15/85-04 Про стягнення 45301249,69 грн. за участю представників від: - Текст документа

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2003 р. з відкритого акціонерного товариства "ХТ" на користь Національної енергетичної компанії "ЕП" стягнуто 24845941,97 грн.

У березні 2004 року відкрите акціонерне товариство "ХТ" звернулось за господарського суду з заявою про перегляд рішення суду від 7 серпня 2003 р. по справі № 09/56-02 за нововиявленими обставинами, щодо зменшення суми стягуваних коштів в частині інфляційних нарахувань за період, в який діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

19 березня 2004 року господарським судом Харківської області було прийнято рішення по заяві відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 07.08.2003 року, яким задоволено заяву відповідача щодо зміни рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2003 р. по справі № 09/56- 02.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2004 р., апеляційна скарга позивача на рішення господарського суду м. Харкова від 19.03.2004 р. залишено без задоволення, а рішення від 19.03.2004 р. без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ЗАТ "Національна енергетична компанія "ЕП", звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2004 р. та рішення господарського суду м. Харкова від 19.03.2004 р. по справі скасувати, та залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2003 р.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом матеріального права, зокрема ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті заявлених вимог, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р. по справі № 23175-02 порушено справу про банкрутство ДП "ХТ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Провадження по справі про банкрутство відповідача було припинено, а мораторій на задоволення вимог кредиторів було скасовано ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2003 р., втім ухвалу господарського суду Харківської області від 14.01.2003 р. по справі скасовано постановою Вищого господарського суду України 17.12.2003 року.

Змінюючи ухвалене судове рішення від 07.08.2003 р. в частині стгнення відсотків та інфляційних відрахувань, місцевий господарський та апеляційний суд мотивували судові акти тим, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не припинив свою дію, оскільки ухвалу про припинення провадження про визнання відповідача банкрутом скасовані, а справу направлено на новий розгляд на стадію підготовчого засідання.

Нормативне положення, що визначає правовий режим мораторію визначено в ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) : мораторій - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів с обов'язкових платників, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходив, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно частини 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) - протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойки (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконанням чи неналежне виконанням грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом п. 7 наведеної статті Закону (2343-12) - дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з аналізу законодавства України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , припинення провадження у справі про банкрутство, передбачене статтею 40 Закону, тягне за собою припинення дії всіх заборон, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" (2343-12) , які є наслідком порушення провадження у справі про банкрутство.

Головною умовою для виконання зобов'язань і для здійснення обов'язкових платежів по зобов'язанням є те, що самі ці зобов'язання і обов'язки по цім зобов'язанням виникли не раніше, а після дати прийняття судом заяви про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) , викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 - обґрунтованим визнається рішення в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові акти цим вимогам не відповідають, оскільки судом не розглянуті всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності.

Підставою для перегляду рішень за нововиявленими обставинами позивач зазначив ту обставину, що постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2003 р. ухвалу господарського суду Харківської області від 14.01.2003 р. у справі № 23175-02 скасовано з направленням справи на новий розгляд на стадію підготовчого засідання.

Втім, ні місцевий господарський суд ні апеляційний господарський суд не дослідили обставин щодо скасування ухвали господарського суду від 14.01.2003 р. у справі № 23175-02 та підставність порушенням відповідачем перегляду за нововиявленими обставинами.

В судових актах не досліджено питання щодо того факту, що в касаційній інстанції переглядаються рішення місцевого господарського суду чи постанова апеляційного господарського суду, що набрали законної сили, а отже не була дана правова оцінка обов'язковості судового акту про припинення провадження у справі про банкрутство від 14.01.2003 та часу дії мораторію.

З огляду на це, відображені в судових актах висновки судів попередніх інстанцій, зроблені без системного аналізу законодавства про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, рішенням господарського суду м. Харкова від 19.03.2004 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2004 р. підлягають скасуванню а справа передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу ЗАТ "Національна енергетична компанія "ЕП" від 10.06.2004р. № 389/1-01/03 задовольнити частково. 2.Рішення господарського суду м. Харкова від 19.03.2004 та постанову Харківського апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.