Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, Дерепи В.І.,

судді

суддів Грека Б.М.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

приватного підприємця Осадчука Любомира Петровича

на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.03.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 року

у справі № 7/80-2005

за позовом приватного підприємця Осадчук Любомира Петровича

до приватного підприємця Кравчак Оксани Іванівни

Про визнання недійсним договору та стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.03.2005 року (суддя С.Швед), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 року (судді О.Бобеляк, Г.Кордюк, Г.Орищин) в позові відмовлено через відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним та стягнення коштів.

В касаційній скарзі приватний підприємець Осадчук Любомир Петрович, не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх скасувати посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом Закарпатської області та Львівським апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

На підставі договору від 20.12.2004 року, укладеного між приватним підприємцем Осадчуком Любомиром Петровичем і приватним підприємцем Кравчак Оксаною Іванівною, останній зобов’язався надавати позивачу транспортно - експедиційні та консалтингові послуги, пов’язані з сертифікацією зразків деревини та виробів з неї.

Як встановлено судами, відповідачем були виконані консалтингові послуги по сертифікації одного зразка виробів із деревини, що підтверджується актом прийняття-передачі виконаних робіт від 29.12.2004 року.

Про вчинення сторонами дій щодо виконання договору свідчить факт перерахування позивачем відповідачу 54 грн., про що свідчить квитанція від 20.01.2005 року № 151569, і факт оплати цих послуг підтверджує волевиявлення позивача на реалізацію його умов.

Відповідно до чинного законодавства підприємства можуть укладати різноманітні угоди, які є похідними, супутніми їх основній діяльності або випливають з такої діяльності, і коло таких угод не визначається якимось вичерпним переліком і не обмежується лише тими угодами, що випливають з основного змісту діяльності господарюючих суб’єктів.

Недійсним на підставі статті 227 Цивільного кодексу України (435-15) може бути визнаний судом правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії).

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав вчинення правочину без відповідного дозволу (ліцензії), суди правомірно виходили з того, що позивач в силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не довів факту надання відповідачем транспортно - експедиційних послуг, а отже і наявності підстав для визнання спірного договору недійсним з цих підстав.

За цих обставин, відмова в позові про визнання недійсним договору обумовлює відсутність підстав для стягнення коштів, сплачених позивачем за виконані роботи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111- 11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 16.03.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2005 року у справі № 7/80-2005 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємця Осадчука Любомира Петровича - без задоволення.