ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2004 Справа N 25/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченко О.С.
суддів: Грека Б.М.
Львова Б.Ю.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на ухвалу господарського суду Запорізької області від
01.04.2004 р.
у справі № 25/13 господарського суду Запорізької області
за заявою ВАТ "YYY"
до ТОВ "XXX"
про банкрутство
арбітражний керуючий А.А.А.
за участю представників:
ВАТ "YYY" : Б.Б.Б.
Регіонального відділення
Фонду державного майна по
Запорізькій області: В.В.В.
ТОВ "XXX": Г.Г.Г.
арбітражного керуючого: А.А.А.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2003р.
(суддя Дьоміна А.В.) за заявою ВАТ "YYY" було порушено провадження
у справі № 25/13 про банкрутство ТОВ "XXX", введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області за результатами
попереднього засідання від 01.04.2004р. визнано конкурсними
кредиторами наступних кредиторів: ДПІ в H-ському районі на суму
17 625,52 грн., ВАТ "YYY" на суму 464 196,09 грн., ВАТ "ZZZ" на
суму 1 070,14 грн., Концерн "QQQ" в особі КП "GGG" на суму
20 384,87 грн., Концерн "QQQ" в особі КП "SSS" на суму 45 439,91
грн., Концерн "QQQ" в особі КП "RRR" на суму 4 595,76 грн.,
Регіональне відділення Фонду держмайна України по Запорізькій
області на суму 204 210,00 грн., Комунальне підприємство "FFF" на
суму 59 596,62 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2004 р.
виправлено помилку, допущену в ухвалі суду від 01.04.2004 р., а
саме: виключено з описової, мотивувальної та резолютивної частини
ухвали від 01.04.2004р. кредитора Концерн "QQQ" в особі "SSS".
ТОВ "XXX" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду
Запорізької області від 01.04.2004р. скасувати, справу передати до
господарського суду Запорізької області на новий розгляд.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що
судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали були
порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.
14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої
інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня
порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти
днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з
вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Як встановлено судом першої інстанції, протягом 30 днів після
здійснення публікації, передбаченої ст. 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
до господарського місцевого суду надійшли
заяви кредиторів ТОВ "XXX", у тому числі Регіонального відділення
Фонду державного майна по Запорізькій області на суму 265 192,90
грн.
Боржником вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна
по Запорізькій області не визнані в повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції, 30.12.1992 р. між
Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій
області та Орендиним підприємством "XXX" (правонаступник - ТОВ
"XXX") було укладено договір оренди державного майна - цілісного
майнового комплексу "JJJ".
Згідно зазначеного договору боржник повинен був щоквартально
сплачувати до Державного бюджету орендну плату, не пізніше 5 числа
місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті та до 7 числа
місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті подавати
регіональному відділенню копії платіжних документів, що
підтверджують перерахування орендної плати до бюджету.
Однак, боржником вказане зобов'язання не виконувалось тривалий
термін, у зв'язку з чим заборгованість з орендної плати станом на
05.04.2003р. складала 191388,24 грн.
07.04.2003 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна
по Запорізькій області та ТОВ "XXX" був підписаний двосторонній
Акт звірки взаємних розрахунків з орендної плати по договору
оренди, згідно якого заборгованість з орендної плати станом на
25.04.2003р. складала 191 388,24 грн., місцевим господарським
судом обґрунтовано визнані вимоги Регіонального відділення Фонду
державного майна по Запорізькій області в зазначеній сумі та
зобов'язано включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, Регіональним відділенням Фонду
державного майна по Запорізькій області було додатково надано суду
заяву від 09.03.2004р. № 01-22/365 про збільшення кредиторських
вимог - було заявлено про включення до реєстру вимог кредиторів
грошові вимоги в розмірі: неустойки за час користування ТОВ "XXX"
державним майном після припинення дії договору - 116853,22 грн.,
заборгованість з орендної плати станом на 22.05.2003 р. -
196492,29 грн., пеня - 7136,59 грн., всього - 320 482,1 грн.
В заяві про збільшення кредиторських вимог Регіональне відділення
Фонду державного майна по Запорізькій області вказувало, що
договір оренди вважався розірваним з 22.05.2003р. за угодою
сторін, і за період з 23.05.2003 р. по лютий 2004р. боржникові
була нарахована неустойка за час безпідставного користування
державним майном після припинення дії договору у сумі 116 853,22
грн. у зв'язку з тим, що керівництво ТОВ "XXX" перешкоджало
поверненню майна орендодавцю.
У зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Запорізької
області від 09.03.2004 р. по справі № 14/529 договір оренди від
30.12.1992 р. № 67 було розірвано, виникла необхідність уточнити
вимоги до боржника, оскільки стягненню підлягала не неустойка за
час безпідставного використання майном, а орендна плата згідно з
розділом 5 договору, тому Регіональне відділення Фонду державного
майна по Запорізькій області звернулось. до суду з заявою №
01-22/365 від 24.03.2004р. про зменшення кредиторських вимог -
було заявлено про включення до реєстру вимог кредиторів грошові
вимоги у розмірі: заборгованість з орендної плати станом на
22.05.2003 р. - 196492,29 грн., пеня - 7136,59 грн.,
заборгованість з орендної плати з 23.05.2003р. по 08.03.2004 р. -
61 564,02 грн.
Оскільки провадження у справі по банкрутство ТОВ "XXX" було
порушено 26.12.2003р., господарським судом Запорізької області
обґрунтовано включено до реєстру вимог кредиторів суму
заборгованості станом на 26.12.2003р., яка склала 204210 грн.
Господарським судом Запорізької області вірно відмовлено у
включенні до реєстру вимог кредиторів суми заборгованості за
рішенням господарського суду Запорізької області від 09.03.2004р.,
оскільки ці вимоги виникли після порушення провадження у справі, а
отже, заявником не дотримано вимог ст. 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Всі заяви були розглянуті розпорядником майна за участю боржника,
про результати розгляду кредитори були повідомлені розпорядником
майна. Визнані вимоги кредиторів були включені у реєстр вимог
кредиторів.
Доводи касаційної скарги стосовно безпідставності включення до
реєстру вимог кредиторів Концерну "QQQ" в особі "SSS" не можуть
бути підставою для скасування ухвали господарського суду
Запорізької області від 01.04.2004р., оскільки ухвалою
господарського суду Запорізької області від 26.04.2004р.
виправлено помилку, допущену в ухвалі суду від 01.04.2004р. та
виключено з описової, мотивувальної та резолютивної частини ухвали
від 01.04.2004р. кредитора Концерн "QQQ" в особі "SSS".
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржувана ухвала відповідає фактичним
обставинам, матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а
тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.04.2004 р. у
справі № 25/13 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді Б.М. Грек
Б.Ю. Львов