ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2004                             Справа N 05-01/1214/7-116

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                       Кочерової Н.О.- головуюча,

                       Рибака В.В.,

                       Плахотнюк С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача –         не з’явилися;

від відповідача –      не з’явилися;

розглянувши матеріали  Селянського фермерського об’єднання

касаційної скарги      “Россолан”

на ухвалу              Дніпропетровського апеляційного

                       господарського суду від 18.05.2004р.

у справі               № 05-01/1214/7-116 господарського суду

                       Кіровоградської області

за позовом             ФГ “Алник”

до                     СФО “Россолан”

про   витребування майна в натурі

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від

18.05.2004  р. СФО “Россолан” відмовлено у прийнятті апеляційної

скарги.

У  поданій  касаційній скарзі СФО “Россолан”  просить  зазначену

ухвалу  апеляційного  суду скасувати, посилаючись  на  порушення

судом другої інстанції норм процесуального права.

Судова  колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши

юридичну   оцінку   судом  обставин   справи   та   повноту   їх

встановлення,  дослідивши  правильність  застосування  ним  норм

процесуального   права  прийшла  до  висновку  про   відсутність

правових  підстав для задоволення касаційної скарги  виходячи  з

наступного.

Як   видно   з  матеріалів  справи,  ухвалою  Дніпропетровського

апеляційного  господарського суду від 18.05.2004 р.  відповідачу

було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, за обставин,  що

ухвала   господарського   суду   Кіровоградської   області   від

15.04.2004р.  про поновлення провадження по справі  не  підлягає

оскарженню.

За   приписом  ст.  129  Конституції  України  ( 254к/96-ВР   ) (254к/96-ВР)
        

встановлено  основні  засади  судочинства,  до  якого  віднесено

забезпечення  апеляційного  та  касаційного  оскарження  рішення

суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена  конституційна  нора  конкретизована  законодавцем   в

статті  12 Закону України “Про судоустрій України” ( 3018-14  ) (3018-14)
        ,

згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках

і  порядку, передбачених процесуальним законом, мають  право  на

апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже,   реалізація  конституційного  права  на   апеляційне   та

касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться

в залежність від положень процесуального закону.

Тобто Господарський процесуальний кодекс України повинен містити

імперативні  норми  про  те,  в яких випадках  учасник  судового

процесу  має  право  оскаржити ухвалу  суду  в  апеляційному  чи

касаційному порядку.

Відповідно  до  ч.  1  ст. 106 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          ухвали

місцевого   господарського  суду   можуть   бути   оскаржені   в

апеляційному  порядку у випадках, передбачених цим  Кодексом  та

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника  або

визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Диспозиція  статті  79  ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          не  передбачає

оскарження ухвали судді щодо поновлення провадження по справі.

Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції мав підстави ухвалою

від   18.05.2004р.   відмовити  СФО   “Россолан”   у   прийнятті

апеляційної скарги.

Доводи  касаційної скарги не спростовують висновків суду  другої

інстанції.

Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 –  111-13  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу  Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від

18.05.2004 р. у справі № 05-01/1214/7-116 залишити без  змін,  а

касаційну скаргу – без задоволення.