства   "Запорізький

               металургійний     комбінат   "Запоріжсталь"   (далі

               комбінат "Запоріжсталь")

до             Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

               м. Дніпропетровськ  (далі - Придніпровська залізниця)

про   стягнення   32405,60 грн.

за участю представників сторін:

позивача       А.А.А.

відповідача    Б.Б.Б.

                           ВСТАНОВИВ :

Комбінат "Запоріжсталь"   звернувся   до    господарського    суду

Дніпропетровської  області  з  позовною  заявою  про  стягнення  з

Придніпровської залізниці  безпідставно  списаних  коштів  в  сумі

32405,60 грн. грн. без згоди платника.

Рішенням господарського   суду   Дніпропетровської   області   від

20.01.2004 (суддя Пуппо Л.Ф.) позов задоволено з тих  мотивів,  що

згоди  на списання спірної суми позивач не давав,  спірні питання,

що стосуються стягнення штрафу  за  невиконання  плану  перевезень

вирішуються в претензійно-позовному порядку.

У касаційній  скарзі  Придніпровська  залізниця  просить скасувати

рішення господарського суду Дніпропетровської  області,  в  позові

відмовити,  посилаючись  на  те,  що  при  прийнятті рішення судом

неправильно застосовані норми матеріального права.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,  обговоривши   доводи

касаційної  скарги,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів

вважає,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з  наступних

підстав.

Судом встановлено,  що  за  накопичувальною  карткою  № 210704 від

21.07.2003 відповідач списав з особового рахунку позивача 32405,60

грн., за невиконання плану перевезень.

Названа накопичувальна  картка  підписана  представником комбінату

"Запоріжсталь" із застереженням.

Згідно ст.  358 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
          умови  перевезення  вантажів,

пасажирів,  багажу  і  відповідальність сторін по цих перевезеннях

відповідно  до   основ   цивільного   законодавства   визначаються

статутами  (кодексами)  окремих  видів транспорту і правилами,  що

видаються в установленому порядку.

Пунктом 2.6 Правил за перевезення вантажів ( z0864-00  ) (z0864-00)
          (далі  -

Правила)  передбачено,  що  списування  грошей  з рахунку платника

проводиться на  підставі  перевізних  документів,  накопичувальних

карток  відомостей  плати  за  користування вагонами.  Усі належні

залізниці платежі  за  додаткові  послуги,  штрафи  включаються  у

накопичувальні   картки,   які   складаються   станціями  в  трьох

примірниках із зазначенням в них відомостей про надані  послуги  і

їх  вартість.  Ці  відомості підтверджуються підписами працівників

станції і платника.

Названими Правилами передбачено,  що у  разі  непогодження  даних,

зазначених  у відомості,  представник вантажовласника зобов'язаний

підписати відомість із застереженнями.

Стаття 62 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         (далі  -  Статут)

не  передбачає  права  залізниці  на  списання  коштів  без  згоди

платника.

Згідно Правил розрахунків за перевезення  вантажів  ( z0864-00  ) (z0864-00)
        

спірні   питання,   що   стосуються   розрахунків,  вирішуються  у

претензійно-позовному порядку.

Відповідно до Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
         та Правил ( z0864-00 ) (z0864-00)
          належні

залізниці   платежі  за  перевезення  вантажів  і  надання  послуг

вносяться залізниці узгодженим порядком,  а не списуються нею  без

згоди платника.

На списання спірної суми комбінат "Запоріжсталь" згоди не давав.

Посилання скаржника на договір № ПР/ДН-3-01-173/205 від 17.04.2003

"Про організацію перевезень вантажів і проведення  розрахунків  за

перевезення та надані залізницею послуги" ( z0864-00 ) (z0864-00)
        , укладеного

між сторонами не приймається до уваги,  оскільки  п.7.1.  договору

передбачено, що усі спірні питання з виконання умов цього договору

вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості

- у претензійно-позовному порядку.

Висновки суду   про   неправомірність   списання   Придніпровською

залізницею  грошових  коштів  з  позивача   є   обґрунтованими   і

відповідають матеріалам справи.

При прийнятті  рішення  суд не порушив норм чинного законодавства,

підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Приймаючи до уваги викладене та  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,

111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу    державного    підприємства     "Придніпровська

залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня

2004 року у справі № 22/33 залишити без зміни.

Головуючий суддя В. Семчук

Судді            В. Рибак

                 О. Шульга