ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2004 Справа N 43/114
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча,
Рибака В.В.,
Плахотнюк С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача Кириченко А.О. (дов. № 113 від
03.03.2004р.);
від відповідача не з’явилися;
розглянувши матеріали приватного підприємства “Октопус”
касаційної скарги
на рішення господарського суду м. Києва від
23.03.2004
у справі № 43/114
за позовом ПП “Октопус”
до ТОВ “Млин”
про стягнення 2328,79 грн.
В С Т А Н О В И В:
ПП “Октопус” звернулося до ТОВ “Млин” з позовом про стягнення
612,63 грн. заборгованості за переданий товар, три відсотки
річних з простроченої суми в розмірі 16,16 грн., 1700 грн.
витрат по оплаті консультаційних та юридичних послуг і судові
витрати.
Вартість надання послуг згідно договору складає 1700 грн.
Склад судових витрат визначено статтею 44 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. В контексті цієї
норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи
підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені
адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата
підтверджується відповідними документами..
Вказана стаття передбачає відшкодування сум в якості судових
витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише
адвокатом, а не будь-яким представником.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.03.04 у справі
№ 43/114 позов задоволено частково.
З відповідача на користь позивача стягнуто 612,63 грн. основного
боргу, 16,16 грн. як 3% річних, 51 грн. витрат по держмиту та
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
В позові щодо стягнення 1700 грн. витрат, пов’язаних з
представництвом в суді, відмовлено.
Рішення мотивовано підтвердженням матеріалами справи
заборгованості відповідача та відсутність з боку відповідача
доказів щодо погашення заборгованості; в позові про стягнення
1700 грн., пов’язаних з представництвом ПП “Октопус” в судовому
засіданні, відмовлено, т.я. позивачем не визначена правова
природа цих витрат і це не дозволяє визначити правомірність
позовних вимог в цій частині.
У поданій касаційній скарзі ПП “Октопус” просить скасувати
рішення господарського суду м. Києва від 23.03.04 у справі
№ 43/114 в частині відмови в стягнення 1700 грн., кваліфікуючи
цю суму як збитки, заподіяні йому оплатою послуг юриста при його
участі в судовому процесі, посилається при цьому на порушення
судом матеріального права, зокрема, ст. 203 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судом обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування ним норм
матеріального і процесуального права прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом м. Києва, відповідач належним
чином не виконав зобов’язання, які прийняв на себе за договором
купівлі-продажу № 312 від 06.11.01 і в зв’язку з цим у нього
виникла грошова заборгованість перед позивачем у сумі 662,63
грн.
Зазначені обставини примусили позивача звернутись до суду з
позовом про захист порушеного права.
Відмовляючи позивачу в позові щодо стягнення з відповідача 1700
грн. як суму, що пов’язана з представництвом ПП “Октобус” в суді
з боку суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи
Кириченко А.О. на підставі договору від 12.02.03 № 43/03 суд
правомірно прийшов до висновку про відсутність правових підстав
для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачем не
визначена правова природа цих витрат, що унеможливлює
застосування конкретних норм матеріального права до цих вимог.
В мотивувальній частині позову ця сума не зазначена та відсутнє
її правове обгрунтування.
У касаційній скарзі скаржник необгрунтовано посилається на
порушення господарським судом м. Києва ст. 203 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
при ухваленні спірної частини рішення, оскільки
виходячи зі змісту позовної заяви позивач фактично не заявляв
вимог на суму 1700 грн.
Крім цього, такі витрати (1700 грн.) не мають обов’язкового
характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у
необхідному зв’язку з заборгованістю, яка стягувалась позивачем
в сумі 662,63 грн.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків
суду.
За таких обставин, прийняте у справі рішення господарського суду
відповідає матеріалам справи та чинному законодавству; правові
підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 23.03.04 у справі
№ 43/114 залишити без зміни, а касаційну скаргу ПП “Октопус” –
без задоволення.